Віталій Ярема: Разом з Ігорем Кононенком ми проводимо роботу з підвищення рівня довіри громадян до Президента і партії БПП "Солідарність"

Віталій Ярема розповів про власні політичні амбіції та загальну ситуацію в країні

Окрім Київської ОДА президентська вертикаль на Київщині представлена керівництвом обласного партійного осередку БПП-«Солідарність». «Моя Київщина» поспілкувалася з заступником голови облосередку президентської політсили, колишнім генеральним прокурором Віталієм Яремою. У першій частині інтерв’ю ми поговорили про те, чому він вирішив працювати в Київській області, політичну ситуацію в регіоні та загалом в Україні

- Як би Ви охарактеризували себе, і як Ви зараз на Київщині починаєте роботу? Хто сьогодні Віталій Ярема?

- Я мабуть не буду себе характеризувати, це – некоректно. Люди оцінюють ту чи іншу персону за її діями, за результатами її життєвої діяльності. У мене багаторічний досвід роботи на різних посадах – в правоохоронних органах, в органах державної влади. Намагався робити все, щоб зміцнити нашу країну, правоохоронну систему, побороти злочинність. Деякий час працював депутатом Верховної Ради, був в опозиції, брав активну участь в Революції Гідності. Мабуть, люди повинні давати оцінку, а не я сам собі, тому я не можу відповісти на це питання.

- Ви стали заступником голови Київського обласного осередку партії "Солідарність". Чому обрали саме столичний регіон?

- Сьогодні в країні відбулося багато змін в органах державної влади, в політиці, коли відбулась Революція Гідності, яка змінила пріоритети нашої держави, в мене виникло бажання повернутися в політику після чотирьох років, так би мовити, перебування на пенсії. Я себе бачу в політиці на Київщині, і сподіваюся, що вдасться балотуватися та обиратися, тому що це моя Мала Батьківщина, тому що там я народився, там багато проблем, які сьогодні необхідно вирішувати. Вони значною мірою перевищують проблеми столиці. Це соціальні питання, й проблеми правоохоронної діяльності, інфраструктури, медицини тощо.

Рівень медичного забезпечення на Київщині не піддається ніякій критиці. Надання медичної допомоги здійснюється на дуже низькому професійному та організаційному рівні. В дуже складному та занедбаному стані знаходиться питання освіти. І воно потребує не лише фінансового чи матеріального покращення, а й питання законодавчого забезпечення. Враховуючи свій досвід роботи на державній службі, я б хотів внести позитив в розбудову Київського регіону.

Ярема на святі останнього дзвоника у рідній школі на Переяславщині

- Якщо говорити про політичну діяльність в рамках політичної партії, які сьогодні Ваші основні функції, який блок роботи Ви на себе берете?

- Коли я приймав рішення як себе реалізувати в політичному просторі, однозначно вирішив працювати разом з Президентом України Петром Олексійовичем Порошенко, працювати в його політичній силі. Тому що вважаю: на сьогодні, крім нього, крім його команди, в країні дуже мало політичних сил, які можуть конструктивно розбудовувати країну, протистояти зовнішньому ворогу і здійснювати кроки по європейській інтеграції нашої країни.

За роки незалежності я не займався партійною роботою, але після вступу в лави партії БПП «Солідарність», партійний актив доручив мені питання політико-правової роботи в цій структурі, чим я зараз і займаюсь.

- Тобто Ви розбудовуєте партійну структуру? Її не було?

- Ні, вона існувала. Є статут партії, є партійна організація. Вона активно працює. Але політико-правові питання, які стосуються організації роботи партії "Солідарність", вони знаходилися, я вважаю, не на дуже належному рівні. Тому я взяв на себе відповідальність активізувати роботу партійних осередків в районах, переглянути питання щодо відповідності тих людей, які очолюють партійні організації, зосередити увагу на розбудові партійних організацій, на найнижчих рівнях – районних, селищних, тому що ця робота на Київщині була дуже послаблена. Особливо в деяких регіонах, наприклад, Бориспільському, Яготинському, Переяслав-Хмельницькому, Згурівському районах, де люди використовували своє знаходження в партійних структурах для того, щоб зробити собі кар'єру, вирішити власні питання, і коли в них не відбулися позитивні зміни, вони цю роботу звели на нуль.

Сьогодні нами прийнято рішення замінити декількох керівників партійних організацій, зокрема в Переяславі, Яготині. Зараз ми активно працюємо по інших регіонах, де партійні організації практично не виконують свої функції, тобто партійні осередки не відповідають тим вимогам, які стоять перед партійною організацією.

