Замість підтримки та розвитку медичної галузі ми спостерігаємо її руйнування

Фото з мережі Інтернет

Свого часу питання охорони здоров’я стояло на першому плані, тому що це здоров’я нації. Ми приділяли велику увагу саме матеріально-технічній базі навіть у ті непрості часи, адже була велика заборгованість по заробітній платі, дороговартісні енергоносії, і бюджет не дозволяв відповідно виділяти кошти. Через це ми використовували можливості згідно з Законом “Про державно-приватне партнерство” і залучали бізнес-партнерів, які допомагали відновити матеріально-технічну базу. Згадую, як покійний нині Андрій Немна, який на той час був очільником Білоцерківського району, приділив дуже велику увагу цьому питанню. Мені неодноразово доводилось виїжджати та спілкуватися з представниками приватного бізнесу, які розуміли, що Білоцерківська ЦРЛ обслуговуватиме жителів усього району, забезпечуватиме роботою лікарів, середніх медичних працівників.

У першу чергу, ми привели до відповідності приміщення лікарні: зробили капітальний ремонт, обладнали палати для людей з інвалідністю, чорнобильців, учасників бойових дій. Також забезпечили пацієнтів 4-х разовим харчуванням. Це була одна з найкращих лікарень не тільки у Білоцерківському районі, але й у всій області.

Хочу зазначити, що активна робота з вдосконалення медичної галузі та доступності отримання її послуг кожному жителю Київщини велася, коли Департамент охорони здоров’я КОДА очолював Олег Ременник. Це був дійсно лікар від Бога, надзвичайно талановитий керівник, який «горів» своєю справою.

І сьогодні мені неприємно чути, що такі медичні заклади, як Білоцерківська ЦРЛ, використовуються неналежним чином, а тим паче в період пандемії коронавірусу. Коли необхідно збільшувати ліжко-місця, депутати здають в оренду за копійку чи навіть безкоштовно цілий поверх лікарні в приватні руки. У мене в голові не вкладається, як можна так ставитися до людей. Думаю, що тут повинні втрутитися правоохоронні органи. Це стосується й урядовців, які зобов’язані навести лад, розібратися з ситуацією, та повернути громаді її майно.

Держава зобов’язана забезпечувати якісну та доступну медичну допомогу громадянам. А що відбувається насправді: йде скорочення мережі, знищується сільська медицина, закриваються ФАПи, амбулаторії. На жаль, сьогодні в наших непростих умовах медицина фінансується за залишковим принципом. Чиновникам краще направити кошти на облаштування чергового тротуару, де можна відмити гроші та отримати винагороду. На жаль, замість підтримки та розвитку медичної галузі спостерігаємо її подальше руйнування. Це шлях в нікуди.