Роман Доля (журналіст): Ярослав Добрянський - "збитий льотчик"

Ще недавно такий перспективний і затребуваний, а зараз нікому не потрібний і жалюгідний.

Ярослав Вікторович Добрянський, який керує фракцією партії "Наш край" у Київській обласній раді, в недалекому минулому мав кар'єру, яка могла бути взірцем для починаючого політика. Адже незважаючи на зміну осіб у владних кабінетах Добрянський вмів легко знайти підхід до нового керівництва, що забезпечувало стабільність його кар'єри. Хрещеним батьком в політиці у нього був дуже впливовий на Київщині Олександр Качний, за часів правління Ющенка Добрянський був керівником самих ближніх до столиці райадміністрацій Київщини, користувався заступництвом Віри Ульянченко. Під час президентства Януковича Добрянський керував Бориспільським районом, і серед його покровителів особливо виділяли Анатолія Присяжнюка.

При черговій зміні влади Добрянський швидко орієнтувався, міняв політичні переконання і служив новим господарям, забувши про клятву вірності попереднім. Говорячи політкоректно його поведінку можна визначити формулою "готовий до компромісів, і не має чітко вираженої позиції" і, хоча такі якості виконавців зручні для будь-якої влади, але така поведінка межує з безпринципністю і в кінцевому підсумку дуже погано скінчилося для Добрянського, якого викинули на узбіччя політичного життя.

А починалося все зовсім по-іншому. До моменту чергової зміни влади в 2014 році Ярослав Добрянський не бачив ніяких перешкод у своїй подальшій кар'єрі політика, зумівши на земельному дерибані Київщини сколотити собі стан і був упевнений, що стане в нагоді  представникам нової влади.

І ці очікування виправдалися, керівництво президентської партії доручило Добрянському зібрати команду з користуються підтримкою виборців Київщини колишніх регіоналів, для чого його поставили першим номером списку підконтрольної адміністрації Президента партії "Наш край" до Київської обласної ради на місцевих виборах. А після виборів Добрянський повинен був домовитися з депутатами від опозиційного блоку про підтримку обрання головою Київської обласної ради представника партії "Солідарність". За це йому була обіцяна посада заступника голови обласної ради. Курирував цей процес особисто Лев Парцхаладзе. Але всупереч очікуванням поставлене завдання Добрянський виконати не зміг, колишні соратники по Партії Регіонів, а нині члени опозиційного блоку вважають Добрянського зрадником, і ні на які угоди з ним не пішли. У підсумку головою Київської обласної ради став представник партії "Батьківщина", що дуже негативно відбилося на позиціях Парцхаладзе в структурі партії влади. Як наслідок цих невдач президентська команда розчарувалася в Добрянському і йому нічого не залишалося як змиритися з цим. Хоча номінально він і є керівником фракції партії "Наш край" в облраді, але до цієї партії не має ніякого відношення, тому що втратив довіру.

Постійні метання Добрянського і готовність служити новим господарям на цей раз зіграли з ним злий жарт, він опинився в ситуації, коли ніхто не хоче мати з ним справу. Адже колишні соратники Регіонали вважають його зрадником, а представники "Солідарності" розчарувалися в ньому. Єдиним виходом для того щоб мати політичне майбутнє в ситуації, що склалася для Добрянського була "дружба" з "Батьківщиною" Тимошенко, чого він і став активно домагатися. Навіть був одним з організаторів голосування Київської обласної ради про підтримку законопроекту про імпічмент президенту (чим дуже сильно налаштував проти себе представників "Солідарності"). Однак "Батьківщині" Тимошенко такі "друзі" виявилися не потрібні і Добрянський виявився в повній ізоляції і перед ним замаячила політичне небуття, що для Добрянського рівносильно смерті, адже бути у владі це єдиний доступний йому джерело заробітку. По-іншому він не вміє.

І в цій ситуації готовий до компромісів Добрянський (мабуть від безвиході) зважився на відчайдушний крок, який остаточно поховав його політичне майбутнє, розпустив чутки про те, що він домовився з Юлією Тимошенко і вона підтримає його на парламентських виборах по мажоритарному округу, і тому дуже скоро він стане народним депутатом. Про те, що таким чином Добрянський просто "жене хвилю" і ніхто за ним не стоїть стало зрозуміло ще в 2017 році, коли проти нього відкрили кримінальну справу, про незаконне відчуження земель в Києво-Святошинському районі Київської області на суму 39 млн грн., проводилися обшуки в його будинку, йому було пред'явлено офіційне підозра в скоєнні злочину і обрано запобіжний захід. І щоб не сісти до в'язниці Добрянському довелося неабияк понервуватися і побігати по кабінетах каючись і просячись. У скільки йому це обійшлося ніхто не знає, але достеменно відомо, що Добрянський ходив проситися в Департамент нагляду за дотриманням законодавства в кримінальному провадженні ГПУ, і є частим гостем у начальника слідчого управління поліції Київської області.

