Заступник комбата "Берлінго" Віталій Руляков: Я вдячний кожному солдату, сержанту, офіцеру, пишаюся тим, що служу разом із ними

Віталій Руляков

Напередодні Дня Збройних Сил України про бойовий шлях підрозділу "Моя Київщина" поспілкувалася з майором Віталієм Руляковим, заступником командира 210 окремого спеціального батальйону "Берлінго" 

- Пане Віталію, розкажіть про себе, зокрема про батальйон "Берлінго", заступником командира якого Ви є. Де дислокуєтеся?

- 210 спеціальний окремий батальйон "Берлінго" входить до складу сухопутних військ Збройних Сил України. Я займаю там посаду заступника командира батальйону з морально-психологічного забезпечення. Батальйон формувався в березні місяці поточного року лише з мобілізованих. Це нова частина в місті Києві на базі колишнього президентського полку імені гетьмана Богдана Хмельницького. Сьогодні це вже президентська бригада імені Богдана Хмельницького.

Із квітня 2022 року батальйон відокремлено в самостійну частину (А4122), що знаходиться у прямому підпорядкуванні командувачу сухопутних військ. Щодо мене, то я також мобілізований, як і усі наші бійці та командири. Спочатку був призначений заступником командира роти, коли вона формувалася, потім рота перетворилася в батальйон... Так склалося, що 20 років тому я служив у лавах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, а цього року, саме 3 березня був мобілізований у президентський полк на посаду заступника командира. Таким чином, я потрапив до лав ЗСУ і разом із побратимами захищаю наші кордони, нашу країну від загарбників.

- Тобто Ви безпосередньо брали участь у звільненні Київщини з початку березня місяця? Розкажіть, як це відбувалося?

- Наш батальйон був сформований для захисту та оборони міста Києва. Коли в загарбників не вийшло, як вони мріяли, узяти Київ за три дні, змінилося й наше завдання. У другій половині березня особовий склад батальйону брав участь у звільненні Київщини. Безпосередньо спільно з 72 ОМБР наші бійці виконували завдання щодо недопущення висадки ворожих ДРГ на узбережжі Київського водосховища в районі населеного пункту Лютіж. Інші окремі військовослужбовці 210 батальйону разом із бійцями 8 Полку оперативного призначення (Національна Гвардія України) звільняли населені пункти Шпитьки, Ясногородка, Мотижин і Вітрівка, що на Київщині.

- Поговорімо про психологічний аспект. Що Ви побачили за цей час, які у Вас були враження?

- Звісно, враження надзвичайно тяжкі. На сьогодні, як я казав, наш батальйон сформований із мобілізованих, багато цивільних осіб, які стали до лав ЗСУ. Окремим військовослужбовцям було тяжко дивитися на все це. Мало хто міг сподіватися, що у 21 столітті наші сусіди приймуть такі рішення і будуть творити те, що вони зробили: порушили наші міста, катували і вбивали людей. Так, це було важко психологічно насправді. Тому деякі військовослужбовці після повернення, навіть на короткий термін дуже важко реабілітовувалися через важкий морально-психологічний стан. Довелося навіть залучати психологів. Але мобілізовані в нас вікової групи 30-40 років, впринципі досвідчені люди, які себе перебороли, і знову стоять у лавах нашого батальйону.

- Чи були в батальйоні втрати під час звільнення Київщини?

- У той період нас, як кажуть, оминуло. Це зараз ми трохи несемо втрати по особовому складу, а в той період, слава Богу, ми не мали втрат. Були легкопоранені військовослужбовці, тому що ми прикривали основні підрозділи  – Національну гвардію, штурмові бригади 72 ОМБР. Ми були прикриттям для них, але все одно побачили те страшне, що там коїлося. Дуже боляче це переносили, але зараз ми вже згуртований і загартований військовий батальйон, який став справжньою бойовою одиницею Збройних сил України.

- Розкажіть, яка наразі ситуація з забезпеченням? Яка роль у цьому волонтерського руху?

- Із початку формування нашого батальйону, хочу зазначити, що ЗСУ належним чином забезпечили весь наш особовий склад. Станом на березень-квітень усі були забезпечені новою військовою формою, одягом, взуттям натівського зразка, сучасним військовим спорядженням, засобами індивідуального і особистого захисту. Тобто ніхто не виходив і не висувався на бойові завдання без належного оснащення, озброєння, відповідної форми одягу. Звичайно, що з часом наш батальйон збільшувався в чисельності. Тяжка економічна ситуація в державі, яку ми бачимо сьогодні, не могла нас обійти, тому нове поповнення було вже тяжче своєчасно одягнути чи отримати відповідне технічне  забезпечення. 

Велику роль в наданні додаткової допомоги нашому 210 батальйону відіграли волонтери. Це різні громадські організації, благодійні фонди, підприємства, зокрема ті, на яких працювали наші бійці до війни, окремі приватні підприємці і звичайні небайдужі люди. Їх так багато, що не вистачить і пів години, щоб усіх перелічити, але ми їм усім безмежно вдячні за те, що нам допомагають у будь-яких питаннях, не тільки з військовим одягом, а й з додатковим сучасним оснащенням. Це квадрокоптери, БПЛА, рушниці для боротьби з ворожими дронами та інше оснащення, яке поступово надходить від наших західних партнерів. Волонтерський рух нам в цьому дуже допомагає, і я їм дуже вдячний за це.

- Який на разі кількісний склад батальйону та люди яких професій доєдналися до лав частини?

- Спочатку наш батальйон формувався з 175 військових. Це була така спеціальна резервна рота при президентському полку. На сьогодні наш 210 батальйон налічує більше 500 військовослужбовців. Точну цифру озвучувати недоречно, але більше пів тисячі, що формується з різних військових підрозділів за своїми спеціальними призначеннями.

У складі нашого батальйону проходять службу мобілізовані різних професій. Є архітектори, митці, юристи, адвокати, IT-спеціалісти, керівники підприємств, багато представників власного бізнесу, водії, професійні спортсмени та багато інших, які на початку війни без вагань залишили свої професії, домівки та родини, щоб стати на захист своєї батьківщини. Я вдячний кожному солдату, сержанту, офіцеру, пишаюся тим, що служу разом із ними.

- Чи можете Ви розказати, де зараз батальйон виконує бойові завдання?

- Сьогодні особовий склад 210 батальйону боронить нашу землю на двох напрямках. Це північні кордони Сумської області, а також Схід нашої держави (Донецька область, під Бахмутом). Частина підрозділів залучена до виконання першочергових завдань, адже наш батальйон складає резерв оборони нашої столиці міста Києва та його околиць.

- Що б Ви побажали побратимам та усім українським захисникам напередодні Дня Збройних Сил України?

- Звичайно, користуючись нагодою, хотів привітати з Днем Збройних Сил України та напередодні відзначення Дня Сухопутних Військ (12 грудня) увесь особовий склад 210 спеціального батальйону "Берлінго". Хочу побажати їм, їхнім сім’ям та близьким гарного здоров’я, щастя, благополуччя. Щоб їхнє життя освітлювала слава перемоги української армії, і щоб кожна родина дочекалася своїх захисників живими та неушкодженими!