Заступник голови Київської ОДА Денис Шугалій: цього року запустимо низку передових проєктів з цифровизації

Денис Шугалій

«Моя Київщина» поспілкувалася із заступником голови Київської обласної державної адміністрації з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денисом Шугалієм про впровадження в області новітніх цифрових технологій у багатьох сферах життєдіяльності

- Пане Денисе, розкажіть, чим займалися перед призначенням у Київську ОДА?
- Народився я в місті Суми. Навчався в Харківській Національній академії імені Ярослава Мудрого, де отримав диплом юриста. Спочатку працював в компанії VIZA, був представництвом її «дочки» в Україні, де розробляли електронні гроші, тобто працювали на стику юриспруденції і ІТ. Після цього далі я вже рухався більше у напрямку ІТ-сфери. Декілька років потому започаткував власну ІТ- компанію, яка успішно працювала майже з усім світом: Арабські Емірати, США, європейські країни.

У 2020 році мені запропонували подати свою кандидатуру на посаду заступника голови голови ОДА з цифрової трансформації, щоб впровадити свій досвід керівництва у ІТ-сфері і на регіональному рівні і показати,  що тут можна змінити ситуацію на краще. Оскільки я – патріот, а також дуже люблю ІТ, то вирішив, що це ідеальне поєднання і, сподіваюся, що результати людям подобаються.

- Тож що таке цифрова трансформація і чим вона корисна для мешканців Київщини?

- Цифрова трансформація і цифровізація – для багатьох це лише нові слова. Йдеться про трансформацію всіх процесів, які відбуваються у суспільстві в будь-якій галузі: медицині, транспорті, соціальній сфері. Тобто це перехід на новий сучасний лад, щось на зразок промислової революції, коли люди від возів і коней перейшли до парових машин.

Завдяки цифровій трансформації процес оптимізується із залученням сучасних технологій і штучного інтелекту. Це допомагає у вирішенні таких питань, як людський фактор. Наприклад, коли людина вносить дані вручну і може неправильно написати прізвище. А  якщо це робиться у спеціальній  системі, то помилки виявляються швидко і перевіряються по базі. Верифікація даних – це дуже значна проблема для суспільства, адже багато людей стикалися з помилками, наприклад, в паспортному столі. Часом люди навіть судяться, щоб документи переоформити правильно.

Якщо говорити про те, що ми робимо в сфері цифрової  трансформації, потрібно розуміти, що вона не може відбуватися одразу.  Зараз ми поступово рухаємося від базових сервісів до сервісів, які вже  треба розширити. Що входить до поняття  «базові»? По перше, це зв’язок, доступ до мережі інтернет, мобільний інтернет. До речі, Київщина в цьому плані – регіон, оптимальний для розвитку, бо тут трішки легше це зробити, ніж, наприклад, в Закарпатті.  Рельєф нормальний для мобільного зв’язку, а особливо, враховуючи, те, що інтернет конвенцією ООН внесено як життєво необхідну річ на рівні їжі, води, безпеки, медицини, то стає зрозуміло, чому ми це робимо.  Якщо говорити  про медичну сферу, то завдяки цьому доступний додаток Helsi та є-лікарняні  онлайн. Через систему ведеться  нарахування зарплати і доплат лікарям, доступна інформація про заключні декларації, а також паспорти вакцинацій.

Якщо говорити про транспорт, то в цьому році ми підключили більше третини транспортних засобів до системи GPS-моніторингу. Управління пасажирських перевезень відслідковує графік руху, інтервали, місця, де вони ночують – чи у відведеному для цього місці. Сподіваюся, що наступного року зможемо підключити всі транспортні засоби.

Також по транспорту в цьому році було зроблено телеграм-бот щодо моніторингу якості послуг транспорту. Як це  виглядає? У кожному маршрутному засобі буде QR-код, і громадяни можуть, відсканувавши цей код, потрапити до телеграм-боту, де подаються відомості про номер маршруту, держномер транспортного засобу,  відомості про інцидент, можна буде додати фото. Уже відбулася розробка пробної версії.

