Прокляття дубового гаю або Що творить "кращий забудовник Київщини" у Бучі
Аліна Лізунова (громадська активістка, Буча)
В мальовничій і
тихій місцині впритул до вельми відомого Бучанського парку жив був
дубово-грабовий гай. Йшли десятиліття і навіть століття. Чого тільки не бачили
ці дерева - жодна жива людина не в змозі й уявити.
Тут за адресою
вул. Лісова 1а біля тенісного клубу “Кампа” на двох гектарах розкинулась
справжня заповідна і унікальна місцина - зі своїм мікрокліматом, наповнена
дикими птахами, а, головне, з віковими дубами та грабами кількістю більше
сотні. Деякі з них були настільки товстими, що їх обіймало шестеро. На око в
середньому вони мали по кількасот років, але були окремі, які заходили за рубіж
в п'ять сотень.
А потім щось
пішло не так. Проти волі місцевої громади, що чітко висловилась на громадських
слуханнях щодо затвердження детального плану території 29.02.2016 про
необхідність збереження природи тут в її первозданному вигляді, ділянку віддали
в оренду і під забудову. Орендар перестав пускати на територію будь-які органи
та комісії, про приїзд сюди екологів та створення пам'ятки місцевого значення
вже не могло й бути мови.
В договорі оренди
влада прописала необхідність збереження дерев. Втім забудовник Мирончук
самовпевнено бачив у снах продаж елітного житла у “Вандер Вуді” - з видом на
парк і “подихом дубового гаю”. Він не цікавився якимись деревами чи бажанням
місцевих жителів зберегти ліс. На етапі підготовчих робіт із застосуванням
газу, стріляниною, облавою та полюванням на людей на території сусіднього
приватного сектору, з “тітушками”
більшість дерев було знищено на користь
майбутньої забудови, яку мала проводити фірма Мирончука - “Орлан-Інвест”.
Пиляли швидко, в першу чергу найвеличніші з них, в той час як спортивні
хлопчики закривали прохід до лісу поліції, місцевій владі, та величезній
кількості звичайних людей, що в розпачі не знали, що робити, не могли бачити і
чути як із стогоном падають на землю один за одним велетні.
Всі зрубані
дерева робітники вивезли, попередньо розпилюючи на шматки. Місцева влада зуміла
зайти на ділянку через день після вирубки та зафіксувала смерть гігантів актом.
А забудовник
завіз високий будівельний кран, розмістив на lun.ua інформацію про скорий
початок продажів…
Громада важко
пережила втрату лісу, в людей опустились руки. Здавалось, нічого вже не могло
завадити “кращим забудовникам Київщини”.
І тут сталось
прокляття. Важко пригадати чітку послідовність подій або всіх тих, хто був в
них тим чи іншим чином задіяним. Стосунки Мирончука з оточенням різко
зіпсувались. На ділянку було накладено арешт обласною прокуратурою. На ділянку
було накладено арешт Бориспільським міськрайонним судом. Поліція розпочала
роботу одразу з кількома кримінальними справами. Серед яких окрім вирубки ще й
напад із побиттям. Будівництвом зацікавилось ДАБІ. Комісія від них кілька разів
виїжджала на огляд будівництва але так і не була допущена на територію. У
виданій забудовнику містобудівній документації вони виявили суттєві порушення. Одним з найкричущіших було
те, що під зведення кількох десятиповерхівок забудовник в обхід законодавста
зареєстрував початок робіт за спрощенною процедурою - а саме як для об'єкту
приватного садівництва категорії СС1.
ДАБІ вимагало
термінового усунення критичних недоліків у виданих містобудівних умовах і
обмеженнях. Поліція опломбувала техніку. Новообрану депутатку округу Ольгу
Смаглюк ще на етапі предвиборчої агітації виборці засипали проханнями відновити
справедливість, покарати винних. Люди були готові самі засадити ділянку
деревами та розробили проект майбутнього парку на місці вирубки, який
презентували всім місцевим політичним силам. Під проектом у зверненні за
створення парку на мера міста підписало 550 бучанців.
