Викрасти 150 мільйонів і захопити землі держпідприємств: будні нардепа Гунька від партії "Слуга народу"

Анатолій Гунько

Історії про спробу рейдерського захоплення Дослідного господарства Панфильської дослідної станції ми опублікували трохи раніше. Стаття із красномовною назвою – "Ганьба Гадзала: як на Київщині знищують дослідне господарство" – зупинила активність рейдерів. Але точно не зруйнувала їхні плани. Саме тому "Моя Київщина" більш детально розповість про те, хто може стояти за цією аферою.

Як ми повідомляли раніше, проблеми у Панфилівському дослідному господарстві розпочалися наприкінці липня, коли з’явився новий керівник Володимир Вольський. Попереднього – Михайла Коваленка – за надуманими причинами було звільнено рішенням в.о. президента НААН Ануш Балян. Класична схема рейдерства державної землі, яка особливо ефективно застосовується керівництвом Національної академії аграрних наук. Для того, щоб не згадували зайвий раз ім’я скандального президента НААН Ярослава Гадзала, усі брудні справи прокручуються в період його формальної відсутності.

Андрія Скварського – керівника держпідприємства "Дослідне господарство "Іванівка", що знаходиться в межах Борзнянської територіальної громади сусідньої Чернігівщини, позбавили посади за дуже схожим сценарієм. При цьому обидві історії розвиваються одночасно. Свою причетність до відсторонення Скварського та інтерес у призначенні нового керівника господарства не приховує скандальний народний депутат Анатолій Гунько – "шістка" проросійського олігарха Віктора Поліщука.

Як стало відомо з відкритих джерел, проблеми в дослідному господарстві "Іванівка" розпочалися ще минулого року. Тоді восени агрорейдери прямо з поля викрали урожай соняшника та кукурудзи на суму понад 158 мільйонів гривень. Все відбувалося під прикриттям поліцейського спецназу та "тітушок", тому люди не змогли відстояти свої інтереси.

За даними місцевого видання, приватна компанія з Київщини весною засіяла землі держпідприємства на замовлення нардепа Гунька. Про це він сказав на зборах із мешканцями сіл Іванівка та Миколаївка Борзнянської територіальної громади, а також писав на своїй сторінці у Facebook. При цьому свої дії подав як велику звитягу, протягнуту руку допомоги господарству, яке опинилося в скрутному становищі. Але забув уточнити, що він сам і причетний до цих проблем: минулорічний врожай був украдений прямо з поля, а тому коштів на посівний матеріал, добрива і паливо в необхідній кількості просто не було.

Наприкінці липня 2022 року селяни влаштували "теплий прийом" Гуньку, який хотів презентувати нового керівника господарства – представника старої команди, агронома Володимира Голуба. У мережі є розписка Миколи Половіка (ексдиректор ДГ "Іванівка") та Голуба, які отримали від Гунька навесні необхідні гербіциди і дизпаливо для посіву сояшника. Сума не маленька – 22 тисячі доларів, але вигода в сотні разів більша.

Нібито, Гунько гарантував держпідприємству 6 млн грн після збору врожаю соняшника. При цьому варто розуміти, що абсолютно по сторонні люди, за сприяння Гунька, захопили державну землю і намагаються її експлуатувати. На відкуп дають 6 мільйонів, а планують заробити щонайменше 150 мільйонів. І при цьому ні правоохоронцям, ні громадськості немає ніякого діла до внутрішнього ворога, який знищує Україну зсередини.

Зрозуміло, що все відбувається за мовчазної згоди НААН, або ж зацікавленості керівництва. Цікавий момент: Гунько з дружиною відвідує День поля на базі виставково-інноваційного центру НААН у селі Саливінки на Київщині 11 липня, а вже 27 липня звільняють двох керівників дослідних господарств. На святі також був і Ярослав Гадзало. Цікаво, про що він говорив із Гуньком, що вже за два тижні відбулися кадрові ротації?

