Знищення театру Саксаганського: до чого призведе байдужість керівництва області

Театр Саксаганського

«Моя Київщина» - про вкрай складну ситуацію, в якій опинився Київський академічний обласний музично-драматичний театр ім. Панаса Саксаганського.

Вибори, зміна влади, кадрові призначення так чи інакше мали б позначитися на проблематиці галузі культури Київщини, в тому числі і театру Саксаганського, та змінити політику щодо неї. Але наразі стан справ виглядає не надто перспективно. Кулуарно нині обговорюється питання, яке повсякчас змушує театралів добряче понервувати, адже мова йде про  подальше фінансування Київського обласного театру. Так, за інформацією інсайдерів, КОДА, як головний розпорядник бюджетних коштів, має на меті зменшити об’єми фінансування обласного театру ім. Саксаганського, що ймовірно відбудеться на черговій сесії Київської обласної ради, де саме мають прийматися зміни до бюджету та цільових програм.

Попередньо, з січня по квітень 2021 року КОР передбачила фінансування у сумі 8 млн гривень на оплату праці колективу. Відповідно, на березневій сесії, якщо Програма підтримки театрального мистецтва буде включена в порядок денний, він має отримати фінансування на наступний період. Якщо цього не трапиться, є вірогідність, що вже в травні місяці Саксаганці не отримають зарплатню.

При чому, в контексті урізання бюджету театру, йдеться про те, що сума має бути зменшена до 5 мільйонів гривень до кінця року з 16 необхідних. Дійсно, перспектива так собі…

Тут варто нагадати, що кошти з обласного бюджету виділяються виключно на заробітну плату працівникам театру Саксаганського. Якщо говорити мовою простої математики, то на сьогоднішній день у штаті працює 189 чоловік: художньо-артистичний, адміністративний, технічний, виробничий персонал. Середня заробітна плата на одну людину складає 6600 грн. В свою чергу, потреби на заробітну плату на місяць складають 2 мільйони гривень, а це відповідно 24 мільйони на рік. Чи варто й казати, що п’ятьма  мільйонами покрити зарплату працівникам до кінця року просто не можливо.

 Насправді ж запит театру на 2021 складав приблизно 36 мільйонів гривень. Це з урахуванням підняття мінімальної зарплатні з 5 до 6 тисяч гривень та підняття коефіцієнту окладу до двох разів за звання «академічний» відповідно до постанови Кабміну. Втім, з огляду на пандемію і не наповнення обласного бюджету керівництво Саксаганця зменшило усі коефіцієнти, прибрало низку необов’язкових виплат і, відповідно, вийшли на «голу» заробітну плату, яка й складає 24 мільйони, що дорівнює об’єму фінансування минулого року.  Це, власне, робилось для того щоб зберегти штат  та контингент працівників, аби театр працював.

Не безпідставно вважається, що галузь культури фінансується за залишковим принципом, а тим паче в умовах пандемії. Зрозуміло, що нині є речі, на які першочергово варто звертати увагу. Втім, потрібно враховувати, що обласний театр ім.Саксаганського, як і більшість державних комунальних театрів, а зрештою, і вся креативна індустрія в країні є найбільш вразливими і чутливими до наслідків COVID-19, ніж інші сфери. Очевидно, що театр, через карантинні обмеження, несе економічні збитки, адже дається взнаки 50% наповненості зали та критичне зменшення гастролей, концертів тощо.

Враховуючи той період, коли театр знаходився у простої на карантині – не проводились жодні заходи обласного та державного значення, зокрема, за цей час і керівництво області, за виключенням деяких депутатів КОР, не відвідувало Саксаганець. Воно й не дивно, приїздити на звичайний концерт чи виставу людям державницької ваги не притаманно. Але, як  і усі комунальні установи КОР, театр імені Саксаганського презентував новообраним депутатам Київоблради свою програму, статистику діяльності тощо. Тож, принаймні, дипкорпус обізнаний у цій «театральній кухні».  

