Вибори та регіональна політика – тема внутрішніх дискусій, а децентралізацію обговорюватимуть ще й у Стразбурзі

Рутина постатейного земельного голосування у парламенті дещо відволікла законодавців від розгляду проблематики децентралізації. Натомість дискусії з цього приводу тривають, як у профільних комітетах, так і поза межами Верховної Ради.

Вже місяць пройшов з того часу, як народні обранці дев'ятого скликання зібралися у будівлі під куполом на свою третю сесію, яка триватиме аж до липня.

Як ми і передбачали, розпочалася сесія із відставки міністра територій Альони Бабак та призначення на цю посаду Дениса Шмигаля, який додатково одержав ще й статус віце-прем'єра.

 Невдовзі новопризначений високопосадовець (до цього Денис Шмигаль очолював Івано-Франківську ОДА) завітав на засіданні профільного парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування й розповів депутатам про своє бачення роботи міністерства та взаємодії між виконавчою та законодавчою гілками влади.

З його слів з’ясувалося, що процес децентралізації  залишиться серед головних пріоритетів «Мінрегіону», - як  за старою  звичкою чиновники продовжують називати Міністерство територій. Завершиться реформа в 2020 році проведенням восени місцевих виборів на новій територіальній основі громад.

Віце-прем’єр-міністр – Міністр анонсував, що невдовзі в регіонах проведуть широкі публічні дискусії щодо підготовки пропозицій змін до Конституції України щодо реформування системи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, децентралізації владних повноважень.

«Такі дискусії мусять бути. Почнемо з областей, запросимо представників місцевого самоврядування, асоціацій органів місцевого самоврядування. Це перший етап. Другий – експертна дискусія. Третій – обговорення на рівні парламентських комітетів, Венеціанської комісії. Тільки тоді проект змін розгляне парламент», — зазначив Денис Шмигаль.

Як запевнюють громадськість у цьому відомстві,- зараз в Україні триває системна робота з підготовки перспективних планів формування територій громад областей. Уряд планує до чергових місцевих виборів адміністративним способом завершити реформу місцевого самоврядування, утворивши масштабні об'єднані територіальні громади (ОТГ).

Зокрема, на одному із засідань Кабміну заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода розповів, що нині вже проаналізовано та оптимізовано 24 перспективні плани з урахуванням нових критеріїв оцінки рівня спроможності територіальних громад. З’ясувалося, що загальна кількість проектних спроможних громад становить понад 1410.

«В ході консультацій основну увагу ми звертали на збереження діючих об’єднаних територіальних громад або розширення їх складу для посилення спроможності. Ми зробили цю роботу відкритою, публічною», — сказав високопосадовець.

Заступник Міністра поінформував про подальші кроки з підготовки перспективних планів. Очікується, що Верховна Рада України найближчим часом прийме проект Закону № 2653, який уповноважить Уряд визначати адміністративні центри територіальних громад та затверджувати території громад.

 «Розроблені перспективні плани облдержадміністрації подають до Кабінету Міністрів, який затверджує ці документи. А на їх основі — затверджує території громад. Далі – проведення консультацій щодо формування територій нових районів і підготовка проекту закону щодо утворення нових районів. Першою і поки єдиною, яка вже направила на затвердження Уряду проект перспективного плану, стала Київська обласна державна адміністрація,»- констатував заступник Міністра.

Зауважу, що в парламентських кулуарах нардеп від фракції «Слуга народу» Віталій Безгін, який працює у відповідному профільному комітеті,  переконував мене, що й Хмельниччина впоралася з цим завданням.

Планується, що до квітня 2020 року в Україні вже буде затверджений адміністративно-територіальний устрій базового рівня, до червня – субрегіонального рівня. У третьому кварталі очікується прийнятті нової редакції Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та необхідних змін до Податкового та Бюджетного кодексів. Четвертий квартал – прийняття актів, спрямованих на виконання названих законів.

Погодьтесь, що дещо парадоксально виглядає процес, коли головну скрипку в процесі  запровадження децентралізації у країні нині мають не громади, а міністерства.

Як (не без побоювання за долю сільських громад)  писала на сторінках «Дзеркала тижня»  з цього приводу співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Ольга Попова: «Але в гонитві за результатом програють сільські громади, які за нинішніх умов реформування лише втрачають. Тут уже не до добровільності: перспективні плани (ПП) формування громад переглядаються, за вивіскою "спроможності громад" активно йде приєднання громад до сформованих ОТГ, особливо до міст обласного значення, часто без згоди тих, кого приєднують. Подальше об'єднання в ОТГ тепер відбуватиметься лише відповідно до затверджених перспективних планів. При цьому очевидний політичний інтерес — сформованих ОТГ має бути якомога менше. В результаті реформа місцевого самоврядування, яка мала б залишити у виграші всіх, стає невигідною сільським громадам, які у реформаційних процесах виступають частіше на останніх ролях»

Особливо занепокоєння експерта викликає той факт, що у цьому процесі  переважає мета об'єднання сіл навколо міст, особливо обласного підпорядкування, оскільки голос селян може бути непочутим у коридорах міської влади.

