Бучанський жах. Де влада?
Денис Безлюдько (журналіст)

Місто потихенько оживає, трупи прибрали. По руйнуванням, то плюс-мінус
все нормально. На Фастівщині та Макарівщині гірше. Найбільший жах Бучі – це
вулиця-концтабір Яблунська. Усі масові розстріли були там. Там же тримали всіху підвалі.
Чоловіків розстрілювали, жінок та дітей ґвалтували та спалювали у будинках. І
своїх убитих п'яні теж спалювали. Хоча військові кажуть, що у Бородянці
ситуація з геноцидом ще гірша. Крім цього, з Бородянки та околиць масу людей
вивезли до Білорусі.
У Бучу усі з'їздили попіаритися, на цьому
допомога закінчилася. Потрібні мобільні бригади медиків, комунальники та
взагалі все. Влада у місті після відходу росіян спробувала захопити банди
різношерстої «тероборони», яка з'їбалася з початку вторгнення, а потім зайшла
до міста «ділити владу». ВСУ їх уже примружила та бореться з мародерством, бо
поліції теж не видно.
Мера Бучі Анатолія Федорука також не бачили
у місті під час окупації. Та й зараз він заїжджає на годину на день. Вчора мало
не відгріб від місцевого населення. Кулеба Бучанським районом також особливо не
займається. Принаймні у місті про його дії ніхто нічого не знає. Військова
адміністрація міста на розриві між рішенням військових та цивільних завдань та
допомоги пораненим цивільним, якими з початку звільнення ніхто централізовано
не займався. Людям потрібні дрова. Готують у дворах. Електрики та газу теж
немає. Ось така історія.
Дещо емоційно вийшло, але селфівійська дістали.