Схемники на службі росії: справа Шапрана й підсанкційного "Юніграну"

Фото з Мережі "Інтернет"

Наприкінці червня 2025 року Офіс Генпрокурора повідомив про викриття масштабної схеми, яку неодноразово рослідували медійники країни: протягом 2023–2024 років група осіб, серед яких Сергій Шапран, Володимир Осіпов (член "ОПЗЖ") та підсанкційний російський бізнесмен Ігор Наумець, організувала незаконне переоформлення активів компанії "Юнігран", що спеціалізується на видобутку корисних копалин у Житомирській та Київській областях.

Учасникам схеми незаконного виведення з-під санкцій активів групи компаній, що спеціалізується на видобутку корисних копалин у Житомирській та Київській областях, повідомлено про підозру в службовому підробленні, несанкціонованому втручанні в автоматизовані системи та легалізації майна, здобутого злочинним шляхом (ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК).
 

Нагадаємо хронологію цієї афери. Оскільки підприємства групи компаній "Юнігран" займалися поставками щебеню на окуповані території України, а гроші з продажу корисних копалин могли йти на фінансування терористичних організацій "ЛНР/ДНР", 12 травня 2023 року Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про запровадження санкцій . Власника "Юнігран" Ігоря Наумця позбавили українського громадянства, а сам він втік із України. 

Після цього контроль над підприємствами "Юнігран" почали фіктивно передавати іншим особам, зокрема кіпрській компанії "Westgrinite Holdings Limited", якою керує громадянка Олена Калпа. 

Але реальний контроль, як встановили журналісти, практично відразу після введення санкцій РНБО перейшов до директора ТОВ "Броварський алюмінієвий завод" та вже ексдепутата Броварської міської ради від партії "За майбутнє" Сергія Шапрана. Саме останній з’явився на одному з підприємств "Юнігран" у супроводі охорони та з заявами, що всі кадрові та фінансові питання вирішує тільки він. У коментарі журналістам підсанкційний бізнесмен Ігор Наумець підтвердив, що Сергій Шапран обіцяв йому повернути громадянство та зняти санкції з "Юнігран" в обмін на 50% компанії. 

Читайте також: Рейдер із Броварів: як ділок Шапран захоплює гранітні кар'єри на Київщині
 

Згодом через мережу фірм-прокладок і підроблених документів активи почали виводити з-під арешту. Частину з них переоформлювали на нові юридичні особи, що залишалися під фактичним контролем злочинної групи. Навіть попри санкції та арешти, копалини таки видобували. Тоді як прибутки осідали в офшорах, зокрема у рф. Загальна сума завданих державі збитків становить 124 млн грн.

Актуально: Поліція взялася розслідувати виведення активів підсанкційного бізнесмена на мільярд грн після розслідування "Схем"

Є декілька підтверджень тому, що кар’єри компанії продовжували працювати. Зокрема фіксували роботу техніки "Юнігран" на Малинському кар’єрі у Житомирській області, а також незаконний видобуток піску біля Десни. 

 
Більш детально у статті МК: У справі Шапрана щодо землі біля Десни суддя перервав відпустку, аби провести засідання

Окрім цього, у фокусі медійників опинилася діяльність компанії, яка, попри заявлений профіль у сфері щебеневої продукції, активно розвиває напрям буро-вибухових робіт. Для цього ТОВ "Юнігран-Сервіс" побудувало з нуля завод із виробництва емульсійної вибухівки, закупило сучасне бурове обладнання від "Atlas-Copco", а також сформувало парк зарядних машин на базі "Volvo" та "Scania", здатних виготовляти до 14 типів вибухових речовин. При цьому сама компанія не має статусу надрокористувача, а працює як підрядник, надаючи повний цикл буропідривних послуг. До того ж не лише для кар'єрів, що входять до її орбіти. Кінцеві напрямки постачання продукції, із огляду на помітні зв’язки зі структурами з російським корінням, залишаються нез’ясованими.

Оскільки складну мережу компаній-прокладок, через яку активи на сотні мільйонів гривень виводилися з-під санкцій і продовжували працювати на окупанта, очолював Сергій Шапран, нагадаємо читачам одіозність цього персонажа.

41-річний Сергій Коробка Шапран (прізвище першої дружини) родом із Дніпра. За освітою – юрист. Контролював щонайменше десяток компаній, 2011 року став директором Броварського алюмінієвого заводу, а пізніше і власником холдингу "Alumeta Group", до складу якого увійшов завод.

Із січня 2021 року був депутатом Броварської міської ради від партії "За майбутнє". Після повномасштабного вторгнення росії почав пропускати засідання ради, зрештою склав повноваження.

2017 року журналісти викрили його яхту "Princess Victoria" вартістю понад мільйон доларів, а 2021 року НАЗК виявило розбіжності в його декларації на майже 9,5 млн грн. 2024 Шапрана звинувачували в рейдерському захопленні активів у ЖК "Патріарх-Хол".

На початку 2025 року журналісти заявили, що група, до якої входить Шапран, могла вкрасти до 2 млрд грн: гроші платників податків України, США, ЄС та Британії. До організації входило щонайменше 19 юридичних осіб. Цю мережу називають потенційною "надрогрупою", яка діяла за сприяння чиновників.

Читайте детальніше: Броварський бізнесмен Шапран вкрав 2 мільярди – розслідування

У червні 2025 року поліція України повідомила Шапрану про підозру за низкою статей ККУ: службове підроблення, несанкціоноване втручання в автоматизовані системи, легалізація майна, одержаного злочинним шляхом, участь в організованій злочинній групі. За даними слідства, саме він координував переоформлення майна, яке мало перейти у власність держави, і зберігав фактичний контроль над видобутком. Нагадаємо, що наприкінці 2024 року в одіозного бізнесмена провели обшуки, імовірно, пов'язані з незаконним видобутком піску, зокрема й у столиці.

Актуально: Як ексдепутат із Броварів Шапран отримав спецдозволи на видобуток копалин: схема

21 червня Шапрана затримали у Львові, коли він хотів втекти за кордон у забороненому до експлуатації автомобілі "Land Rover".

 
Читайте більше: При спробі виїзду з України затримали броварського підприємця: застави понад 100 млн гривень

Печерський районний суд Києва обрав Шапрану запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із можливістю внесення застави у розмірі понад 100 млн грн.

Якщо слідству вдасться довести вину ексдепутата в повному обсязі, йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Утім, із огляду на впливові зв’язки фігуранта та масштаб оборудок, цілком можливо, що справа захочуть "поховати" у судах...