Олександр Воронін (журналіст): Ще трохи про рекордну сесію Київської облради

Минулого тижня відбулася рекордна – тризначна – за кількістю пунктів порядку денного бюджетно-передноворічна 32 сесія Київської обласної ради сьомого скликання.
Портал "Моя Київщина" досить ґрунтовно висвітив її роботу. Хотілося б висловити кілька суб’єктивних вражень від деяких аспектів її  проведення.
Власне, серед 111 питань (три додали в ході невеличкого обговорення) порядку денного сесії бюджетне голосування й було головним, як і затвердження не тільки Програми соціально-економічного та культурного розвитку Київської області на 2020 рік, але й Стратегія розвитку Київської області на 2021-2027 роки.
Проте жодної цифри того дня на сесії так і не пролунало, оскільки усі пункти порядку денного були проголосовані у рутинний спосіб індивідуального натискання на кнопку без дебатів по суті справи.
Навіть якщо уявити собі, що депутати представницького органу влади запозичили турборежим розгляду документів від колег із Верховної Ради, варто зауважити, що у парламенті при такому скорострільному розгляді законопроєктів іноді все ж таки трапляються дебати з принципових питань і виборець, який слідкує за його роботою із теле- й радіотрансляцій стає обізнаним, про що власне йде мова. На сесії облради все пройшло в дусі радянського "одобрямс".
Звичайно, я усвідомлюю, що робота депутатів у сесійній залі здебільшого є продовженням роботи у профільних комісіях і тут вони переважно здійснюють формальну процедуру затвердження розроблених заздалегідь рішень.
Впринципі це нормальна світова практика. Однак, як на мене, в умовах наших реалій (хоча б для власного піару та ще перед Новим роком)  влада могла перед затвердженням бюджету та довгострокової стратегії розвитку регіону все ж таки озвучити з президії декілька тез щодо головних трендів фінансового та соціально-економічного розвитку області, здійснивши квінтесенцію основних параметрів із товстезних за обсягом стосів документів. Не всі ж виборці будуть заходити на портал облради з його складною навігацією у пошуках потрібної цифри. Це нам, журналістам, уже після завершення сесії голова бюджетної комісії Валерій Ксьонзенко повідомив, що обласний кошторис на 2020 рік перевищує п’ять мільярдів 200 мільйонів гривень, але на самій сесії ця основна цифра навіть із президії не пролунала…
Утім, самі цифри, які виділяє область на реалізацію тих чи інших програм для пересічного мешканця регіону, дійсно мало цікаві, адже їхнє благополуччя залежить від себе, їхніх роботодавців, а не так вже й від державного бюджету та того макроекономічного прогнозу, який закладають фінансисти та банкіри центрального рівня, а витрати всеукраїнського кошторису на певні програми розвитку й на ту ж соціалку на місця йдуть як субвенції через казначейство та Пенсійний фонд.
А ось перспективи розвитку регіону були би цікаві багатьом виборцям, особливо тим, хто задумався: їхати чи не їхати на заробітки до Європи та чи можна на щось розраховувати в рідній стороні?
Більше року під егідою департаменту економічного розвитку і торгівлі в КОДА засідала робоча група по розробці довготермінової стратегії розвитку регіону на 2021-2027 роки. Нарешті документ був "виданий на гора" для затвердження на сесії, що депутати й зробили одностайно і знову таки без будь-якого обговорення.
Дебатувати навколо програми, яка містить сотню аркушів, цікавих у повному обсязі переважно фахівцям, мабуть, і не варто, але не зайвим була б коротенька яскрава презентація основних його положень, аби не тільки депутати, але й запрошені на сесію керівники місцевого самоврядування наочно побачили б свій район, ОТГ, місто, селище і село на тлі запропонованих змін в обласному масштабі.
Утім, стратегія розпочинатиметься реалізовуватися не у новому 2020 році, а лише через рік. Тож у керівництва КОДА і облради є ще час для подібної презентаційної роботи, тим паче, місцеві вибори намічено провести вже восени. До слова, у день проведення сесії облради парламент прийняв у першому читанні Виборчій кодекс, де зникає "мажоритарка" при обранні власне Верховної Ради, щодо обрання депутатів обласних рад поки що експерти не озвучували новацій, закладених у законопроєкті.
Натомість, експертне середовище досить бурхливо обговорює законопроєкт про ринок землі та пропозиції щодо запропонованих президентом змін до Основного Закону з питань децентралізації. Першій законопроєкт викликав масові протести біля парламенту, другий – відповідну реакцію на рівні тієї ж асоціації міст. Натомість депутатський корпус обласної ради (навіть у формі заяв партійних фракцій) проігнорував ці питання.
Як на мене, надмірна політизація, звичайно, не кращий супутник у роботі представницького органу влади, але повне ігнорування цих питань зайвий раз свідчить про кризу партійного будівництва на регіональному рівні, про що "Моя Київщина" днями писала, аналізуючи результати останніх виборів в ОТГ.