Відносно мобільного зв’язку, у нас в цьому році створена робоча група по координації мобільних операторів. Я – голова цієї робочої групи і постійно отримую звернення як від громад, так і від  окремих громадян скарги щодо якості зв’язку. Ми займаємось розвитком зв’язку 4-G, тому що він найбільш ефективний з точки зору швидкості і кількості одномоментних включень. Ним вже покрито маже 90 % населених пунктів. На наступний рік є ціль, щоб всі дороги обласного та державного зв’язку були безперервно покриті зв’язком.

- Які в області реалізовано програми цифрові трансформації та які на стадіях впровадження?

- Програм за рік дійсно розробили досить багато. Це і обласна програма «Електронна Київщина», і так звана Цифрова академія. Для того, щоб користуватися всіма сучасними цифровими засобами, плодами цифрової трансформації, необхідно мати  певні компетенції,  тобто, вміти все робити. Саме для цього ми започаткували Цифрову академію Київщини, де навчаються держслужбовці і адміністративні працівники з громад. Також за ініціативи голови Київської ОДА, започаткували  посади SDTО. Ці посади спочатку були у великих корпораціях, таких як Майкрософт, GOOGLE, APPLE, нафтових компаніях. А у нас посада вводилася спочатку в центральних органах, а потім і в обласних адміністраціях. Зокрема, було прийнято рішення, що в громадах має працювати людина, яка буде відповідати за процеси цифрової трансформації, буде драйвером прогресу, сучасності. Відтак в кожній громаді були призначені особи, які відповідають за цифрову трансформацію.

Ми побачили ефект, коли через два місяці представники громад SDTO повідомляли про впровадження телеграм-ботів для спілкування мерів з громадою. Деякі запровадили громадські слухання і затвердили громадські проєкт . Ми активно рухаємося з допомогою  Мінцифри, Міносвіти у розвитку цифрової компетенції та цифрової грамотності.

- Поговорімо про вакцинальну кампанію та про виплату однієї тисячі гривень вакцинованим громадянам. Скільки мешканців вже скористалися цією виплатою і коли буде зроблено механізм щодо виплати громадянам 60+, аби вони  змогли використати цю тисячу на придбання ліків?

- Щодо тисячі гривень, то ще рано говорити про кількість, бо виплати почалися лише недавно. Варто відзначити, що виплати проходили в Монобанку, і якщо переглянути фейсбук-сторінку засновника, то Монобанк кредитував ці виплати з власних коштів, які їм буде компенсовано з бюджету. Монобанк як комерційна установа нам не доповідає, тому ми не можемо знати. З кінця 2021 року почалися виплати в  Альфабанку, Приватбанку, і я думаю, що невдовзі має надійти інформація.

Якщо брати ситуацію по виплаті ФОПам допомоги по 8 тисяч гривень, то близько 70% від загальної кількості отримали ці виплати. Тут буде не менше, а може і більше, ніж 70%.

До речі, є цікава статистика, яку мені надали неофіційно, на що саме витрачають жителі Київської області ці кошти. На першому місці по витратах близько 60 % – це книжки, на другому місці спортзали і на третьому кінотеатри. На жаль, дуже невеликий відсоток витрачено на музеї, бо є певні проблеми, - у музеях немає терміналів для безготівкової оплати. Ми вирішуємо цю проблему, проводимо зустрічі з  Міністерством культури, представниками банків, які зможуть надати безкоштовно в оренду термінали.

Відносно можливості витратити надану 1000 гривень на ліки, то наскільки мені відомо, і вже є офіційна інформація, що така можливість з’явиться у третьому кварталі 2022 року. Тут, скажімо, є багато ризиків. Якщо зараз ввести виплату на ліки, то в аптеках можна купити будь-що: і вітаміни, і і питну воду. До того ж аптечний бізнес не є постраждалим від ковіду, а ця програма направлена  насамперед на підтримку бізнесу, який постраждав, а саме театри, кінотеатри, музеї, спортзали.  Президент доручив урядовцям розробити механізм і знайти баланс між підтримкою бізнесу та людей, яким потрібні ліки.  Для цього і було введено обмеження  60 +. Можливо, там будуть не тільки ліки, можливо ще щось додасться. До речі, програма буде діяти цілий рік.

