В.о. мера Білої Церкви Володимир Вовкотруб: Ми не будемо збавляти темп

Володимир Вовкотруб

Про досягнення влади Білої Церкви з розвитку міста в умовах війни та про перспективні напрямки, на які робитиметься акцент, "Моя Київщина" поспілкувалася з виконуючим обов’язки міського голови Білої Церкви Володимиром Вовкотрубом

- Володимире Григоровичу, у квітні 2024 року ви заступили на посаду в.о. міського голови голови Білоцерківської територіальної громади, і, власне, перейняли відповідальність за найбільше місто Київщини. Насамперед, як би Ви оцінили діяльність Геннадія Дикого за майже 9 років роботи на посаді очільника міста? Які суттєві зміни відбулися за період його двох каденцій?

- Моя точка зору в цьому питанні буде суб’єктивна. Роботу Геннадія Анатолійовича оцінили виборці на виборах, двічі оботу обравши його мером. За період керівництва Дикого місто, звісно, змінилося завдяки тому, що відбулися деякі зміни в децентралізації, зміни в бюджетному законодавстві, стало більше залишатися коштів, громади стали більш самостійними, і відповідно було більше можливостей правильно розпорядитися коштами, заробітними платами. Зокрема було розроблено план розвитку нашої громади, щоб вона стала зручною для людей.

Левова частина цих заходів була організована Геннадієм Диким. Зрозуміло, що зараз, на жаль, відкриті чорні сторінки в історії України, зокрема й Білої Церкви. Пріоритети в бюджеті змінилися, але деякі речі, які ми почали робити, маємо завершити. Є перша частина плану розвитку, друга – у розробці, і третя – із перспективами. Коли будуть всі три частини зроблені, тоді буде видно ввесь комплексний проєкт.

Якщо ми розвиваємо інфраструктуру, то відповідно приходять нові види бізнесу – те, що не було притаманно Білій Церкві. Я вважаю, що робота проведена колосальна та велика. Повторюся – результат роботи будь-якого посадовця на виборній посаді – це довіра виборців.

- Яке Ви маєте бачення подальшого розвитку Білої Церкви? Які ключові стратегічні елементи цих змін?

- Перше – не будемо збавляти темпи. Як я вже сказав, є план розвитку громади, згідно з яким ми будемо працювати, максимально дотримуватися тих задач, які перед собою ставимо. Виходячи з потреб суспільства, ми зосередили увагу на процесах діджіталізації, спрощенні отримання послуг мешканцями Білої Церкви. Зазначу, що декілька тижнів тому я брав участь у міжнародному форумі з цифровізації в Естонії, де познайомився з менеджером проєкту "Дія". Зокрема мав можливість ознайомитися з тим, як працюють ці послуги в Естонії на рівні держави і на рівні міста Таллінна.

Естонія – країна, яка сьогодні максимально оперативно впровадила найбільшу кількість цифрових послуг. Мені важливо, щоб час, який люди витрачають у чергах за тією чи тією послугою, могли витратити на себе і на свою родину. Днями ми зробили перший етап – запустили в міськраді систему голосування "Голос" для того, щоб зменшити кількість паперових носіїв, максимально перевести в електронну форму підготовки сесій, тобто всі проєкти рішень будуть в електронному вигляді. У кожного депутата завдяки нашій системі електронного документообігу є окремий кабінет в індивідуальному планшеті. Відтак уся інформація про роботу комісій, засідань сесій, проєкти рішень, напрацьовані профільними спеціалістами, одразу потраплять депутатам відповідних комісій. Оперативність дасть змогу депутатам більше уваги приділяти кожному питанню та ухвалювати відповідні рішення. І друге – ми приберемо кількість друкованих носіїв, позаяк це вимога часу.