- Зараз у зв'язку зі змінами до законодавства керівники райдержадміністрації не є держслужбовцями, і не виключено, що хтось з керівників буде залучений до партійної роботи. Чи не буде це виглядати як адмінресурс, якщо хтось з керівників райдержадміністрації очолить партію?

- Я – юрист, і дотримуюсь правової точки зору, що дозволено робити все, що не заборонено законом. Це – конституційний принцип. Не виключаю того, що керівник районної адміністрації буде очолювати партійну організацію і втілювати в життя ті принципи, які передбачені статутом партії. Тим паче партія сьогодні представляє Президента України, який реалізовує ті свої передвиборчі обіцянки та програмні засади, з якими він ішов до людей.

- Проїхавши декілька районів області, видно, що активізувалися приймальні. Але ті люди, які критикують президента, вони декілька років свої приймальні фінансують, підтримують. Чи не запізно відкривати приймальні партійні за дев'ять місяців до президентських виборів?

- Ви знаєте, я згадую один із брифінгів президента України. У відповідь на запитання журналістів він сказав, що він у своєму житті ще жодні вибори не програв, і не збирається наступні програвати. Він впевнений в собі.

Я думаю, що сьогодні українське суспільство зростає в плані свідомості. Ми не можемо орієнтуватися на електорат, який був у 2012 році чи ще до цього, коли можна було купувати виборців, роздаючи пайки, гроші соціально незахищеним людям. Тоді це призводило до того, що до парламенту потрапляли люди, які не є законотворцями, політиками, але йдуть туди задля захисту своїх комерційних інтересів або для захисту від переслідування правоохоронних органів. Сьогодні ми бачимо, що велика частина депутатів навіть не відвідує Верховну Раду, і з них законотворці – ніякі. Це все люди, які купили собі посади на мажоритарних округах. Сьогодні, я вважаю – і це заслуга, в першу чергу президента, його відкритості до демократичних змін, які відбулись за останні чотири роки – ці методи боротьби на виборах не будуть проходити, тому що люди вже свідомі того, що це ганьбить виборчий процес. Вони розуміють, що якщо вони будуть обирати за гроші президента, то рівень їхнього життя, і все в їхній країні взагалі не зміниться.

Влада в Україні належить людям і вони мають право обирати того президента, і того депутата, якого вони вважають за потрібне. Єдине, що агітація має проходити з дотриманням законів і в правовому полі. Правоохоронні органи повинні забезпечити правопорядок  під час агітації та голосування, щоб не було підкупу та інших порушень виборчого законодавства. Кожен має право на свою точку зору. Сьогодні відбувається просто шалена критика на адресу президента навіть з питань, за які він не несе конституційної відповідальності. Я вважаю, що це стане зрозумілим людям, і виборці розберуться, який ступінь відповідальності до кожної з гілок влади в Україні.

Ми перебуваємо у дуже скрутному становищі, і з точки зору економічної, і з точки зору політичної. Ми бачимо, що за чотири роки країна ввійшла в таку перманентну стадію війни з Російською Федерацією, якій ми не бачимо кінця. Частина нашого суспільства вважає, що потрібно сідати з Путіним за стіл переговорів, і  говорити про те, як закінчити військове протистояння. Частина – абсолютно проти цього, говорять, що потрібно лише зміцнювати оборонну систему нашої країни і відвойовувати ту нашу територію, яку оку тимчасово окупувала Росія. В таких умовах працювати президентові дуже важко, дуже важко приймати політичні рішення.

Ми бачимо підтримку наших зовнішніх партнерів, але все одно немає єдиної точки зору щодо того, як реагувати на ті процеси, які відбуваються в Україні, на кордоні, на окупованих територіях. Багато хто із керівників європейських країн хочуть економічної співпраці з Російською Федерацією і не бажають підтримувати санкції проти РФ. Висловлюються про зняття санкцій з Російської Федерації, а це означає, що вони підтримують агресію. Вирішення цих складних питань знаходиться в компетенції Президента України. І українська дипломатія робить багато можливого і неможливого для того, щоб ситуацію тримати на користь України, щоб заставити агресора зупинитися. І якщо сідати за стіл переговорів, то сідати за нашими умовами, під нашим контролем, а не під вимогами Російської Федерації. Тому що вимога РФ одна – ми повинні відмовитися від Криму, чого ми ніколи не зробимо, принаймні до того часу, поки президентом буде Петро Олексійович Порошенко. І тому сьогодні РФ фінансує різні політичні сили в України для дискредитації президента і правлячої коаліції.

