Питання закриття сільських шкіл мають вирішувати громадяни, а не чиновники

Наступ на право на освіту – майстер-клас по-тетіївськи.

На Київщині планують закривати школи. Роблять це під прикриттям оптимізації закладів загальної середньої освіти, але без урахування думки громади та не зважаючи на кількість учнів. Яскравий приклад – Тетіївська міська рада, депутати якої 25 червня проголосували за закриття восьми навчальних закладів громади, а потім взялися за голову й хочуть уже скасовувати це, безумовно, поспішне рішення. 

Є Постанова Кабміну України від 5 березня № 245, що передбачає припинення субвенцій для шкіл із кількістю учнів менше, ніж 45 осіб із 1 вересня 2025 року. І хоч зараз 2024 рік, освітні заклади Тетіївської громади, які й досі фінансуються субвенцією з держави, опинилися під замком. Окремі з них мають понад 45 здобувачів освіти. Та кого це хвилює?  

Місцеві депутати ніби злякалися, що, якщо держава фінансувати заклади не буде, вони впадуть на бюджет місцевого самоврядування, тому зробили ніби крок на випередження. Нема школи – нема проблеми. Але відсутність школи, а отже, можливості дітям у селі отримувати гідну освіту – це і є проблема. Особливо в час повномасштабної війни. Не кажучи вже про й інші проблеми, що виникають через закриття навчальних закладів – звільнення педагогічного колективу, відсутність достатньої кількості шкільних автобусів для підвезення учнів до опорних закладів освіти. Та чи вміщуватимуть укриття тих же опорних закладів значно більшу кількість людей, адже йдеться про безпеку? 

Аби закрити школу, необхідно детально проаналізувати ситуацію і обов’язково провести громадські слухання, взяти до уваги реальні дані, а не ті, які вигідні владі. Думка батьків теж повинна враховуватися. Не може бути так, що їх просто ставлять перед фактом – школу закривають. При цьому депутати заявляють про тиск і залякування з боку влади? То кому вигідне це рішення? Дітям, учителям, мешканцям сіл чи владі?