Газета "Вісник Сквирщини": маріонетка влади чи незалежне видання?
Аліна Захаренко (юристка, активістка)

Риючись в тендерах Сквирської міської ради, я звернув увагу на регулярні, щомісячні виплати Сквирської міської ради газеті "Вісник Сквирщини" у розмірі майже 50 тисяч гривень на місяць та 600 тисяч гривень на рік. Це гроші місцевого бюджету, а отже гроші громади.
На сьогоднішній день, місцева газета "Вісник Сквирщини" є єдиним друкованим виданням місцевого рівня, а отже газету можна вважати монополістом друкованої думки Сквирщини.
Окрім такої великої дотації від Сквирської міської ради, газета реалізує абонементи на друковане видання, це орієнтовно до 20 тисяч гривень щомісячного доходу. Та продає рекламу в газеті: тут складно підрахувати, але орієнтовно від 2 тисяч до 5-6 тисяч гривень на місяць.
При цьому в газеті, наскільки я розумію, працює від 4 до 6 журналістів та редактор, керівник, її засновник та кінцевий бенефіціар - Бондарчук Катерина Федорівна. Також Катерина Федорівна є засновником в Громадській організації "ТОВАРИСТВО ОХОРОНИ ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ І КУЛЬТУРИ" (ГО "ТОПІК") та майже незмінним депутатом Сквирської міської ради від політичної партії "Батьківщина" Юлії Тимошенко.
Полиставши газету "Вісник Сквирщини", ви не побачите критики місцевої влади. Схоже, що редактор газети не помічає ні незаконного будівництва в центрі міста, ні перемоги одних і тих же персон в тендерах, ні постійного преміювання самим собі керівництвом громади, ні "цікавих рішень" сесій, нічого.
І це не дивно, адже газета фактично функціонує завдяки голові громади. Не буде позитивних од - не буде фінансування, не буде зарплат, не буде копійчаної оренди редакцією газети приміщення в Сквирській міській раді.
Дивно, що стандарти журналістики на місцевому рівні перетворилися на "ні чого не чую, нічого не бачу, нічого не кажу". Хоча ні, не дивно - це стала політика місцевої влади, яка постійно "прив'язувала" газету до формування лише позитивної громадської думки.
Постійне позитивне зображення місцевої влади за умов антидемократичного, корупційного управління не призводить до "зростання відсотку жирів у надоях" та зростання рейтингу місцевої влади. Лише до поглиблення дисонансу у людей: як же може бути так, що все добре, як написано, якщо громада не розвивається.
Картинка "Три мавпи: нічого не бачу, не чую, не говорю", збіги з певними персонами - просто збіги. Хоча саме ці персони можуть бути причиною негараздів у громаді.
Читати "Моя Київщина" у Telegram