- Один народний депутат з Київщини звинувачує Вас у тому, що Ви через своє оточення тиснете на нього. Прокоментуйте, будь ласка, цю ситуацію, чи були такі факти тиску, чи були пропозиції відмовитися від округу?

- У 2012 році під час виборів до Верховної Ради я попросив свого рідного брата, який сьогодні є фермером на Переяславщині, підтримати кандидата в народні депутати Сергія Міщенка, так як тоді він позиціонувався як опозиціонер. І мій брат, і велика кількість людей з Переяславщини допомагали йому, проводили агітаційні акції для підтримки цього кандидата. І завдяки цьому, лише завдяки цьому Сергій Міщенко став народним депутатом. Потім пройшли часи, почалися події пов'язані з Майданом. На одному з майданів у Переяславі виступив мій брат і запитав: де ж наш народний депутат, Сергій Міщенко, якого ми обрали, чому він не бере участі в протестних акціях проти Януковича. І після цього в сесійній залі до мене підійшов Сергій Міщенко та висловив погрози на адресу мого брата. Відбувся скандал, під час якого я поставив його на місце. Його знайомства          , його дружба, і його відносини з Пшонкою – це питання хай досліджують журналісти, якщо їм це цікаво. Я не люблю копатися в спідній білизні. Але я знаю, що ця людина не була ідеологічно з майданівцями.

Те, що він сьогодні уособлює якогось патріота – це неправда. Він знав про те, що я починаю працювати на Київщині, на теренах партії "Солідарність". Звичайно, це його дуже схвилювало. Він злякався і почав писати різні нісенітниці про мене і мою сім'ю, які абсолютно не відповідають дійсності. Я не маю бажання вступати з цією аморальною людиною у протистояння. Це питання виборців – як вони оцінять роботу того чи іншого політика на окрузі. Не хочу нічого говорити про цю людину. І прийде час, коли всі його корупційні схеми вилізуть назовні. Люди, особливо його виборці, дізнаються про цього вовка в овечій шкурі.

Сьогодні ми з одно партійцями проводимо роботу, зустрічаємося з населенням, розповідаємо людям про те, що відбувається необґрунтована, абсолютно безпідставна критика президента України, більшість якої – надумані факти, сформовані політичними силами і великими фінансовими структурами, які не хочуть бачити президента Порошенка в наступному терміні. Тому що для них треба поміняти курс України, треба посадити Україну за стіл переговорів з Росією, щоб ми відмовились від Криму, від претензій на свої території.

Звичайно, величезні кошти вливаються на боротьбу проти Порошенка, і матимуть якийсь позитивний для них результат. Ми бачимо, якими білбордами зараз засмічена тенриторія Україна. Інтернет, телебачення завалено однією особою. А звідки гроші? Хто це все фінансує? Звичайно, це величезні кошти. І велика кількість олігархів, особливо російських, не бажають бачити президентом Порошенка. Я вважаю, що моя позиція в цій ситуації абсолютно пряма, абсолютно зрозуміла: необхідно продовжити той курс, який ми обрали тоді, коли довірили посаду Президента України Петру Олексійовичу Порошенку. А це курс євроінтеграції, санкції проти РФ й безвізовий режим, а також намагання об'єднати українців навколо основного ідеологічного та духовного органу – православної церкви. Це все, звісно, дратує Путіна, і всіх цих шавок, які довкола нього крутяться. Зокрема, й колобарантів, які живуть в Україні. Вони всі будуть працювати проти Порошенка. Я сьогодні стою поряд з президентом і буду боротися за те, щоб Україна не змінювала свій курс, і ми її розвивали як демократичну, європейську державу.

- Якщо згадати період Вашої роботи в прокураторі, чомусь постійно виникає асоціація з інформаційним простором в плані дезінформації. Сьогодні порушена кримінальна справа про перешкоджання діяльності уряду Яценюка, коли люди почали давати свідчення про платні замовні акції. Чи не вважаєте Ви, що Ваш час роботи в Генеральній прокураторі супроводжувався подібним процесом, і чи не варто це питання підняти в такому ж форматі, як по уряду Яценюка? 

- Я думаю, що історія всі ці факти розсудить. Я не думаю, що цьому всьому потрібно давати якусь юридичну оцінку. Тому що надзвичайно великі потужні сили були задіяні, коли я працював Генеральним прокурором, для того щоб мене дискредитувати на тій посаді, і для того, щоб змінити взагалі роботу правоохоронної системи.