Також є запити суспільства на те, щоб впровадити картку білоцерківця, яка буде давати низку переваг містянам, зокрема пільгові проїзди. Є попит населення на встановлення в усіх перевізників системи валідації шляхом оплати за допомогою електронної карти. Пільговики могли б з цією карткою їздити безкоштовно, що дало б можливість відслідковувати кількість населення, якому треба відшкодувати пільгове перевезення. Як відомо Біла Церква має три військові частини, відповідно – багато пільговиків, а звідси постійні конфлікти між водіями та пасажирами. Певно, ми доросли до того часу, коли необхідно вирішити цю проблему. Звісно, підприємства-перевізники мають заробляти, але ми маємо можливість їх контролювати.

Також є наміри удосконалити електронну систему "Дозорсіті", завдяки якій можна відслідковувати рух і графік громадського транспорту. Я вважаю, що потрібно зробити додаток зручнішим для гаджетів, де буде можливість онлайн відслідковувати потрібний маршрут. Це одне з ключових питань, яким я цікавився в Естонії. Водночас є проблема навчання людей старшого покоління цифровим навичкам. Тому ми зараз думаємо над тим, яким чином це буде здійснюватися: через ЦНАПи, бібліотеки, школи. Я думаю, що ми підготуємо відповідний пакет реформ, але, звісно, що за рік впровадити їх буде дуже важко.

- Яка ситуація із наповненням бюджету міста після змін у бюджетному законодавстві?

- Дійсно, це складне питання після змін у бюджетному законодавстві. Місцеві податки, ПДФО від військових, силових структур, раніше надходили до місцевого бюджету. Зараз їх передають на державний рівень. Звісно, бюджет міста від цього втратив близько 30 відсотків наповнення бюджету. До того ж загострюється ситуація на фронті. У зв’язку з цим ми взяли на себе зобов’язання виділити приблизно 312 мільйонів гривень для допомоги військовим, попри те, що фактично ці кошти забрали. Крім цього, ми ще знайшли резерви для того, щоб 312 мільйонів гривень дати нашим військовим частинам, а це 114 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ, 1129-й зенітний ракетний полк і  72-га окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.

Кількість військових велика, відповідно першочергово допомагаємо нашим бригадам, які базуються в Білій Церкві. Але питання національної безпеки – це питання не лише наших трьох бригад, тому що багато білоцерківців служать і в інших бригадах. До нас звертаються по допомогу і з інших бригад та напрямків, по можливості допомагаємо їм також.

- Чому Ви, коли заступили на посаду, заморозили всі витрати та закупівлі для комунальних підприємств? Яка зараз ситуація?

- Того дня, коли я фактично почав виконувати повноваження міського голови, відбулася надзвичайна подія: на провулку Грузинському, 23 стався вибух, через що було зруйновано три поверхи багатоповерхівки. Фактично ми змушені були тієї ночі виселити 80 квартир, це 148 осіб, тому що будинок мав хитку конструкцію і аварійно-рятувальні загони рекомендували нам провести виселення людей через ймовірність обрушення. Станом на сьогодні в нас залишається без житла 30 родин. За даними попередньої технічної-експертизи, у цих квартирах не можливо проживати. Сьогодні ми прийняли програму щодо відшкодування цим родинам коштів на період ремонтних та відновлювальних робіт, також ми маємо їх десь розмістити. Я прийняв рішення переглянути можливі резерви для того, щоб провести відновлювальні роботи та визначити пріоритетні першочергові заходи, які ми можемо цьогоріч не проводити. Чекаємо комплексний проєкт відновлення постраждалого будинку, кошторис, щоб розуміти подальші наші дії. Розпорядження про замороження витрат та закупівель було призупинено на 10 днів, відтак всі розпорядники коштів переглянули свої частини витрат бюджету, аби вирішити, де можна зекономити та виділити кошти на відновлення будинку.

- 2023 року Біла Церква посіла друге місце серед усіх громад України, виділивши на оборону майже пів мільярда гривень. Чи зберігаєте таку ж тенденцію цьогоріч? На які напрямки виділяються кошти?