Майже рік тому
новообрана Бучанська рада проголосувала за розрив договору оренди із
скандальним забудовником та за передачу ділянки КП “Бучазеленбуд” для створення
парку. Нарешті почули людей, нарешті виправили помилку, яка коштувала області
заповітного гаю.
Тиждень тому з
ділянки було нарешті демонтовано вже остаточно заіржавілий аварійний кран та
більшість тимчасових споруд.
“Ви тільки що
зрубали дерево без дозволу”
“Ми не рубали, це
вчора вітром завалило”
“В нас є
відеодоказ - жителі сусіднього будинку записали відео, як ви його рубаєте, і
викликали нас і поліцію”
“Ну ладно.
Зрубали.”
Це діалог між
головою КП “Бучазеленбуд” та офіційними представниками забудовника, при якому
мені якось довелось бути присутньою. Гидотна брехня з будь-якого приводу та
зухвале неприховане порушення закону стали особливим почерком будівництва на
“Кампі”.
До сьогодні попри
впевнену поразку люди, афільовані з Мирончуком, продовжують наповнювати простір
інформаційними вкидами в його інтересах, ретельно приховуючи свої справи від очей
Громади. На початку літа його адвокат намагалась ввести в оману міністра
Юстиції Малюсько , заявляючи, що влада міста рейдернула успішне будівництво, і
інвестори (яких в світі не існує) залишились без даху над головою цілими
сім'ями. Обіцяла публічно надати людям якісь документи, які, звісно, Громада
так і не побачила. І це один в один співпадає з тим, як під час вирубок
забудовник також обіцяв весь час показати дозвіл на вирубку, якого він не мав.
Але прокляття не
обманеш. Міністр розібрався в ситуації та відхилив скаргу забудовника.
Нещодавно
проплачені ЗМІ почали тоанслювати чергову псевдо перемогу. Цього разу мова йде
про рішення окружного судді Дудіна С.О. та його колеги в апеляційному, що в
закритому режимі, ховаючись від Громади, таки ухвалили рішення на користь
Мирончука. Буцімто в ДАБІ не розібралися
і звинуватили добросовісного забудовника в поганому проекті, а насправді ж він
активно збирався збудувати дитячий садок, і займався цим весь час до сьогодні. Попри
аргументи надані представником ДАБІ, що про дитячий садок мова йшла лише в
заголовку проекту,а місце на нього не виділялось взагалі, так само як фізичних
розмірів ділянки недостатньо щоб розмістити навіть заявлені в проекті 180
паркомісць... Суд дійшов до висновку, що скасовувати дозвіл на будівництво не
можна було. Також, що місцева влада (яка згідно процедури мала скасувати
містобуди після того як забудовник не вніс виправлень в заданий термін)
перевищила свої повноваження.
Мені хотілось б
подивитися в очі того судді. Що разом зі своєю мантією також начепив на себе
титул генія містобудування, що думає, що може одноосібно замінити собою все
ДАБІ та чиновників місцевого самоврядування… А також претендує на винайдення
нової зовсім неевклідової геометрії.
Хоча ні, очі як і
душа судді мене зовсім не цікавлять. За своє життя ми бачимо і так достатньо
мантій, що під час озвучення рішення суду впирають погляд вниз так що й лоба не
видно. Або зухвало сміються над людьми, приймаючи незаконні але так гарно
оплачені в приватну кишеню рішення.
Після перечитування матеріалів справи навіть людиною, що не є
заглибленою в тематику, стає зрозуміло наскільки хитка позиція першої
інстанції. Очікуємо швидких і рішучих дій, в першу чергу від офіса
Генпрокурора, що легко може зупинити своєю принциповою позицією зухвале
спотворення самого принципу захисту права людини в цьому процесі.
А от чого хотілося б мені найбільше - це того ж, що і
іншим жителям Бучі. Щоб місцева влада нарешті перейшла до виконання обіцянки
створити парк. Гуляти тут за руку з щасливими дітлахами. Проводити тренування з
фітнесу купаючись у вранішніх промінчиках сонечка. Насолоджуватись тишею на
березі схованого в глибині ділянки озера або пташиним співом в тіні його дерев.
І знати що справедливість існує, так само як не вигадка і прокляття дубового
гаю.