Вибори в Борщагівській ОТГ: Олесь Кудрик розраховує на бюджетників, «сітку» та виборчих «туристів»

Олесь Кудрик

Цьогоріч за результатами місцевих виборів нарешті буде завершено децентралізацію, в результаті чого деякі громади – особливо поблизу Києва – отримають фінансові ресурси, співмірні з бюджетом окремих обласних центрів. Особливо шалена передвиборча боротьба розгорнулася у новій Борщагівській об’єднаній територіальній громаді, яка охоплює Софіївську та Петропавлівську Борщагівки, а також село Чайки. За прогнозами експертів, ця ОТГ у столичному передмісті  стане чи не найбагатшою сільською громадою в Україні і матиме консолідований бюджет у 800 мільйонів гривень на рік.

«Моя Київщина» вирішила проаналізувати претендентів на «трон» Борщагівської ОТГ. Почнемо з чинного сільського голови Софіївської Борщагівки Олеся Кудрика, який у порівнянні із «сусідом» - очільником Петропавлівської Борщагівки Олексієм Кодебським, який успішно тут головує вже протягом 37-ми років, виглядає таким собі «пацаном». Хоча корупційна хватка у нашого героя – ще та, й ніс по вітру Кудрик навчився тримати давно і якоюсь мірою навіть неперевершено. Єдине, що толку від таких його умінь для звичайних борщагівців – жодного, бо все «засвоєння» багатомільйонних коштів місцевої громади йде фактично в одну кудриківську кишеню. І такий свій «передовий досвід» цей кандидат в голови Борщагівської ОТГ хоче застосувати і до Петропавлівської Борщагівки з Чайками.

Земельний «рішала» та політичний флюгер

Офіційно Олесь Кудрик сів у крісло голови Софіївської Борщагівки у 2012 році, але головним земельним «рішалою» на селі він став з весни 2006-го, коли його як головного інженера господарства «Совки» держпідприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» взяв собі в заступники тодішній софіївсько-борщагівський сільський голова Сергій Кремець. Саме в його кабінет Кудрик націлився перебратися на місцевих виборах-2010, однак несподівано програв тодішні виборчі перегони своєму конкуренту - Юрію Денисенку.

До речі, останній на прохання громади села домігся рішення новообраних того ж року депутатів Софіївсько-Борщагівської сільради про створення тимчасової депутатської комісії з перевірки законності та доцільності виділення земельних ділянок у 2006 - 2010 роках. Перевірка продемонструвала гігантські зловживання та безпосередню відповідальність за земельний дерибан і хаотичну забудову в Софіївській Борщагівці саме Кудрика. У громади було вкрадено понад 100 га землі, що у перерахунку на гроші складало приблизно 150 млн. грн. Проте Олесь Кудрик не розгубився - замість того, щоб сісти за ґрати, пішов ва-банк.

Задля цього довелося йти по головах. Кудрик розумів, що йому треба за будь-яку ціну прибрати Денисенка, тому влаштував у липні 2011-го рейдерське захоплення сільради. Тоді спеціально завезені представники приватних охоронних фірм та інші «тітушки» захопили адмінбудівлю, де лояльні депутати оперативно прибрали Денисенка з посади сільського голови. Між іншим, у цьому заколоті Кудрику допоміг силовиками тодішній київський губернатор Анатолій Присяжнюк – представник сімейного клану Януковичів. Тобто заколотник мав на той момент «дах» найвищого ґатунку.

Отже, новим в.о. голови сільради Кудрик поставив свою маріонетку Василя Перегинця, втім, той зненацька почав вести свою гру, що цілком зрозуміло, адже земля під Києвом дійсно на вагу золота. Але трапився форс-мажор - Перегинець несподівано помер у робочому кабінеті від серцевої хвороби, хоча на серце раніше ніколи не скаржився, а просто перед цим попив із опонентами кави. Далі ж все було справою техніки. Як член на той час всесильної Партії регіонів у травні 2012-го переміг на дострокових виборах сільського голови Софіївської Борщагівки вже особисто сам Кудрик, щоправда, в цьому йому знову допомогли завезені «тітушки», влаштувавши в селі фальсифікації небачених досі тут масштабів.

