Загроза знищення дамби Київського водосховища: чому це тероризм і де реакція міжнародної спільноти

Дамба Київського водосховища

Спостереження за перебігом боїв українських вояків із російськими орками частково відвертає увагу від потенційної загрози, що може утворитися в результаті знищення стратегічних підприємств та комунікацій. Зараз увагу світу привернула Чорнобильська АЕС, об’єкт "Укриття" та Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, що контролюють війська загарбника. Вранішня спроба зруйнувати дамбу Київського водосховища говорить про те, що потенційних загроз дуже багато

Інформаційний простір під ранок пронизало повідомлення про знищення українською системою ПВО російської ракети, що летіла в напрямку дамби Київського водосховища. Дамба не тільки забезпечує стабільність роботи Київської ГЕС, а й виконує фізичну роль – обмежує мільйони кубометрів води Київського моря від раптового потрапляння у річку Дніпро.

Повінь, що могла стати причиною знищення дамби, нанесла би нищівних наслідків не тільки житловим районам та селам, що знаходяться нижче за течією. За повідомленням ДП "Укрводшляху", якщо Київська дамба прорветься, то Канівська, Кременчуцька та інші дамби каскаду будуть зруйновані. Проте найбільш загрозливо звучала можливість аварії на Запорізькій АЕС, що знаходиться прямо на Дніпрі.

Наслідки повені для столичного Подолу, Оболоні та всього лівого берегу – непедбачувані, але можна стверджувати, що загинуть десятки тисяч людей, будуть зруйновані всі моста та комунікації, населення залишиться без води та засобів на існування. Дачі Ахметова, Порошенка, Фірташа та інших мажорів, що десятиліттями будувалися в Конча-Заспі, попливуть по течії Дніпра.

Можна приблизно спрогнозувати можливі наслідки аварії на Запорізькій АЕС, якщо поглянути на результати руйнування атомної станції Фукусіма в Японії, що було спричинене цунамі в 2011 році. Контролювати напрямок хмари радіаційного пилу просто неможливо, все буде залежати від погодних умов. Підвищення радіаційного фону буде фіксуватися в багатьох країнах світу, але тоді простого занепокоєння буде мало. Фактично, буде ще один Чорнобиль на території нашої країни.

Наслідки аварії на Фукусімі красномовні: понад 18 тисяч людей загинули, а майже пів мільйона втратили своє житло та були вимушені переїхати. І навіть попри зусилля влади, через десятиліття тисячі місцевих жителів досі не можуть повернутися додому через загрозу радіоактивного опромінення та відсутність інфраструктури на покинутих територіях.

 А чи достатньо засобів індивідуального та колективного захисту на території України, на кшталт укриттів із системою очищення повітря та води? Точно ні. А в закордонних партнерів? Теж ні! Не вистачить навіть індивідуальних дозиметрів, щоб люди могли знати про небезпеку, уникати місць та предметів, що заражені радіацією. В умовах війни постраждають як військові, так і цивільні в Україні й поза її межами. Але, схоже, російські загарбники не прогнозують наслідків своїх дій.

Проте всі мають розуміти, що Україна відстоює не тільки територіальну цілісність, а стоїть живим щитом перед ядерною загрозою, що нависла над цілим світом. Це лише одна із глобальних проблем цієї війни. Україна зі зброєю в руках відстоює демократичні цінності, що тільки на папері гарантують країни заходу.

Можливості відвернути екологічну катастрофу завтра не вийде, тому потрібно всьому світу об’єднатися заради припинення війни в Україні, яку розв’язало керівництво РФ. Імперські амбіції однієї людини можна зупинити, потрібно лише бажання.