#

Які біди принесла війна на Київщині: освіта

15.06.2022 08:32
Які біди принесла війна на Київщині: освіта
Колаж інформаційного порталу "Моя Київщина"

Повномасштабна війна, яка розпочалася вранці 24 лютого поточного року, змінила фактично все у нашій країні. Ми прокинулися в абсолютно іншій реальності та, вочеивдь, вже ніколи не повернемося до колишнього життя. Нема жодного аспекту життя, де б Росія не внесла свої "корективи". Тому "Моя Київщина" вирішила розібратися, які біди війна принесла різним сферам на Київщині. Сьогодні ми розглянемо вкрай важливу тему – освітню

Останні два роки сфера освіти через пандемію коронавірусу переживала дуже непрості часи. Дітям, студентам та всім працівникам через небезпечну недугу довелося опановувати дистанційні методи навчання, які мають свої плюси та мінуси. Серед останніх виділяли той факт, що школярі, перебуваючи вдома не так сильно сконцентровуються на заняттях, а деякі взагалі ігнорують. З іншого боку, це був єдиний практичний варіант, адже час йде, а молоде покоління треба навчати заради їхнього майбутнього.

В результаті, за останні два роки сформувалася система, яка дозволяла дітям вчитися онлайн, а коли ситуація з коронавірусом покращувалася – ходити до закладів. Це врешті дало змогу пізніше, після нападу орків, перевести навчання в онлайн-режим.

Але на той час - під час пандемії - було очевидно, дистанційна форма навчання – лише тимчасовий вихід із ситуації. Тому тривав ремонт та зведення нових закладів освіти.

Лише за 2021 рік в межах програми Президента України Володимира Зеленського "Велике будівництво" на Київщині з’явилося п’ять сучасних шкіл і шість дитячих садків.

За даними Київської ОВА, роботи були проведенні в таких населених пунктах:

  • с. Жоравка, реконструкція школи;
  • м. Яготин, капітальний ремонт школи;
  • м. Тетіїв, капітальний ремонт школи;
  • с. Пашківка, капітальний ремонт школи;
  • с. Вовчків, капітальний ремонт школи.
  • м. Вишневе, капітальний ремонт дитсадка;
  • м. Обухів, капітальний ремонт дитсадка;
  • с. Студеники, капітальний ремонт дитсадка;
  • с. Красятичі, реконструкція дитсадка;
  • с. Лебедівка, реконструкція дитсадка;
  • с. Синяк, будівництво дитсадка;

Таким чином було покращено умови для навчання 1995 школярів та 893 дошкільнят. Звісно, влада обіцяла далі розбудовувати освітню інфраструктуру області. У поточному році планувалося зведення одразу п’яти нових дитячих садочків. Вони мали з’явитися у Бобриці, Святопетрівському, Михайлівці-Рубежівці та Вишневому Бучанського району, а також у Гатному Фастівського району. Однак після 24 лютого все змінилося.

Фактично з початку вторгнення до початку квітня значна частина Київської області перебувала в окупації, а на деяких ділянках точилися бої. Внаслідок цього постраждало дуже багато об’єктів соціальної інфраструктури, а саме -  заклади освіти.

Лише через три тижні після деокупації області департамент освіти Київської обласної військової адміністрації повідомив, що у регіоні росіяни зруйнували:

  • 5 закладів професійно-технічної освіти;
  • 68 закладів загальної середньої освіти;
  • 44 заклади дошкільної освіти;
  • 3 заклади позашкільної освіти.

Найбільше освітніх закладів було зруйновано чи пошкоджено в Бучанському районі. Йдеться про 38 шкіл і 33 дитячих садків. У Броварському районі постраждали 12 шкіл та 4 дитячих садки, у Вишгородському – 11 шкіл, 4 дитячих садки, а у Фастівському районі – 4 школи і 3 дитячих садки. Таким чином Росія залишила без шкіл 28 736 учнів, а без дошкільних закладів - 5 520 дітей.

Це зі свого боку принесло області чималі проблеми – будівництво та ремонт 120 закладів освіти, що постраждали під час бойових дій, та які варто відновлювати у першу чергу. Адже отримання знань попри будь-які зовнішні фактори має стояти на першому місці.