- Як Ви оцінюєте рівень цифровізації на Київщині, зокрема, в контексті безпеки, камер на вулицях, навчальних закладах?

- На мою думку, процес відбувається на досить високому рівні. Всі національні програми реалізовані в повному обсязі. Також активно залучені громади, йде процес децентралізації, і наше головне завдання не самим щось зробити, а навчити їх зробити це для себе, адже кожна громада має свої певні амбіції, можливості, спеціалізації.

У 2021 році ми активно залучили громади, вони вчилися, і нам є чим пишатися. У проектах був дуже маленький  бюджет на цифровізацію – близько 2-3 млн гривень на рік. Ці кошти витрачалися на закупівлю техніки, бо комп’ютери 1999 року випуску не можуть працювати нормально. Але, саме завдяки нашим громадам, завдяки процесам, які йдуть з Мінцифри, Міносвіти ми готуємо або впроваджуємо проєкти на території області. Наприклад, до кінця року навіть плануємо впровадити в одній громаді пілотний проєкт по електронній черзі в дитячі садки, яка розроблена Міносвіти і науки України.

Ми презентували для всіх голів громад концепцію цифрового розвитку, розказали, що це таке взагалі. І сьогодні команди громад можуть вибрати собі відповідну, додавати побажання і затвердити на сесії, як напрямок подальшого розвитку. Це стратегічний документ, який дозволяє громаді розуміти, куди рухатися. Дві передові громади – Бровари і Фастів – вже затвердили шаблонні концепції розвитку. Наразі темпи дуже високі, сподіваюся в цьому році будуть ще вищі. Наша команда при КОДА дуже невелика, - лише 5 осіб займаються цифровою трансформацією, але всі дуже потужні і ефективні.

- Повернемося до цифрової грамотності. Ви вже говорили про Цифрову академію. Що це за структура? Де вона знаходиться і хто в ній може займатися?

- Дуже велика проблема в тому, що рівень цифрової грамотності дуже невисокий. Наша задача навчити  і громадян, і службовців, і вчителів. Це робиться і на національному рівні – Мінцифри розробили комплекс «Цифрова освіта». Це портал, де є безліч відеороликів, на яких навчаються і зірки,  і лідери  думок, і тренери. Курс може складатися із декількох роликів по 3-5-10 хв. Ця розробка здійснена в інтерактивному цікавому варіанті, де люди навчаються, але не нудьгують. Потім вони проходять певні опитування і отримують сертифікати. Є також курси для батьків, для вчителів, для медиків, по різних напрямках.

Також ми приділяємо увагу освіті середніх загальних шкіл, профтехнавчання. Майже в усіх школах області запроваджені  різні системи електронного навчання, була організована дистанційна форма навчання. Минулого року був підписаний Меморандум з однією із систем, яка пообіцяла, що буде надавати безкоштовні послуги мало-бюджетним школам.  

- Чи є проблеми з Е-лікарняними, які були введені в жовтні минулого року?

- В усіх лікарнях є внутрішні електронні системи, де лікарі заносять дані про пацієнтів, які відправляються в реєстр. Проблема є тільки з роботодавцями, яка і пов’язана саме з цифровою грамотністю, адже вони вимагають роздрукований зразок лікарняного від робітника. В свою чергу пацієнти  вимагають роздрукувати документ у лікарів, які, до речі, не зобов’язані це робити.

Будь-який керівник може зайти в електронний кабінет роботодавця і бачити всі лікарняні по своєму підприємству. Не всі роботодавці адаптувались до цієї системи, але пройде півроку і вони побачать, що це зручно.

- Наразі діє державна програма, яка має забезпечити всі села України швидкісним інтернетом. Чи отримала вже Київська область кошти на цей проект?

