#

Супермаркети чи постачальники: хто займається мародерством

25.03.2020 06:00
Супермаркети чи постачальники: хто займається мародерством
Фото з мережі Інтернет

Із впровадженням карантину люди почали масово скуповувати товари першої необхідності. Хтось робив це на випадок дефіциту, а хтось боявся значного подорожчання. Спочатку такі побоювання здавалися кумедними і навіть породили чималу кількість мемів. Однак після того, як цифри на цінниках зросли удвічі, це вже сміху не викликає. Чому коронавірус змінив вартість найнеобхіднішого, з’ясовувала "Моя Київщина"

У зв’язку з тим, що люди почали масово затарюватися всім необхідним, а з карантином припинилися імпортні поставки, на прилавках магазинів дійсно зменшилася кількість деяких товарів. Однак експерти переконані: остерігатися дефіциту не варто, адже українське виробництво у змозі забезпечити магазини потрібною продукцією. Та й сьогодні люди бояться іншого – не відсутності товарів, а нестачі коштів на їхнє придбання. Адже купівля ще нещодавно дешевих продуктів сьогодні серйозно б’є по гаманцях жителів Київщини – звичайні крупи та так званий «борщовий набір» зросли у вартості майже удвічі. І з кожним днем кількість невдоволених новими цінами тільки зростає. Це й не дивно – в умовах карантину не всі мають змогу працювати дистанційно, а, відповідно, й заробляти. Нині більшість приватних підприємців залишилися без заробітку, тому й наймані працівники сидять у неоплачуваних відпустках. Що вже говорити про тих, хто працював неофіційно… Наразі у людей вистачає продуктів та заощаджень, проте далекоглядні українці не звикли жити сьогоднішнім днем – вони переконані, якщо карантин продовжиться, з такими цінами голоду не уникнути.

Масла у вогонь підливають і небросовісні торговці. Для них нині просто золотий час. В умовах, коли в більшості населених пунктів закрили продовольчі ринки, пропозиція та конкуренція значно знизилися. А власники продуктових магазинів спекулюють та «накручують» ціни до космічних розмірів. Особливо цим користуються у невеликих населених пунктах області, адже там продаж продуктів харчування зазвичай монополізований 1-2 торговими точками.

Чи не першими на сполох забили споживачі популярної торгової мережі АТБ. Жителі Київщини бідкалися, що там ціни зросли чи не найбільше. Зокрема, картопля, капуста, цибуля, морква подорожчали на 35-128%, гречка на 51%, пшенична крупа на 11%, макаронні вироби на 9,5%, цукор на 8%, яйця на 6%, а борошно на 5%. Проте представники «супермаркету з найнижчими цінами» відреагували оперативно: «Така ситуація пов’язана зі стрімким зростанням закупівельних цін від постачальників не тільки для торговельної мережі АТБ, а й для усіх операторів українського ринку роздрібної торгівлі». Компанія запевняє, що робить мінімальну націнку та заробляє не на вартості товару, а на обсязі його реалізації. Також в АТБ запровадили обмеження на продаж товарів. З метою «забезпечення можливості населення придбати усі необхідні товари» напої в їхніх супермаркетах тепер можна придбати до 12 шт. «в одні руки», а весь інший товар (за винятком овочів та фруктів) в кількості до 5 шт/кг. У той же час черги до магазинів не зменшуються, адже з урахуванням того, що зараз ціни зростають щогодини, люди не знають, чого чекати вже завтра.

Варто зазначити, що на підняття цін горе-постачальниками сьогодні скаржаться всі торгові точки. Наприклад, мережа супермаркетів Novus теж поспішила вберегти себе від закидів незадоволених клієнтів: «Ціни у магазинах NOVUS формуються від цін постачальників. Ми звертаємось до них із закликом проявити соціальну відповідальність і не збільшувати ціни у цей складний період. Пам’ятаємо про нашу людську гідність: перш за все, ми – люди, а тільки потім – бізнесмени, і отримувати надприбутки за рахунок заляканості та безпорадності людей суперечить етиці справжніх бізнесменів, а не торгашів, для яких прибуток є метою існування. Зі свого боку ми не будемо давати постачальникам можливість заробляти на покупцях і будемо інформувати АМКУ про всі факти необґрунтованого, з нашої точки зору, підвищення цін».

Однак, якщо магазини ще можуть перевести стрілки на оптові бази, останнім, у свою чергу, відповідальність перекладати немає на кого. За словами представників мережі АТБ, постачальники збільшення собівартості пояснюють зростанням витрат виробництва, що пов’язано з карантинними заходами. Зокрема, заборонами і обмеженнями на перебування великої кількості працівників в одному приміщенні, транспортними проблемами тощо. Також підняття цін сталося через падіння світової економіки, подорожчання долару та девальвацію гривні. Ну й, зупинку експорту деяких продуктів, яких у вітчизняних сховищах не так багато.

Та цими поясненнями люди свої сім’ї не прогодують, тому такий ріст цін вже прозвали мародерством. Не менше всіх цікавить, хто буде відповідати за те, що на їхньому горі наживаються, і чому представники влади відверто закривають на це очі – невже в магазини не ходять? Тут варто згадати, що  відповідно до ухваленого 17 березня закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)", обов’язки з контролю за цінами на ліки і продукти було покладено на Міністерство розвитку економіки. Як зазначав заступник голови Мінекономіки Тарас Висоцький, кожні два дні вони мали робити огляд торговельних мереж та опитування рітейлерів на предмет наявності продуктів харчування й товарів першої необхідності та цін на них. Зокрема, у списку для моніторингу були: борошно, хліб, макаронні вироби, гречка, рис, м’ясо, сало, молоко, масло, сир, яйця, цукор, олія, картопля та сіль.

Однак поки що ніякої реакції від міністерства чи підлеглих йому органів громада не дочекалась. Варто зазначити, що така ситуація склалася не лише в столичному регіоні, а й у Києві. Наприклад, міський голова столиці вже закликав торгові мережі не користуватися людською безвихіддю для заробітку та попросив Антимонопольний комітет втрутитися в ситуацію з різким підвищенням цін. Натомість обласна влада на це поки що ніяк не відреагувала і з себе відповідальність знімає, адже нібито повноважень впливати на ціноутворення не має.

Євгенія Любомирська, "Моя Київщина"

Читати "Моя Київщина" у Telegram