Отже, можна сказати, що знищення освітньої інфраструктури є однією із гострих проблем, бо відновлення такої великої кількості закладів потребує значної кількості фінансових ресурсів, а також час. І до старту наступного навчального року влада навряд чи встигне, хоча планує відмовитися від онлайн-режиму.

Наразі звісно починається відновлення. Наприклад, в Ірпінській СЗОШ №1 встановлюють вибиті вікна на прибирання території, але складніше зі закладами, які повністю розтрощенні.

Їх відновити за короткий час не вдасться. Влада повідомила, що для учнів тих шкіл, які були зруйновані, організують автобуси. Хоча і тут є серйозні нюанси. Частина автопарку постраждала від дій російських військових - повністю знищено 12 шкільних автобусів, а ще 25 транспортних засобів мають кульові або осколкові пошкодження. Тому наразі Департаментом освіти та науки Київської обласної державної адміністрації розробляється маршрут руху шкільних автобусів з транспорту, що вцілів.

Звісно возіння дітей у сусідні навчальні заклади – це тільки тимчасовий вихід, який доволі дорогий. Особливо йдеться про дефіцит пального та його серйозне подорожчання.

Безперечно не тільки зруйновані заклади освіти є проблемою. Також нею була тимчасова зупинка навчального процесу та його відновлення.

Від початку повномасштабного вторгнення Міністерство освіти і науки оголосило канікули. Проте вже з 14 березня заклади освіти у більшості регіонів відновили навчання у дистанційному форматі, який уже був звичний для більшості через пандемію коронавірусу. З однієї сторони досвід України у такій формі навчання зіграв на руку, адже не варто було на фоні інших проблем сконцентровувати увагу на правильній організації освітнього процесу.

Також тоді паралельно стартував проєкт "Навчання без меж" для 5 - 11 класів, створений спільно МОН і Міністерством культури, а також українськими телевізійними каналами й онлайн-платформами. У межах нього транслювалися відеоуроки. Реалізовувався він на базі всеукраїнського розкладу занять для учнівства 1–11 класів, що проходять онлайн, де уроки також доступні у записі.

Звісно на окупованих територіях Київщини, де люди сиділи без електроенергії, зв’язку, води та молилися про звільнення, навчання не відбувалося, а саме 33 громади з 69 перебували на вимушених канікулах. Тільки після того, як тільки російській війська покинули область, то навчання почало поступово відновлюватися.

Уже 25 квітня навчання було організовано у 561 (95%) закладі освіти 67 територіальних громад. Також через воєнний стан у школах на Київщині цього року трішки затягнувся процес навчання. Тому діти почнуть йти на літні канікули в період із 27 травня до 17 червня.

Ще однієї халепою є ЗНО. Цього року випускники Київщини та інших областей будуть проходити національний мультипредметний тест, який складатиметься з трьох блоків: українська мова, математика та історія України.

Наразі в області визначили 71 тимчасовий екзаменаційний пункт, що відповідає вимогам проведення тестування. Дані пункти будуть забезпечені безперебійною подачею електроенергії та швидкісним Інтернетом, а діти одразу після тестування будуть знати свої бали та зорієнтується в тому, якими є їхні шанси для вступу до навчальних закладів.

Без сумніву на кінець варто зауважити питання, яке точно хвилює всіх - що чекати далі?

Звісно невідомо скільки ще буде тривати війна, проте за словами заступника міністра освіти та науки Андрія Вітренка, то 1 вересня всі діти, студенти та учні мають піти до шкіл, університетів, коледжів, закладів профтехосвіти. Тобто навчання відбуватиметься у форматі офлайн.

Складно оцінювати таку пропозицію, адже відомо, що Росія обожнює "денацифікувати" навчальні заклади, лікарні, театри та інші дуже "небезпечні" об’єкти. Однак щодо безпеки заступник міністра зауважив, що всі школи будуть обладнані найпростішими укриттями:

Буде проведена масована робота щодо обладнання хоча б найпростіших укриттів, їх матеріально-технічного забезпечення. Там є відповідні вимоги до наявності води, аптечки. Якщо бомбосховище є біля школи, мають бути розроблені спеціальні шляхи евакуації, затверджені відповідними службами.

Наразі ж на Київщині для офлайн-навчання варто не лише відновлювати все зруйноване, але й подолати ворога, який може повернутися на Київщину, а зараз кожного дня вбиває жителів України на сході та півдні країни.

Читати "Моя Київщина" у Facebook
Лілія Соколець
журналістка