На фото відмічені Анатолій Гунько та Наталія Гунько на святкуванні Дня поля у Саливінках (2022 рік)

Незадоволені діяльністю Гунька працівники ДГ "Іванівка" і місцеві вирішили розірвати відносини з Національною академією аграрних наук України та почали процедуру підготовки до розпаювання. Щоправда, навіть після внесення у реєстр фізичних і юридичних осіб Андрія Скварського, сподіватися на спокійне життя колективу дослідного господарства не варто. Малоймовірно, що Гунько облишить плани захопити декілька тисяч гектарів державної землі, особливо коли цьому сприяють посадовці НААН і правоохоронці.

Окрім декларування годинника за 10 тисяч доларів, які Гунько отримав у подарунок від свого помічника, цілком зрозуміло, чим нардеп займається у той час, коли в Україні йде повномасштабна війна. Після 24 лютого позиції Гунька серйозно просіли, особливо в контексті впливу на Київщину. По-перше, не так просто залишатися вірним Віктору Поліщуку – олігарху, що має сімейні зв’язки з маріонетковим експрезидентом росії Дмитром Медведєвим. Тим паче, Поліщук перебуває за межами країни, а значить не може вирішувати частину питань. По-друге, із початком війни більшість повноважень Київської обласної ради перебрала на себе обласна військова адміністрація, а значить у Гунька частково зв’язані руки.

Вкотре нагадаємо, що дружина Анатолія Гунька – Наталія – займає посаду голови Київської облради. Від початку повномасштабного вторгнення росії вона взагалі зникла. Про зрадницьку поведінку Наталії Гунько, як керівниці головного представницького органу столичної області, портал "Моя Київщина" робив окремий матеріал.

Читайте також: "Таємниче" зникнення пані Гунько: чому Київщина на два місяці залишилася без голови облради.

Більшість питань по Київській облраді вирішував нардеп Гунько. У мирний час це дозволяло дістатися до бюджету, впливати на обласного програми. Якщо точніше, то прикласти "волохату руку" до грошей платників податків. Але військовий стан, напевно, змусив шукати інші шляхи збагачення. Зараз він націлився на державні угіддя. Нагадаємо, що в Гунька вже є досвід дерибану землі: у 2016 році Гунько був фігурантом у справі приватизації ділянок Радіопередавального центру в Броварах.

Слідство розглядало Гунька як організатора злочинної групи, яка незаконно привласнила земельні ділянки загальною площею 96 гектарів, знищивши стратегічне обладнання. На суді Гунька відпустили під заставу 1,762 млн грн і заарештували його майно. А вже 20 березня 2019 кримінальне провадження щодо Гунька та інших підозрюваних було закрито "у зв’язку з не встановленням достатніх доказів для доведення їхньої вини в суді та вичерпанням можливості їх отримати".

У червні 2020 року Гунько ініціював судовий процес про стягнення моральної шкоди за "незаконне кримінальне переслідування", а 9 грудня того ж року Печерський районний суд присудив йому моральну компенсацію за незаконні дії правоохоронних органів.

Варто наголосити на обладнанні, яке було знищене у Броварах: на 96 гектарах землі розташували дві високі антени, десять передавальних веж і додаткова обладнання, що разом утворювали єдиний комплекс – ДП "Радіопередавальний центр". Унікальність центру полягала в тому, що він міг транслювати не лише радіо- чи телехвилі, а й передавати зашифровану інформацію. А головне – глушити сигнали противника. Радіопередавальний центр входив у мобілізаційний план держави на випадок війни чи надзвичайної ситуації, але наприкінці 2013 року був знищений. Зважаючи, що це робилося напередодні російсько-української війни, випадковостей бути не може.

Напевно, відчуваючи безкарність, Гунько вирішив продовжити оббирати державу. Особливо зручно, коли у країні війна, і всі зосереджені на зовнішній загрозі. Прикро констатувати, але цього можна було б уникнути, якби не повністю гнила судова і правоохоронна системи, які дозволи всім причетним до знищення Радіопередавального центру вийти сухими з води.