Володимир Гайдамачук: Біла Церква має стати повноцінним центром Київщини

Кандидат у народні депутати Володимир Гайдамачук на окрузі №90 – відомий блогер і журналіст – розповів про свою передвиборчу програму, плани на майбутню роботу та своє бачення розвитку міста

- Володимире, розкажіть трохи про себе. Адже у Білій Церкві Вас мало хто знає…

- Я – проста людина, така, як і більшість українців. Сам родом я з села Тарасівка, що у Києво-Святошинському районі, де виріс і живу до цього часу, хоча по роботі часто буваю у різних куточках Київщини. Виріс у звичайній сім’ї: мама – бухгалтер, тато – далекобійник.

Моє дитинство припало на важкі 90-ті. Тоді абсолютна більшість батьків були зайняті не вихованням дітей, а пошуком можливостей для заробітку. Така тенденція значною мірою вплинула на моє подальше життя, адже змалку відчував відповідальність за своє майбутнє.

Після закінчення школи я вступив до Київського Національного Університету ім. Т.Г. Шевченка на військову психологію. Саме там я здобув не тільки професію, а й багатий життєвий досвід.

- Ви – військова людина. Розкажіть своє бачення того, що відбулося у Криму та на Донбасі.

- Варто розпочати з Криму, адже саме туди мене відправили служити після закінчення університету в 2007 році. Тоді вперше я зіткнувся з тотальною пропагандою всього російського не тільки серед військових, а й серед цивільного населення. Доля мене, як етнічного українця зі славним козацьким прізвищем це було неприпустимо, тому я виключно спілкувався українською. Спочатку це стало причиною чисельних конфліктних ситуацій, а згодом дійшло до того, що зі мною принципово відмовилися говорити. Проте мій авторитет згодом узяв верх – до мене почали звертатися рідною мовою.

Я переконаний, що підготовка до війни з боку Росії була розпочата дуже давно. Північний сусід використав різні механізми впливу для досягнення своєї мети, але це питання до СБУ та контррозвідки. Зі свого боку можу наголосити, що Збройні сили руйнувалися зсередини. За півроку служби в Криму я добре побачив, як там прихильно ставилися до всього російського та зневажали українське. Загалом військових не поважали, частини нищилися, а майно продавалося на металобрухт. Це систематично відбувалося протягом всього часу, аж до початку війни. Незважаючи на все, нам вдалося вистояти і дати відсіч ворогу, тому ми переможемо.

- Ви не шкодуєте про своє рішення піти з лав Збройних Сил України, враховуючи нинішню ситуацію, яка склалася в Україні?

- Я довго вагався перед тим, як наважитися на цей крок. Після Криму мене направили до Очакова, де я служив на посаді офіцера зі виховної роботи та гуманітарних питань. Я хотів робити більше, аніж мені цього дозволяла посада. На жаль, на той час я не бачив себе кадровим офіцером, який міг би щось змінити у військовій сфері. тому довелося прийняти складне для себе рішення, адже я планував присвятити війську своє життя. Можливо, якби у лавах ЗСУ залишилося більше патріотів, ситуація могла бути зовсім іншою.

- Ви брали участь у бойових діях на Донбасі?

- Як офіцер запасу з початком війни я отримав повістку до військкомату, але за станом здоров’я не зміг відправитися на схід. Але я знаю, ващо можу бути корисним. Постійно підтримую зв’язок із своїми друзями та знайомими, які пройшли пекло війни і потребують психологічної допомоги. За моєї ініціативи було організовано тренінг для ветеранів АТО із Києво-Святошинського району, який проводив мій однокурсник, військовий психолог Андрій Козінчук. Якщо не можу бути корисним на фронті, тоді треба робити максимум у тилу…

- Чим Ви зараз займаєтеся у житті?

- Наразі готуюся до найвідповідальнішої місії у житті – скоро вперше стану батьком. Іноді мені здається, що вагітна не дружина, а я (сміється, - Ред.). Але якщо серйозно, то я громадський активіст та журналіст. У перерві між основною діяльністю я займаюся спортом, дуже люблю футбол і теніс. Свого часу я закінчив музичну школу і добре навчився грати на акордеоні, навіть проводив концерти у сільському клубі, робив би це і зараз, але бракує часу.

- Що Вас спонукало подати свою кандидатуру на вибори до парламенту?

- Я побачив, що виборці готові змінити закоренілу систему корупції і привести до влади креативну молодь. Люди втомились від постійних обіцянок старих політиків, які вже давно втратили довіру громадян. Останні п’ять років ми не бачили справжніх законопроектів, які б допомогли розвиватися малому і середньому бізнесу, навели б порядок у правоохоронній та судовій системі, довели до логічного завершення медичну та освітні реформи. Люди потребують якісних змін, тому нам потрібно обирати не популістів з дешевими гаслами та політичних маріонеток, а людей з державницькою позицією, які не потонуть у корупції та хабарництві.

- Чому Ви вирішили балотуватися у саме Білій Церкві?

- Відповідь на це питання можна знайти у моїй передвиборчій програмі. Вона хоч і дуже лаконічна, проте складається з ґрунтовних питань, які точно змінять життя людей та Київщини в цілому. Я переконаний, що адміністративним центром Київської області має бути Біла Церква, як найбільше місто регіону. Саме там повинні розташуватися департаменти та управління Київської обласної державної адміністрації, а всі приміщення в столиці повинні бути продані на відкритих аукціонах. Для Білої Церкви це дасть велику кількість нових робочих місць, адже кожного дня 17 тисяч жителів міста їдуть до Києва на роботу, долаючи більше 100 км в одну сторону. А офіційно працевлаштовані громадяни сплачують податки, які наповнюють міський бюджет.

Наступний пункт програми – боротьба з монополістами. На ринку не може бути одна компанія, яка постачає послуги, адже в такому випадку відсутня здорова конкуренція. Такі компанії як "Київоблгаз" та "Київобленерго" зараз диктують свої умови, продаючи енергоресурси за завищеними цінами. Саме через це звичайні родини більшу частину своєї зарплати взимку змушені віддавати за комунальні послуги. Такого бути не повинно. Я переконаний, що Антимонопольний комітет знаходиться у змові з олігархами, тому потрібно провести повне його перезавантаження, аби він відстоював інтереси громадян.

- Що першочергово потрібно зробити у Білій Церкві для вирішення місцевих проблем? 

- На мою думку, новий поштовх для розвитку міста дасть формування об'єднаної територіальної громади. Зараз Біла Церква сплачує до держбюджету велику кількість податків, які після утворення Білоцерківської ОТГ будуть залишатися на місцях. Тоді у міста з’являться ресурси, аби самостійно вирішувати свої проблеми. Головне – обрати дієздатного голову громади та достойних депутатів, які будуть працювати на громаду. А питання ремонту соціальних об’єктів, шкіл, лікарень та доріг вирішиться найближчим часом.

- Хто підтримує Вас у передвиборчій гонці?

- У першу чергу, мене підтримує родина. Усі мої друзі та знайомі переконані, що я прийняв правильне рішення. Усю передвиборчу кампанію у Білій Церкві мене буде супроводжувати мій товариш афроукраїнець Патрік, який погодився допомогти мені проводити зустрічі з виборцями.

Загалом я повністю відкритий до співпраці, тому радий кожному, хто зможе долучитися до моєї команди.