- Є захищені статті видатків, на які ми не можемо не виділяти кошти: це заробітна плата та енергоносії. У зв’язку з тим, що дорожчають енергоносії, підвищується й вартість води для підприємств, тобто наші підприємства, які входять у сферу управління виконавчого комітету, несуть збільшені витрати на комунальні послуги. Окрім цього, левова частина затрат – це відшкодування захищених статей.

- Поговорімо про одне з безпекових питань. Як триває процес ремонту та будівництва укриттів? Чому, на Вашу думку, навколо цієї теми так багато корупційних скандалів, не лише в Білій Церкві?

- Наразі ми продовжуємо працювати над питанням облаштування укриттів. До речі, на останній сесії БМР на одне укриття були виділено кошти в сумі 2,4 млн грн. Взагалі по Білій Церкві поточний ремонт укриттів проводимо за потреби. Щодо другого питання, скажу, що все регулюється державним законодавством. Фахівець, який підписує акти виконаних робіт, насамперед має звірити фактично виконаний обсяг робіт із державними нормами. І якщо таке питання є, то його треба ставити тим фахівцям, які приймають роботи.

- Зараз влада активно говорить про дефіцит електроенергії внаслідок ударів по енергооб’єктах. Яка ситуація в Білій Церкві?

- Ситуація взагалі складна в нашій державі. У таких складних умовах ми змушені спрямовувати власні кошти, наприклад, на відновлювальні роботи або на пошук альтернативних джерел тепло- або ж енергопостачання. Ми розпочали підготовку до нового опалювального сезону, бо не відомо, як буде діяти ворог. Маємо забезпечити громадян тепловою енергією і максимально – електричною. Передусім лікарні, тому що там потрібне безперебійне постачання.

Зміни умов у нашій державі вимагають ухвалення нових рішень, із якими ми раніше не стикалися. Розглядаємо питання про будівництво сонячної електростанції в Білоцерківській міській лікарні №2 та Білоцерківській міській лікарні №1. Тобто ми шукаємо інші альтернативні джерела, щоб працювали відділення інтенсивної терапії та реанімації, відділення гемодіалізу, де на 24 години на добу розписаний графік прийому пацієнтів. Це дуже важливі питання. Ураховуючи значну вартість, ми шукаємо міжнародні гранти та донорів для реалізації цієї ідеї.

- Чи планують в Білій Церкві відкриття ветеранського хабу або ребцентру для відновлення військових?

- Ми поставили собі за мету створення такого хабу насамперед для психологічної підтримки. Плануємо створити такий заклад, де військові могли б отримати абсолютно всі послуги, які необхідні. У планах також цифровізувати процес відновлення та реабілітації, щоб максимально оптимізувати надання послуг ветеранам. У хабі передбачена також юридична та психологічна допомога, допомога в оформленні документів. Важливе також питання працевлаштування для ветеранів із інвалідністю. Наразі ми всебічно вивчаємо ситуацію. Зрозуміло, що коли закінчиться війна і у місті буде багато людей із пораненнями, їм необхідна буде допомога, а найголовніше – працевлаштування, як у мирний час, так і нині.

- Як часто звертаються до Вас особисто військові та за якою допомогою? Що скажете щодо компенсації на поховання загиблих Героїв?

- У місті Біла Церква є програма, за якою проводять поховання загиблих військовослужбовців. По кожному похованню є рішення виконавчого комітету і якщо є згода родин загиблих воїнів, то поховання (на Алеї Слави) і встановлення пам’ятних знаків меморіалу здійснюються за кошти міського бюджету. Усі пам’ятники виготовлені також за бюджетні кошти. Якщо родичі не виявили такого бажання, і Героя поховають на іншому кладовищі, то ми відшкодовуємо вартість поховання.

Що ж до допомоги, то військові звертаються в основному за допомогою на дрони, РЕБи, особливо зараз, бо на фронтах зараз гаряче. Особистих звернень, побутових питань є багато різноманітних, але переважно – це допомога для захисників, які боронять нашу країну на найгарячіших точках лінії фронту.

