Олена Григоренко (журналіст): Дорога гніву: як я з’їздила в Ірпінь

Літо. Обід. Спекотна маршрутка. Дорога в Ірпінь. Звучить не дуже? Так воно і є.

На зупинці біля метро Академмістечко красується жовте "чудо" під номером "420". Біля маршрутки стоїть черга, хоча в салоні ще багато місць. Виявляється це пільговики. Жіночка, котра сиділа поруч, розповіла, що бабусі можуть пропускати по 3-4 маршрутки, аби дочекатися свого права на безкоштовний проїзд. А це вже щось говорить про доступність цінової політики цього виду транспорту.

Щоб дістатися з Києва до Ірпеня, вам доведеться викласти 15 гривень. Що ви за них отримаєте? Окрім широченного спектру емоцій від поїздки, сервіс забезпечить вас сіном в салоні, хвилинками гумористичних етюдів на стінах та послугами сауни.

Сіно, яке знаходиться в салоні, ніби натякає як сприймають пасажирів. Облуплена фарба, брудний салон, кабіна цього диво-транспорту ледве тримається купи…

А на одній ділянці дороги, "Фастів - Автотранс" (перевізник, якому і належить це "одоробало") спільно з підрядниками, котрі робили дорогу, змусили мене знову повірити у Бога, коли маршрутки почало хилити з боку в бік. Краї асфальту викладені з українською душею та відображають її: не входять у жодні рамки, буйні та непостійні.

Вирішила ж дізнатися, кому належить ця компанія. Виявилося, що "Фастів - Автотранс" має в Приірпінні тільки один маршрут – 420. Основні ж його маршрути, зрозуміло із назви, знаходяться у Фастові, а також возять людей на Київ. Власником цієї фірми є Олександр Федун, за сумісництвом – депутат Фастівської міської ради, який не любить декларувати своє майно. Наприклад, цей депутат має нерухомість у Болгарії, де, увага, розташовується філія його компанії "Фастів - Автотранс". В Болгарії. На пляжі. "Фастів - Автотранс". Якось дивно, не здається?

Напевно бізнесмен переживає за міжнародний імідж України і він усі сили кинув на розвиток бізнесу перевезень в Болгарії. Інакше як пояснити, що в Ірпінь люди їздять на іржавих "корчах"?..