Який же Добрянського подає надії політичний діяч і впливова людина, якщо змушений банально відкуповуватися за минулі гріхи, при цьому за нього не заступилися не люди з Банкової, яких він розчарував, що не команда Тимошенко, яка його не прийняла, чи не навіть колишні соратники регіонали, яких він зрадив. У той час, коли вирішувалося сяде Добрянський до в'язниці ніхто не тільки не заступився за нього, але навіть в ЗМІ не підняли цю тему.

Остання людина на підтримку якої міг розраховувати Добрянський і то виявився втягнутий в неприємну історію з - за його брехню про те, що він в команді Тимошенко, йдеться про Олександра Мостіпана, великому бізнесмена, власника "Ниви Переяславщини", який має великий вплив на Київщині. Повіривши в казки Добрянського, він став відкрито заявляти, що буде його підтримувати на виборах і в зв'язку з цим вступив в конфлікт з Віталієм Яремою, який теж балотуватиметься в парламент по цьому округу, а Ярема зовсім не та людина, з яким можна конфліктувати, не маючи підтримки серед топ політиків України. І чим може закінчитися цей конфлікт для Мостіпана ще невідомо. Хоча в цій ситуації Мостіпан сам винен, як можна було повірити, що політичного "важковаговика" Яремуі, який представляє президентську партію на виборчому окрузі, партія Тимошенко протиставить Добрянського, у якого в політичному багажі крім як історії зрад нічого немає.

Зрозумівши, що блефувати далі не можна Добрянський постарався відхреститися від історії з підтримкою Тимошенко і став позиціонувати себе просто "знавцем", для чого під час передачі "Під прицілом" на телеканалі Правда ТУТ не тільки назвав владу Януковича, якій колись віддано служив "Злочин" але і зробив офіційну заяву про те, що ніколи не зустрічався з Юлією Тимошенко, і не отримував від неї або членів її команди ніяких пропозицій про його участь в парламентських виборах. Більш того Добрянський заявив, що не балотуватиметься в парламент.

Таким чином Добрянський зізнався, що він "Збут льотчик", сумний кінець для молодого, модного, нахабного хлопця, який звик бути у владі і по-іншому не вміє заробляти на життя, але цілком закономірний результат, для людини, яка "готовий до компромісів , і не має чітко вираженої позиції "що проявляється в тому, що він постійно зраджує тих кому служить.

Дуже цікаво було б дізнатися думку:

- Олександра Качного (дав путівку в життя Добрянському) про те чому він кинув його, і команду, відмовившись працювати в рамках Опозиційного блоку

- Анатолія Присяжнюка, (який підтримував Добрянського за часів президентства Януковича) про те як він ставиться до Добрянському який відкрито заявляє що влада частиною якої він був була "Злочин"

- членів команди "Нашого Краю" Київщини, (яким Добрянський обіцяв місця в обласній раді), про те, що вони думають про те, що Добрянський незважаючи на те що зібрав з них гроші, продав голоси виборців, віддані за них

- Льва Парцхаладзе, (яка довірила Добрянському очолити партію "Наш Край" на Київщині) про те, що Добрянський не тільки провалив обрання голови Київської обласної ради від Президентської партії, але і підставив особисто Парцхаладзе організувавши голосування за необхідність прийняття Закону про імпічмент Президенту.

- Олександра Мостіпана, (бізнесмена, який набрав через брехню Добрянського в конфронтацію з Яремою) про те, як він ставиться до обману Добрянського про підтримку Юлією Тимошенко.

Звідси цілком закономірний фінал політичної кар'єри Добрянського:

- зайняти управлінську посаду в державному апараті він не може через Закон про люстрацію

- стати народним депутатом він не може тому що жоден із впливових політичних сил не потрібен бо заплямував себе як людину

- залишитися в структурі місцевого самоврядування Київщини у нього теж навряд чи вийде, оскільки на цій ниві він себе вже проявив і показав, що ні нащо не здатний, тому довіряти йому якісь складні ділянки роботи безглуздо, а реальної підтримки виборців у нього немає.

Розчаршвавши більшість учасників політичних процесів Київщини, зрадивши всіх, кого можна було зрадити, показавши свою неспроможність, розгубивши зв'язку і не маючи можливості виправити ситуацію Ярослав Добрянський став тим, кого називають "збитий льотчик".

А головна причина всього цього готовність до компромісів, відсутність чітко вираженої позиції з важливих питань або просто безпринципність.