Причому така неприваблива кредитна історія абсолютно не завадила Кудрику після повалення  режиму Януковича швидко перевзутися в повітрі та заручитися підтримкою політсили Петра Порошенка – «Солідарності» як на виборах-2015, так і зараз. Тому що цей чинуша є класичним безпринципним флюгером, який тримає ніс за політичним вітром та намагається не просто «передбачити, а не зрадити», а й вчасно позолотити ручку кому треба на горі, аби, як то кажуть в чиновницьких кабінетах, «тримати на контролі» бюджетний та земельний дерибани.

Сьогодення борщагівських нетрів

Аби не бути голослівним, варто зазначити, що під час діяльності на посаді голови Софіївської Борщагівки Кудрик часто робив так, щоб уникнути конкурсних процедур. Наприклад, в травні 2017 року Софіївсько-Борщагівська сільрада в особі сільського голови підписала договір з ТОВ «Стройбуд-17» на проведення ремонту доріг в селі. За даними порталу E-Data, протягом квітня 2017-го дана фірма, створена лише у березні 2017 року із розміром статутного капіталу у 2 тис. грн, отримала з бюджету на ремонт доріг 2,6 млн грн.

ЗМІ неодноразово наводили приклади вільного поводження Кудриком з місцевим бюджетом, паралельно земля громади віддається під забудову фактично за безцінок, і втрати місцевого бюджету ще на початку 2016-го оцінювалися в 18 млн грн. Не варто забувати й про скандал із ЖК «Волошковий» у Софіївській Борщагівці, з яким пов’язують саме Кудрика. І проблема не лише в тому, що голова сільради розжився власним житловим комплексом, але й у тім, що він стоїть прямо на глісаді міжнародного аеропорту «Київ» («Жуляни»), постійно ризикуючи стати причиною авіатрощі.

У селі дуже багато претензій. Місцеві жителі звинувачують, і не безпідставно, голову Софіївської Борщагівки в знищенні річок, озер та ставків, а також у захопленні прибережних захисних смуг під будівництво. Про школи й дитячі садки – окрема й дуже сумна історія. За вісім років головування Кудрика не збудовано жодного державного освітнього закладу. І це попри сотні мільйонів у бюджеті.

Загалом же село за ці роки перетворилося на суцільні нетрі – неможливо ані в’їхати в село, ані виїхати. Мешканці постійно нарікають на невирішену проблему заторів, а також на критичну нестачу у Софіївській Борщагівці лікарні та постійні перебої зі світлом і водопостачанням. Власне, всі ці «успіхи» місцеві жителі пов’язують персонально з діючим поки що сільським головою.

Ставка на «виборчих туристів»

У чому перевага Кудрика? В тому, що він має величезні фінансові ресурси, якими фактично одноосібно користується. Бюджет села у 2019-му склав 243 мільйони гривень. Куди ділися ці гроші – незрозуміло нікому. В Софіївській Борщагівці будуються хіба що нові житлові комплекси – ані нових шкіл, ані садків в селі немає. Як немає і нових доріг. Власне, можна припустити, що ці «зекономлені» кошти, які витягнуті завдяки різним оборудкам з бюджету, зараз кинуті на вибори голови Борщагівської ОТГ.

Безперечно, Кудрик розраховує на традиційний адмінресурс – тиск на бюджетників та купівля простих виборців. Сітка в нього збудована ще з 2012 року. До того ж, за нашими даними, ключову ставку на нинішніх виборах Кудрик зробив на так званих «виборчих туристів». Це коли кандидат за матеріальні блага мотивує виборців з одного населеного пункту змінювати своє місце реєстрації на те, де він висувається в місцеві органи влади, і через таку технологію можна легко спотворити результати виборів в окремих громадах. А наскільки серйозно впливає такий «виборчий туризм» на підсумки голосування, залежить від масштабів застосування цієї брудної технології, тобто кількості таких «мігрантів» у розпорядженні їхнього замовника.

Так ось, інсайдери зі штабу Кудрика кажуть, що нині на дільниці Борщагівської ОТГ вже прибули понад 2 тисячі «туристів». І це, якщо не завадять розгортанню такої «туристичної мережі» правоохоронці, – далеко не межа. Бо грошей на ці «послуги» у хазяїна Софіївської Борщагівки вистачає з головою. Та навіть вже наявні 2 тисячі «виборчих мігрантів» здатні радикально змінити майбутні результати виборів, адже всього виборців в цій ОТГ – 30 тисяч. Тому для перемоги в борщагівській електоральній битві може вистачити навіть пари-тройки сотень додаткових голосів.