Віталій Гудзенко (нардеп від БПП): Мажоритарна складова парламентських виборів – корисна для нашого суспільства

Для багатьох земляків виборча тематика в останній час дещо затьмарила проблематику весняних робіт на селі. Зізнаюсь, що я і сам восени минулого року задумувався щодо балотування у президенти, але без широкої лави команди компетентних однодумців йди на найвищу державну посаду – досить ризикований крок, тож – не наважився та й дружина відговорила…

Політика політикою, але не варто мабуть забувати, що в останні роки вітчизняний аграрний сектор став локомотивом розвитку країни, поступово витіснивши звідти металургію та хімічну промисловість.

Ось і минулого року Україна зібрала рекордну кількість зерна. Хотілось аби й цього року всеукраїнський урожай був не меншим, але у сільськогосподарському виробництві, як відомо,  багато залежить й від природного фактору - від погоди на той чи інший сезон.

Звичайно, кілька років тому відбулися зміни у податковому законодавстві щодо пільг у ПДВ і мене, як голову підкомітету з питань оподаткування сільгоспвиробників парламентського комітету з питань податкової та митної політики, такі зміни не дуже порадували, оскільки кожен сільгоспвиробник став у середньому на 10 відсотків заробляти менше…Тим не менш, державний бюджет теж з якихось джерел поповнювати потрібно, а при правильній організації аграрного менеджменту – нині  господарювати можна.

Зараз багато списів ламається навколо децентралізації. В цілому я вважаю перспективною цю ідею, але переконаний, що під час війни та ще з таким виборчим законодавством, яке існує зараз,  у процесі децентралізації містяться чимало ризиків для країни.

При утворенні ж ОТГ більше шансів на розвиток мають спроможні територіальні громади, а небагаті за потенціалом села можуть опинитися у хвості процесу…

А загалом я вважаю недоцільним на рівні місцевих громад здійснювати вибори з елементом партійних списків. Та й на регіональному рівні представницької влади – не завжди, як бачимо, політичне протистояння тут сприяє загальній справі та іноді породжує  дисбаланс у роботи різних гілок влади…

До речі, часто запитують: якою буде доля Виборчого кодексу, який у листопаді 2017-го законодавці прийняли ледь не як жарт – 226 голосами. Переконаний, що при повторному розгляді і голосуванні в цілому – існуюча правова норма (про формування парламенту за змішаною системою) залишиться незмінною. При переході виключно на партійно-пропорційну складову – народні депутати втратять частину своє самостійності, оскільки будуть залежати від свої партійних босів.

Саме тому я загалом мажоритарну складову – вважаю більш корисною, оскільки кожен народний депутат – не тільки законодавець, але й представник виборців і де як не на виборчому окрузі очевидні потреби земляків.

Тому, після зустрічей з виборцями, доводиться вдаватися до такого інструментарію роботи народного обранця, як депутатський запит. Тож останній, спрямований мною до органів виконавчої влади був щодо виділення коштів (субвенції) у 2019 році на капітальний ремонт доріг комунального значення в Таращанському районі Київської області та щодо виділення коштів (субвенції) на капітальний ремонт об’єктів соціальної інфраструктури у Сквирському районі Київської області.

А ще в практиці депутата-мажоритарника постійними є зустрічі з людьми – безпосередньо на місцях. Одним із останніх таких спілкувань стала відкрита зустріч з громадою Тетіївщини за участю Голови Київської обласної державної адміністрації Олександра Терещука.

Нагадаю, що нещодавно також за участю губернатора та президента відбулася презентація перспективного плану розвитку регіону. Звичайно, кожному з моїх колег – мажоритарників Київщини – хотілося б в його змісті побільше бачити новобудов і намічених проектів з прив’язкою до свого виборчого округу…Але в цілому я оцінюю цей документ, як конкретний орієнтир змін на краще у нашому в столичному регіоні.