У коментарях до даної публікації дописувачі висловлюються ще більш радикально: «Об’єднання сіл навколо міст - це гра на користь будівельної мафії, яка за дарма приграбастає під забудову сільські землі. Утворення ОТГ - це неофеодалізація країни, поділ на феодальні уділи, де формально буде керувати староста, а по факту мафіозна кримінальна група, якій староста буде служити вірою і правдою. Неофеодалізація під виглядом утворення самоврядних ОТГ - це шлях до подрібнення країни на слабких ворогуючих між собою суб’єктів, це шлях до полегшення і Московії, і західним "друзям" (полякам, угорцям, румунам), відкушувати окремі шматки (ОТГ) від України без особливого супротиву з їх боку і приєднувати до себе. Оце і є реальна мета «реХформи», переконана Yulia Osa.

Однак влада переповнена оптимізму. Офіс президента, Міністерство розвитку громад і територій та профільний парламентський комітет за попереднім планом прагнуть до 20 березня написати текст змін до Конституції та внести його у Верховну Раду. Ухвалити зміни хочуть до 5 вересня.

Днями, у столиці , в рамках публічного обговорення змін до Конституції щодо децентралізації відбулися перші дебати.

Той же Денис Шмигаль, відкриваючі її, сказав: «Ми сьогодні розпочинаємо велику суспільну дискусію стосовно найбільш успішної, на думку людей, реформи. Ми сьогодні маємо думати не про кількісні показники, кількість громад і як їх поділити, а про людей. Доступність до медицини, освіти».

З’ясувалося, що до цієї дискусії долучилися не тільки нардепи, громадські активісти та представники Мінрозвитку громад і територій, але й навіть представники дипломатичних представництв.

За планом розроблених заходів упродовж 27 лютого – 4 березня обговорення проведуть у регіонах, а до 15 березня має відбутися форум з делегатами регіонів у Києві. Паралельно над текстом змін до Конституції працюватимуть з фракціями та конституціоналістами.

Щодо іноземців своє слово мають сказати і представники Венеціанської комісії та експерти зі Страсбургу.

Профільний парламентський комітет ще на початку лютого звернувся до Ради Європи з пропозицією провести у березні 2020 року у місті Страсбург (Французька Республіка) грунтовне обговорення підготовлених Урядом України концептуальних засад проектів законів про місцеве самоврядування в Україні та про префектів для з’ясування їх відповідності стандартам Ради Європи. Окрім концептуальних засад даних проектів законів, планується також обговорити основні положення проекту Закону про місто Київ - столицю України.

Нагадаємо, що ще 16 січня президент Володимир Зеленський запропонував змінити окремі положення Конституції України щодо адміністративно-територіального устрою. Його розкритикували не тільки представники Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування "Асоціація об'єднаних територіальних громад", але й самі законодавці. Принаймні на недемократичність окремих положень цих змін мені говорили в парламентських кулуарах представники різних політичних фракції – Альона Шкрум («Батьківщина»), Роман Лозинський («Голос») Микола Княжицький та Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»), Юрій Павленко та Олександр Качний (Опозиційна платформа).

 В решті- решт,  президентська команда відізвала цей законопроект, а представник монобільшості Олександр Качура, який є заступником голови профільного комітету, висловив надію, що після суспільних дискусій та доопрацювання новий президентський законопроект знайде підтримку у законодавців.

До речі, при внесенні змін до Конституції її Гарантом були допущені процедурні порушення, тож, на думку окремих експертів,- відозва проекту закону від Зеленського- не стільки побоювання негативного вердикту від КСУ, скільки зручна нагода зберегти обличчя президентській команді.

Отже, процес доопрацювання законодавства про децентралізацію увінчається проведенням у жовтні- місцевих виборів.

Однак представники органів місцевого самоврядування, експерти з питань виборів вже зараз висловлюють побоювання, що процесу підбиття їхніх підсумків можуть завадити окремі положення Четвертого тому Виборчого кодексу, де мова йде саме про місцеві вибори.

Нагадаємо, що сам Кодекс став чинним з першого січня поточного року. Власне в ньому і містяться багато мін, уповільненої дії. Експерти апелюють до законодавців, аби ті змінили деякі норми й процедури, закладені в ньому. Але це – вже тема- для окремої розмови.

Олександр Воронін, «Моя Київщина»