Світ єдиний у тому, що Путіну і його зграї ця війна та етнічні чистки просто так із рук не зійдуть

Буча, Бородянка, Краматорськ. Ці та інші назви українських міст відомі тепер у всьому світі. Воєнні злочини, етнічні чистки, геноцид – умисне знищення цивільного населення, що вчинені путінською армією в Україні, рано чи пізно призведуть до створення міжнародного трибуналу над цією варварською "спецоперацією" РФ. Це вже неминуче. Міжнародна бюрократія неповоротка та некваплива, але важлива відмінність західного правосуддя – невідворотність покарання.

Слободан Мілошевич, такий собі балканський Путін, теж думав, що йому все зійде з рук. І страти, і тортури, і різанина в Сребрениці, і застосування заборонених видів озброєння, і обстріли шкіл, лікарень, релігійних центрів. Але ні – помер у в'язниці в Гаазі. Став занадто токсичний – своя ж сербська влада заарештувала і видала. Те саме чекає і на Путіна. Для російських еліт, які інтегровані у світовий економічний та соціальний простір, Путін кульгава качка. Божевільний дід із руками по лікоть у крові, на якого повісять усіх собак. Токсичність 80 левела. Так, поки він ще в силі, але як тільки його трон чи здоров'я похитнеться, то у Гаагу його передадуть так само, як і Мілошевича. Наприклад, в обмін на зняття найпроблемніших для російських еліт санкцій. Максимально прискорить ці процеси нафтове ембарго, яке теж не за горами.

У зв'язку з цим цікаво згадати епізод з доведенням у судах різанини в Сребрениці. У липні 1995 року під час Боснійської війни сербські військові розстріляли в цьому містечку близько 8000 боснійців, цивільних осіб. Переважно чоловіків віком від 16 до 60 років. Зі зв'язаними руками. Пострілом у потилицю. Почерк тих же нелюдів, що оперували нещодавно у Бучі… Різанина у Сребрениці – найбільше масове вбивство в Європі після закінчення Другої світової війни, акт геноциду, визнаний Міжнародним трибуналом щодо колишньої Югославії та Міжнародним судом ООН.

Так-от, сербські офіційні посадовці, як часів режиму Слободана Мілошевича, так і після його падіння у 2000 році, стверджували, що Сербія не причетна до масових страт цивільного населення. А потім у міжнародних судах з'явився відеозапис розстрілів у Сребрениці.

На моторошній плівці, яку роздобула сербська правозахисниця Наташа Кандич, показано страту в Сребрениці шістьох цивільних осіб – боснійських мусульман, четверо з яких були навіть молодші за 18 років, а двом іншим було близько 30 років.

Страту проводив добровольчий спецпідрозділ "Скорпіони", що підпорядковувався МВС Сербії, щось на зразок кадировців, якщо конвертувати воєнних злочинців за поточним курсом. Командир скорпіонів Слободан Медич потім був засуджений до 20 років позбавлення волі (чеченським тик-токерам на замітку). Під час суду у Белграді Медич заявив, що він ні про що не шкодує, окрім того, що не вбив солдата, який скопіював відео.

У скорпіонів була особлива робота – "чорні операції", тобто позасудові страти, тортури, викрадення, теракти, диверсії та інші криваві провокації та воєнні злочини. Зараз для такої брудної роботи зазвичай застосовуються ПВК, на кшталт сумнозвісної контори "Вагнера". Скорпіони були їх предтечею і використовувалися режимом Мілошевича, щоб здійснювати акції залякування противника та контролювати маріонеткову сербську владу у Східній Славонії (окупована сербами хорватська територія, щось на зразок ДНР) та на інших спірних землях. Відеозйомки страт здійснювалися ними не тільки щоб пов'язати на крові безпосередніх виконавців, але й з метою підтвердити, що будь-яка дикість, що надходить з Белграда, на місцях виконується неухильно. Як подяка – імунітет від переслідувань та негласний дозвіл на контрабанду і мародерство. Словом, з часів війни у ​​Чечні та Боснії мало що змінилося.

Оператор, який знімав страту в Сребрениці, після повернення на базу Скорпіонів, зробив 20 копій, які поширилися серед славетних тоді "героїв" цього підрозділу. Такий знаєте, аналог закритої групи видосиків для своїх у доцифрову епоху. Просто уявіть собі домашній архів скорпіону: ось тут у вас стоять касети зі зйомками весілля, ось діти пішли до школи, а тут полуничка для друзів – страти з "Боснійського турне ¢95" (саме так кати назвали свій документальний фільм).

