Зупинити аферистів: що має зробити для жителів Білої Церкви нова міськрада

Наше видання неодноразово писала про діяльність «ТОВ Білоцерківвода», аналізуючи історію рейдерської концесії, її доцільності, якості водопостачання тощо. Приводів для цього було більш ніж достатньо: містяни неодноразово висловлювали обурення через неякісне та «золоте» водопостачання, а підприємці скаржилися на нецивілізовану та неправомірну поведінку концесіонера по відношенні до представників бізнесу. Також чималого резонансу набули публікації і сюжети про злив нечистот у річку Рось, а також про грабунок містян та набиття кишень представниками окремої політично-бізнесової групи. Окремої уваги заслуговує і процедура передачі в концесію одного з найбільших комунальних підприємств Білої Церкви, яку вже назвали великою аферою та проектом Юрія Бойка.

Декілька слів про те як створювалася концесія, а де-факто відбувалося захоплення даного підприємства. Починалося все з грудня 2011 року, коли депутати Білоцерківської міськради проголосували за концесію Білоцерківводоканалу. Наступним кроком (2012 року) стало затвердження результатів конкурсу за участі лише однієї компанії – ТОВ «Білоцерківвода», яка й перемогла. Зазначимо, проведення конкурсу за участі тільки однієї юридичної особи є одним з перших грубих порушень процедури конкурсу і далеко не єдиним.

За умовами конкурсу з передачі в концесію КП БМР «Білоцерківводоканал», у концесіонера-претендента мав бути досвід щонайменше 2 роки в управлінні «одного чи більше підприємств водопостачання та водовідведення». Натомість ТОВ «Білоцерківвода» було зареєстровано за 9 місяців до конкурсу, відповідно ані досвіду, ані капіталу не мало. Зокрема, за умовами конкурсу мали б проходити громадські слухання, натомість з місцевими жителями при передачі водоканалу в концесію ніхто не радився.

З огляду на вищевикладене, щонайменше три ключові умови конкурсу дотримано не було. 

Але, стратегічне державне підприємство міста все ж відійшло в управління та користування приватного власника на 15 років: концесійний договір було укладено 25 березня 2013 року і термін його дії завершиться 25 березня 2028 року. Тим часом і досі залишається відкритим питанням, за що голосували депутати міськради минулих скликань, чому дозволили концесію з порушеннями, куди дивились контролюючі органи та громадська Рада при виконавчому комітеті.  

Турбує громаду і ще одне цікаве питання. Як відомо, концесіонер має сплачувати щорічні внески за користування та за свій кошт модернізувати орендовані потужності. Так, «Білоцерківвода» періодично звітує про фінансові вливання, але це не надто великі капіталовкладення. Ба більше, концесіонер не соромиться заглядати у кишеню до міського бюджету. Приміром у 2018 році депутати Білоцерківської міської ради виділили 4,3 млн грн з міського бюджету на ремонт каналізаційної станції та водопровідних труб, незважаючи на те, що згідно з концесійним договором ТОВ «Білоцерківвода» має власним коштом ремонтувати водопровідні мережі. Постає питання, навіщо громаді потрібен концесіонер, який не здатен виконати бодай найменші зобов’язання….

Періодично окремі депутати міської та обласної ради піддають сумніву законність процедури передачі водоканалу в концесію та на рівні розмов виступають за перегляд договору концесії та навіть його розірвання в судовому порядку. Втім, далі як «поговорити», питання не зрушилось.

Наразі маємо новий склад Білоцерківської міської ради, куди, звісно, увійшла і велика частина попередніх обранців. Можливо, ще зарано казати про вирішення таких глобальних питань, особливо під час перипетій навколо бюджету тощо, але все ж є сподівання, що депутати 8 скликання, які наввипередки обіцяли добробут громаді, таки переглянуть питання доцільності концесії.

В тому, що це питання є доцільним, але потребує вивчення, вважає і двічі депутат Білоцерківської міської ради та екс-нардеп 8 скликання Олександр Марченко, який свого часу виступав проти концесійної угоди:

«Питання передачі Білоцерківського водоканалу в концесію вирішувалось в тій каденції міської ради (2010 р.) де я був керівником фракції ВО «Свобода». Тоді наша фракція голосувала проти концесії, адже нас принципово не влаштовувала передача водоканалу в приватні руки. Сьогодні, при новій каденції, перед тим як, приміром, почати судовий процес, треба провести підсумок і отримати звіт про виконання концесійної угоди, виконання договору розвитку водоканалу, інвестиційної програми. Не знаю які у депутатів нового скликання були передвиборчі зобов’язання, але сьогодні контролювати монополію у розрізі собівартості  повинні принципово, якщо вони гарно ставляться до своїх родичів, близьких і усіх інших містян, які будуть отримувати послуги від водоканалу. Вже після цього звіту депутати можуть приймати рішення і звертатись у відповідні органи з відповідними заявами про перегляд угоди. Моя позиція залишається такою ж як і раніше – монополія ні в якому разі не повинна передаватися в приватні руки, бо ми не втримаємо ціноутворення. Як ми знаємо, ціна на воду та водовідведення в Білій Церкві є однією з найвищих у Київській області», – сказав Олександр Марченко

В тому, що це питання потребує досконального вивчення із залученням фахівців погоджується і заступник Білоцерківського міського голови та депутат КОР Юрій Савчук, але впевнений, що наразі є більш нагальні питання і найближчим часом новий склад міської ради навряд чи «візьметься» за ТОВ Білоцерківвода:

«Для того щоб піднімати це питання, його треба вивчити. Приміром, щоб скасувати договір концесії треба спочатку володіти ситуацією з матеріально технічною базою яку сьогодні має  підприємство і який спадок ми сьогодні отримаємо. Тобто ми повинні розуміти, яке майно повернеться назад і з яким фінансовим станом цього господарства. Зокрема треба розуміти, чи зможе це підприємство безперебійно обслуговувати населення, адже, навіть на один день не можна зупинити постачання води. Це життєво важливі питання до яких треба підходити зважено, а не рубати з плеча. Тому, треба щоб тут попрацювала депутатська комісія із залученням фахівців, вивчила питання і надала експертну оцінку. Найближчим часом це питання навряд чи буде розглядатися новою радою, адже зараз приймається бюджет, об’єднання територіальної громади тощо. Можливо, трохи згодом подібні питання і будуть підніматися» - зазначив Юрій Савчук.

Утім, є серйозний ризик того, що паузи на «вивчення» проблематики закінчаться тим, що депутатський корпус просто-напросто «підкормлять», і вже ніхто тему водоканалу та нахабного видоювання коштів з громади не підійматиме. А сотні мільйонів гривень опиняться в кишенях бойків-полочанінових.