Посада Генерального прокурора акумулює в себе дуже багато правоохоронних функцій, основною є надзорна функція за розслідуванням, і, звичайно, моя позиція тоді, в 2014 році, щодо системних розкрадань мільярдів коштів з українського бюджету, і розслідування цих схем, переслідування осіб, які цим займалися, не влаштовувала, зокрема, і нове керівництво держави, в тому числі і працівників Кабінету Міністрів, які, прийшовши на посади, сіли практично на ті ж схеми, які використовував Янукович і його злочинна команда. Зверніть увагу на мій виступ в парламенті в лютому 2015 року, де я називаю всі ці факти –системні розкрадання державних коштів з так званих державних монополій, наприклад, «Нафтогаз», «Укрнафта», «Енергоатом», «Центренерго», «Укртелеком», «Укрзалізниця» тощо.

Звичайно, такий розвиток подій не влаштовував ні керівництво Кабінету Міністрів, ні тих кримінально-олігархічних структур, які живились з державного бюджету. Тому відносно мене, керівництва Генеральної прокуратури булла організована безпрецедентна дискредитаційна кампанія з залученням засобів масової інформації, проплачених акцій, кишенькових народних депутатів.

Кожне засідання парламенту починалося з виступів Соболєва чи Парасюка, з вуст яких лунали абсолютно безглузді і брехливі обвинувачення на мою адресу.

Наприкінці 2014 - початку 2015 року слідчими Генпрокуратури проводились масштабні процесуальні дії, спрямовані на документування злочинних схем в органах влади. Згадайте хоча б декілька епізодів нашої діяльності по ПАРівському вугіллю, по діяльності керівників "Центренерго", по виведенню з України мільярдних коштів через Національний Банк. Коли я звільнявся з посади, слідчі Генеральниї прокуратури проводили близько 70-ти обшуків в структурних підрозділах НАЕК "Енергоатом". Під вартою знаходились декілька керівників державних компаній. У мене запитання до журналістів і так званих "громадських діячів": а у якому стані перебувають ці провадження зараз? Чому вони не є предметом обговорення в суспільстві?

В 2014 році Генпрокуратурою були оголошені в розшук 22 прибічники Януковича за вчинення злочинів під час Революції Гідності. Зараз всі вони зняті з розшуку, з більшості з них зняті санкції в Раді Європи. Сьогодні вже деякі з них виступають у ЗМІ і критикують владу, намагаються реабілітуватися в очах українського суспільства.

У мене запитання до "кишенькових депутатів" Лєщенка, Наєма, Парасюка, Купрія - А чому Ви мовчите, не піднімаєте ці питання в парламенті? Мабуть, щось не так з нашими "правдорубами". Чи вже перестали платити?

Сьогодні в нашій країні інформаційна політика побудована так – хто платить гроші, той замовляє музику. Президент відвідує іноземні країни, перебуває у військових частинах, робить все для того, щоб розбудувати армію, для того, щоб не зняли санкції з РФ, для того, щоб об'єднати наших партнерів проти Росії. Під цей шумок вся ця нечисть, яка сьогодні зібралася в Україні і закордоном, робить все для того, щоб Україну розірвати. Формує імідж президента, як якогось монстра, який неспроможний справлятися з ситуацією в країні. Я вважаю, що це несправедливо, і освічені люди мають розуміти ті процеси, які зараз в Україні відбуваються. Впевнений, що рівень свідомості українського суспільства такий, що на виборах 2019 року Петро Олексійович переможе і продовжить європейський курс нашої країни.

- Поки президент працює, в Київській області представники «Нового курсу» Тимошенко, а також представники «Опоблоку» контролюють весь медіа-блок. Як так сталося, що третій губернатор Київщини не є самостійним по суті? Чому у кожного губернатора є якийсь сірий кардинал, представлений до нього куратор… Що ще має статись в країні, щоб губернатор працював на державу, а не на свого політичного шефа, патрона? Що потрібно зробити? Чергову революцію?