- Яка ситуація з безпритульними тваринами, бо, як відомо, багато чотирилапих привезли з окупованих територій, зокрема з Херсонщини? Чи чекати зрушень у питанні будівництва притулку?

- Ця проблема для нас не нова, особисто для мене також, оскільки я свого часу працював начальником Управління ветеринарної служби району, міста, Держпродспоживслужби міста. Саме я минулої каденції був ініціатором Програми врегулювань безпритульних тварин і правил утримання собак та котів на території міста Біла Церква. На той час за рік фіксували приблизно 5 випадків сказу, і у всіх випадках джерелом збуднику хвороби були саме безпритульні тварини. Ми розробили ще дві програми.

Зауважу, що міська рада виділяє майже 800 тис грн на рік для стерилізації та щеплення безпритульних тварин. Зараз у місті Біла Церква так само проходить стерилізація та щеплення проти сказу всіх безпритульних тварин, які мають на вухах бірочки з основною інформацією для ветеринара і для пересічного громадянина. Частину роботи зробили, але, щоб закрити це питання, вивчаємо досвід інших країн. Ми можемо повністю вирішити питання безпритульних тварин тільки збудувавши притулок. Вартість притулку п’ять років тому сягала 36 млн грн. У такому закладі передбачено й готель для перетримки тварин, щоб притулок міг заробляти якісь кошти на себе. У стратегії розвитку міста фонд на побудову притулку передбачений, але він може бути лише за донорські чи благодійні кошти або на умовах співфінансування з якимись фондами. Зараз ми не можемо дозволити такі кошти з бюджету витратити на будівництво притулку.

Пріоритетні завдання – енергозбереження міста і допомога військовим.

- Чи допускаєте Ви, що Дмитро Киришун через суд поновиться на посаді секретаря БМР і таким чином стане виконуючим обов’язки міського голови?

- Є рішення суду першої інстанції щодо неправомірності звільнення секретаря міської ради Дмитра Киришуна. Згідно з рішенням суду, є час на подання апеляції протягом 30 діб. Я фактично маю конфлікт інтересів у цьому випадку, бо моя квота залежить від того, яке буде рішення суду. Але наші юристи вважають, що рішення першої інстанції ухвалене неправомірне, тому готують оскарження ухвали суду.

- Наостанок скажіть, яка основна проблема в місті, на Вашу думку?

- Основна проблема в місті – питання об’єднання людей. На жаль, останнім часом у нашій державі дуже багато всього робилося, щоб роз’єднати по вірі, по мові, розсварити бізнес і владу між собою, багатих і бідних. Таких векторів, які ділять людей, у суспільстві багато. Я вважаю, що це була частина плану нашого неблагополучного сусіда. Дуже величезна проблема в тому, що сьогодні спостерігається якась сліпа віра людей у погане. Люди перестали вірити у те, що хороше в державі взагалі може бути. Звісно, ми всі віримо в перемогу. Будь-які популістські рішення дуже важко приймати. Наприклад, якщо ми намагаємося втілити в життя рішення депутатського корпусу, виконавчої влади, є частина хейтерів, які нам відверто шкодять. І це демотивує тих, хто хоче зробити все можливе для того, щоб покращити ту чи ту ситуацію. Ідеться не лише чиновників чи державних службовців, але й благодійних організацій. Часто такі організації роблять певні заходи, але все одно знаходяться критики, які знецінюють працю та прагнення інших. Суспільство треба об’єднувати навколо мети. Зрозуміло, що основна задача – це перемога та мир. Я людина абсолютно компромісна, готовий до конструктивної критики, розумію, що одна голова добре, але більше – краще. Важливо усвідомлювати, що людина, ким би вона не була, може помилятися. Потрібний конструктивний діалог. Це зовсім інше, аніж нічим непідтверджена критика.