- Так, програма називається «Інтернет-субвенція». На неї  подавалися села, де є хоча б один соцзаклад і немає інтернету. По Київській області робоча група об’їздила близько ста сіл аби перевірити, є інтернет чи немає. Виявили 12 громад, які мали села без швидкісного інтернету. На даний момент підключено 11 громад, дванадцята в процесі. Таким чином до інтернету підключено 32 села, а це майже 10 000 людей. Для цього було прокладено 270 км оптичного кабелю.

Субвенція на жаль, не перехідна, але сумарно це близько 13 млн гривень на Київську область. В цьому році, за моєю інформацією, буде додаткова субвенція на села, які підключені не до швидкісного  інтернету, а до радіовежі.

- Що таке відкриті дані  і чи допомагають вони у подоланні корупції?

- Відкриті дані – це всі дані, які не є секретними. Держава має безліч  даних про громадян, про бізнес.
Є персональні дані, є секретні дані, тобто є певний перелік даних для кожного органу влади. У 2021 році близько 100 даних було додано до переліку тих, які повинні публікуватися. Це і про забруднення повітря, про реєстри, про будівництво тощо. Ми приділили досить багато уваги цьому питанню.

Відкриті дані допомагають не те, що побороти корупцію, а допомагають знищити. Якщо взяти до прикладу ПРОЗОРРО, то найчастіше веб-потрал перевіряють активісти і звичайні жителі.  Якщо, наприклад, вони бачать, що в певному місці є станція моніторингу повітря, де поряд чадить підприємство і рівень забруднення підвищується, а в реєстрі цього підприємства немає, тоді викликається поліція і проводить розслідування.

Також ми плануємо відкриті дані по транспорту, по маршрутах. Якщо є GPS,  то будь-який громадянин може відслідкувати рух транспорту і подзвонити на гарячу лінію. Це  дає максимальний економічно-соціальний ефект.

- Електронні квитки для громадського транспорту – це реальність?

- Так, це реальність, але потрібно дуже багато змін у законодавстві на рівні центральних органів виконавчої влади. Є багато перепон. У містах вводяться електронні квитки  в комунальному транспорті, як у Києві. Але ж у області немає комунального транспорту, бо це комерційні структури. Відповідно, ми не можемо їх зобов’язати приймати електронні квитки.

Також  багато питань до пільгових категорій, зокрема, яким чином їм компенсувати. Була нарада щодо залізничного транспорту, адже компенсувати має та громада, де придбаний квиток. А є такі станції, як Фастів, наприклад, де люди з’їжджаються з сусідніх громад, беруть пільговий квиток і їдуть до іншого міста.

Насамперед треба запровадити монетизацію пільг, а в комерційному транспорті дозволити приватних контролерів, бо хтось повинен контролювати, хто і як проплатить цей квиток.  У нас є нова транспортна мережева структура, але на зараз вона не готова до впровадження електронного квитка. Я сподіваюся, що цей рік стане поштовхом, аби ми вже наприкінці року могли сказати, що система працює.

- Яке ваше ставлення до електронних виборів?

- Є дуже багато варіантів того, як можуть проводитися електронні вибори. Наприклад коли заявка заповнюється онлайн, а голосується офлайн. Також є система, коли саме голосується онлайн. Взагалі, я завжди за все нове і сучасне. Особливо, якщо брати ситуацію з коронавірусом, то це гарна ідея. Питання в тому, як уникнути фальсифікації та збоїв. Між тим, досвід інших країн каже про позитивний досвід онлайн-виборів.

Звісно, є певні застереження, зауваження, але потрібно розуміти, що
в жодній країні нема електронного паспорту, окрім України.  До речі, зараз всі країни звертаються до нас з проханням купити систему електронного паспорта. Іноземці кажуть: якщо декілька років Україна наздоганяла нас, то тепер ми доганяємо Україну. Тож, буде круто, якщо ми і онлайн-вибори першими з великих країн проведемо успішно.