Згаданий вище Медич був розлючений (командир карателів, здається, був трохи розумніший за своїх м'ясників). Він знав, що запис може бути використаний як доказ, якщо потрапить не в ті руки. Медич наказав усім повернути касети, і всі 20 копій були знищені, а оригінал запису повинен був відправитися до Белграда для звітності про виконання. Але ще один скорпіон, мабуть, найбільший із усіх поціновувач снаф-відео, зробив собі ще один екземпляр запису страти у Сребрениці – копію з копії. Після сварки, яку влаштував Медич, власник несанкціонованої копії сховав плівку за межами Сербії (згодом цей скорпіон даватиме свідчення на трибуналі в Гаазі).

Потім кілька років нічого не відбувалося. Але в 1999 році, вже під час Косовської війни, Скорпіони знову виправдали свою репутацію, вбивши 19 цивільних осіб із-поміж етнічних албанців у Подуєво. Ця подія, що отримала широкий суспільний резонанс, отримала назву Подуївська різанина і стала однією з причин для втручання в конфлікт НАТО.

У 2000 році режим Мілошевича впав у результаті "Бульдозерної революції", що розгорілася через фальсифікації на виборах. Новий демократичний уряд Сербії, не без тиску з боку заходу, почав арешти найбільш одіозних воєнних злочинців, у тому числі зі складу Скорпіонів. Один із них у суді тоді згадав і про можливе існування копії запису їхнього туру до Боснії ¢95. Наташа Кандич вчепилася за цю ниточку і провела власне розслідування, в результаті – вийшла на людину, яка зробила ту саму копію. Після тривалих переговорів та виконання виставлених умов, плівка із Сребрениці все-таки опинилася у правозахисниці.

У травні 2005 року Кандич передала копію запису сербському прокурору з воєнних злочинів, він пообіцяв провести розслідування, але жодних арештів не було. Тоді правозахисниця передала запис до Гаазького трибуналу і на телебачення. Сербські та боснійські телевізійники показали чотири хвилини із двогодинного запису кривавого "Боснійське турне 1995 року" Скорпіонів. Крім страти в Сребрениці на тій самій плівці є свідчення, що Скорпіони за наказом Мілошевича розстріляли колону біженців на дорозі Пале – Сребрениця та перекрили дорогу їхніми трупами.

З цього моменту в суспільстві був зламаний певний психологічний бар'єр і сербська влада перестала заперечувати очевидне. Почалося справжнє полювання за сербськими воєнними злочинцями, виконавцями страт, і генералами, що віддавали злочинні накази. Вони всі думали, що відбуватиметься за всіх тільки Мілошевич, але ні. Одним із перших був заарештований головний скорпіон Слободан Медич. Загалом сербська влада звинуватила у військових злочинах не менше ніж 136 осіб.

Доказів воєнних злочинів армії РФ в Україні зібрано вже не мало. І по Бучі, і по Бородянці, і по Краматорську, і по Маріуполю. Є фото та відеозаписи, які зроблені простими людьми, військовими та журналістами, є знімки з супутників, дронів, що свідчать про вбивства мирних жителів у окупованих путінськими солдатами містах. Опитуються люди, що вижили в окупації – жертви і свідки злочинів. Працюють слідчі, криміналісти, міжнародні гуманітарні та правозахисні організації.

З часів Сребрениці фільмувати стало значно простіше – камера є у кожному телефоні, а значить рано чи пізно відеозаписи страт, що зроблені самими російськими катами, спливуть. Звичайно, ФСБ подібно до Слободана Медича ганятиметься за всіма записами і ліквідуватиме їх разом із хранителями вбивчого відео, але весь масив самокомпромату навряд чи вдасться відфільтрувати та знищити.

А тому, як адвокат, можу дати безкоштовну пораду російським військовим, які знімали на відео страти, розправи та зґвалтування, скоєні ними чи їхніми поплічниками по службі в Бучі, Ірпені, Мотижині тощо. Зберігайте ці відеозаписи, викачуйте їх на окремі носії, ховайте, надсилайте до міжнародних правозахисних організацій, посольств західних країн, іноземних ЗМІ. Це зарахується на майбутніх судах. Для Путіна та його команди буде міжнародний трибунал, поменше фігури постануть перед судами постпутинської Росії, найбільш одіозних і кривавих катів знищать українські та дружні сили спеціальних операцій.

Після статей на державному РІА-Новини із закликами до геноциду (та сама публікація "Що Росія має зробити з Україною"), після виявлення сотень страчених цивільних у Бучі, після знищення авіацією цілого міста Бородянки, після ракетного удару по вокзалу у Краматорську, точку неповернення пройдено. Як судили військових злочинців щодо колишньої Югославії, так буде і трибунал щодо "спецоперації в Україні". Світ єдиний у тому, що Путіну і його зграї ця війна та етнічні чистки просто так з рук вже не зійдуть. Сели Мілошевич та Младич, сядуть і Путін із Герасимовим.