Періодично театру Саксаганського докоряють, що він може сам на себе заробляти. І це правда. З іншого боку світова практика доводить, що жоден театр у світі самоокупним бути не може, натомість має дотації від держави а також меценатів. Та як би там не було, ніхто не відміняв і гастрольної діяльності, і цим, до речі, також частенько дорікають Саксананцю, мовляв обласний театр не робить прокат переважною більшістю міст і населених пунктів Київщини, відповідно не покриває культурних потреб області та не нарощує прибутки.  Та тут, як виявилося, потрібна налагоджена співпраця з головами ОТГ. Лише декілька із таких позитивних прикладів показує місто Буча, Бородянка, Обухів, Фастів де в програмах культурно-мистецьких заходів закладаються кошти на вистави, концерти, які Саксаганці мають можливість відпрацювали в повній мірі.  Та як не крути, сьогоднішня пандемія зовсім не сприяє реалізації таких проектів, а гастрольна діяльність є не інакше як збитковою для Саксаганця через 50% наповненістю залу та часту відміну в зв’язку з веденням додаткових карантинних обмежень тощо.

То ж куди театр Саксаганського витрачає зароблені кошти? Насамперед варто зауважити, що  на сьогоднішній день за зароблені кошти театр сплачує за утримання театру, оренду додаткових складських приміщень, комунальні послуги та енергоносії, і з рештою,  випуск усіх нових вистав, концертів, шоу-програм готує виключно власним коштом. Для розуміння, дохід від вистави за квитками складає 10 тисяч гривень, з яких треба сплатити, податки, роялті (авторство)  режисеру, художнику тощо, додаткове технічне обладнання та все інше.  Для прикладу, тільки за місяць в середньому на комунальні послуги в опалювальний сезон йде близько 200 тисяч гривень зароблених коштів.

Що ж до питання про винаймання коштом театру квартир для немісцевих працівників, яке наробило чимало галасу,  то цим наразі дорікнути ніхто не може, адже з 1 вересня 2020 року така практика припинена.  Знову ж таки, такої практики не існує в жодному театрі України. У Білій Церкві це була як соціальна гарантія для молодих людей, які щойно закінчили виші у Дніпропетровську, Харкові, зокрема переселенці з Донецька, Луганська і приїздили сюди, отримували мінімальну зарплатню, і відповідно проживали у орендованих квартирах. До слова, раніше  на оренду квартир театру потрібно було заробляти близько 280 тисяч гривень  на місяць, але економічна ситуація все ж поклала цьому край. 

Що ж відносно масових звільнень з театру, то ця інформація є суттєво перебільшеною. Як відомо, згідно зміни штатного розпису, за останній рік в театрі було скорочено близько 14 посад (переважно вакантних), а інші були переведені на посади, які відповідають освіті працівника та класифікатору професій. Певне непорозуміння викликало і скорочення посади головного режисера театру.  Але, як пояснили в театрі, така практика існує по всій Україні після того, як на законодавчому рівні об’єдналися дві посади: директора і художнього керівника, адже   відповідно до посадових обов’язків вони дублюють одна одну. Натомість скороченої посади головного режисера до штатного розпису була ведена додаткова посада режисера. До речі, скорочення відбулось після тривалої перевірки Управління культури Київської обласної державної адміністрації, та більшості установ, підприємств та організацій галузі культури Північним офісом Держаудитслужби, яка чітко визначила, що штатний розпис і певний перелік посад не відповідають примірним штатним розписам державних та комунальних театрів затверджених Міністерством культури України. Власне, тут зрозуміло, чому  штатний розпис театру зазнав змін. 

Чимало галасу є і навколо нових театральних прем’єр. Дійсно, за період з початку відкриття театрального сезону відбулась одна прем’єра під назвою «Ледіс Найт». Але, поряд з тим, було відновлено більше 5 вистав,  випущено низку концертних та шоу-програм, які були приурочені тим або іншим святам. Цілком зрозуміло, що прем’єри вистав  не можна повноцінно запустити через карантинні обмеження та локдаун.  Втім, тут є інший позитивний момент – під час простоїв та відсутності глядача, аби актор не працював на пустий зал, театр співпрацював із соціальними службами міста Біла Церква та запрошував  на безкоштовні вистави дітей, матерів загиблих воїнів та пенсіонерів.