- Я цього не буду стверджувати. Я спілкуюся з губернатором, і останнє наше спілкування було перед голосуванням в Київоблраді, де я висловив свою точку зору в ЗМІ і був підданий дуже великій критиці. Тому що Київщина, мабуть, один з небагатьох регіонів, де пропрезидентська політична сила перебуває в опозиції, проти неї об'єдналися і "Батьківщина", і "Опоблок", "Укроп", "Свобода" для того, щоб не дати можливість президенту реалізувати свої програмні засади на території Київської області. Це все дійшло до того, що мешканці Києво-Святошинського району були змушені перекривати вулиці, і їхати пікетувати вулицю Турівську в Києві, де знаходиться офіс "Батьківщини", щоб висловити свою точку зору в отакий от спосіб, щоб заставити все ж таки обласну раду проголосувати за бюджет. І сьогодні бюджет працює, хоча, я вважаю, що досить неефективно. Це пов'язано з тривалими процесами по відповідним тендерам, термінам і оскарженням цих тендерів. Але ж і є ті соціальні програми, які необхідно виконувати для того, щоб забезпечувати життєдіяльність області.

Критику ситуації, яка складається в соціальній сфері, екстраполюють на адресу Президента. Невчасно дали пенсію, не відремонтували дорогу, не залатали дах на школі – в усьому винен президент. Така інформаційна політика…

На жаль, більшість людей не розуміє, що ці питання стосуються органів місцевого самоврядування і, зокрема, обласної ради.

- Повернусь до питання відносно протистояння між облрадою та обладміністрацією. Оглядачі зазначають: насправді там немає протистояння, а є ілюзія боротьби. Навіть є інформація, що чинний губернатор Київщини готується йти ледве не від "Батьківщини" на наступні вибори. Як Ви оцінюєте – наскільки це впливає на перспективи розвитку Київщини? Що потрібно зробити, щоб уникнути цього політизування органів місцевої влади і органів самоврядування області?

- У нас, на превеликий жаль, політизована вся система органів влади, всупереч Конституції, зокрема, й правоохоронні органи. Коли ми перестанемо в парламенті призначати керівників органів виконавчої влади за квотним принципом, тоді в нас не буде політизації і політичної корупції. Мені не відомо, що губернатор Київської області збирався балотуватися від "Батьківщини". Я знаю, що він призначений президентом, і якби такі факти мали місце, Президент відреагував би. Я про такі речі не знаю.

Головою партії в Київській області є Ігор Віталійович Кононенко. Ми з ним співпрацюємо і налагоджуємо ретельну роботу з підвищення рівня довіри населення до такої політичної сили, як БПП «Солідарність».

- Тобто та роль, яку собі відвоював нардеп, колишній «регіонал» Ярослав Москаленко по своєму впливу на ситуацію на Київщині, всіх влаштовує?

- Ви ставите запитання в стверджувальній формі. Я не можу відповідати на них стверджувально. Якщо ви знаєте якісь додаткові факти, то це ваші факти. Ярослав Москаленко – депутат ВР, він сьогодні входить до коаліції парламентських фракцій. Я знаю, що він багато працює в Київській області, в тому числі, проводить багато акцій для популяризації політичної сили "Солідарність" та "Воля народу". Якщо є якісь факти зрадництва, наприклад, роботи на якісь інші політичні сили, я думаю, що у президента є достатньо сил та повноважень відреагувати на всі ці процеси, якщо ці питання стосуються діяльності КОДА. Але я про ці факти, окрім якихось чуток, чесно кажучи не чув.

- Як Ви бачите процес об'єднання громад? Чи це мають бути громади рівних – як одна з ідей, які просувають, чи це має бути в межах окремих районів? Як, на Вашу думку, правильно об'єднувати громади, чи немає одного правильного рецепту?

- Ви знаєте, я професійно сформувався в адміністративно-командній системі, в структурі, яка має таке поняття, як «единоначальність», і для мене структурована система органів влади чи правоохоронних органів, завжди є прикладом найефективнішого управління. Держава-область-район-місто-село – це адміністративно-територіальний поділ, який передбачений Конституцією. І, на мою думку, всі органи державної влади, правоохоронні органи відповідним чином повинні бути сформовані, діяти відповідним чином. Так, дехто скаже, що це – радянська система. Але сьогодні, коли в країні відбувається так зване реформування, зокрема, й органів місцевого самоврядування, я далекий від того, що всі населені пункти в результаті ОТГ зможуть на одному рівні забезпечені фінансово і матеріально для того, щоб вирішувати свої питання на місцях. Це пов'язано, в першу чергу, з наявністю тих чи інших підприємств на цих територіях.

Є території, де абсолютно відсутні зареєстровані платники податків, і ці населені пункти існують без державного бюджету, без підтримки районної влади або обласної. Логічно, що вони будуть занедбані, якщо об’єднаються з такими ж населеними пунктами. Тому до цього питання потрібно підходити дуже виважено.