Є питання і щодо незадіяності та періодичного простою частини акторів у роботі театру.  По факту на сьогоднішній день у театрі є один штатний режисер, який не може охопити великий об’єм роботи, а кандидати на вакантні посади режисерів  або не відповідають тими чи іншими критеріями та запитам обласного музично-драматичного театру, або відмовляються від посади в зв’язку із низькою оплатою праці. Разом з тим, приміром, наприкінці року кожен працівник театру  скористався державною програмою і отримав 8000 грн за січневий нокдаун. Тож в простої були актори, які отримали дану державну допомогу. 

Але, заради об’єктивності варто відзначити, що в театрі не все так погано: за період попереднього 86-го театрального сезону було випущено лише одну прем’єру. Натомість , тільки за період з початку 87-го театрального сезону була одна прем’єра, ще одна щойно вийшла в прокат. Тобто за пів сезону театр має більші показники ніж за попередній театральний сезон.  Зокрема, нещодавно було створено  рок-симфонію – це нова шоу-програма в сучасному форматі. Якщо говорити цифрами, то за виділений бюджет у 8 мільйонів з першого січня 2021 року театр відіграв 15 вистав, 23 концерти і 9 дитячих вистав, і здійснив гастролі у місто Київ та місто Фастів а загальна кількість глядачів понад 7000 осіб. До того ж, вперше в історії театру і всієї галузі культури Київської області театр Саксаганського отримав державну підтримку – Грант від Українського культурного фонду на загальну суму 998 тисяч гривень.  Ця сума, до речі, покрила всі збиткові витрати на комунальні енергоносії та планове їх використання до кінця 2020 року.

Не можна оминути увагою один з позитивних моментів  – при театрі Саксаганського відкрилась  студія театрального мистецтва для дітей та підлітків, де викладають найпотужніші творчі одиниці театру. Учасників студій планують задіювати у всеукраїнських міжнародних театральних конкурсах і фестивалях. Зокрема, з огляду на те, що це комерційний проект, це дає можливість заробляти додаткові кошти.

Говорячи про здобутки і невдачі, проводити паралелі з попереднім  керівництвом та порівнювати їх роботу не будемо, адже театр наразі живе у зовсім інших специфічних  умовах. Тим паче, що мова зараз не про боротьбу за посади, а за збереження театру. 

Як вдалося дізнатися Моїй Київщині, у подальших планах керівництва – повна заміна світлового обладнання і приведення його до сучасної відповідності, що зокрема дозволить зекономити на оплаті електроенергії. Зокрема, плануються багато господарської роботи - реконструкція гардеробної у холі, ремонт гримерок, відповідність стандартам інклюзії, і в цілому доведення приміщення до відповідності традиційним стандартам обласного театру.  Зробити театр Саксаганського рентабельним – завдання його керівництва. А от що стосується питання збереження обласного театру, який опинився під загрозою закриття через ігри в облраді навколо його фінансування, Моя Київщина мала нагоду поцікавитись у голови КОДА Василя Володіна:

 «Є ціла низка пов’язана з діяльності театру. Він фінансується і в цьому році вже виділено 10,5 млн гривень. Зокрема ми розуміємо, що цей театр заробляє і він повинен заробляти, а не просто утримуватись. Зі свого боку скажу, ми зараз проводимо глибокий аналіз, чи потрібно, а якщо потрібно то яку суму надати ще для того, щоб театр функціонував. Але, на моє глибоке переконання, театр Саксаганського повинен частину витрат брати на себе і заробляти кошти. Це обласний театр, тож постає питання, чи багато в які громади цей театр приїздив з гастролями? Переважна більшість громад скаже – ні, не приїздив. Постає питання, чому. Кожен з нас повинен виконувати свою роботу.  Відносно фінансування, то менше його не стане, але чи будуть додатково виділятися до тих 10,5 мільйонів гривень, які вже виділено, я зможу сказати тільки після цього аналізу. Адже я хочу розуміти, чому театр не заробляє, або заробляє так мало, що він не може навіть частково себе утримувати» - сказав Василь Володін

Театр Саксаганського – єдиний у Київській області, який має професійних драматичних акторів, професійних вокалістів, професійний балет та оркестр. Він знаний і за межами Київщини та встиг завоювати своєрідний бренд. Наразі чіткої політики у галузі культури Київщини немає, тож яке фінансування чекає на обласний театр, стане відомо вже невдовзі.