Аварія на ЧАЕС сповільнила розвиток ядерної енергетики

Фото з мережі Інтернет

Ядерна енергія могла б бути корисною для світу в часи боротьби з екологічними змінами, але використовувати її заважає страх після Чорнобиля

Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" з покликанням на "УНІАН".

Коли всередині 50-х років ядерна енергія була вперше поставлена на комерційні рейки, багато хто вважав її ідеальним рішенням для задоволення потреб в електриці дедалі більшого населення планети. Завдяки одному фунту урану-235 можна виробити у два-три мільйони разів більше електроенергії, ніж за допомогою одного фунта вугілля чи нафти. І при цьому майже нічого не викидати в атмосферу в процесі нормальних операцій.

Але потім, як пише на сторінках Forbes інженер-хімік Роберт Ріпер, кілька аварій у 70-х і 80-х роках завдали серйозний удар по ентузіазму щодо ядерної енергетики. Минулого тижня в США почали транслювати телесеріал про катастрофу на Чорнобильській електростанції, яка сталася в 1986 році. Нічого подібного ніколи не відбувалося у цілій сфері ядерної енергетики. І багато фахівців на той час стверджували б, що аварія таких масштабів просто неможлива.

"Будучи інженером в енергетичній сфері, я завжди приділяв велику вагу безпеці на етапі розробки, побудови й управління станцією. Тому я провів багато часу оцінюючи, що пішло не так під час катастроф на зразок Чорнобиля, витоку нафти у Мексиканській затоці у 2010 році чи ядерної аварії на станції Фукусіма в Японії. Кожного разу неминуче в кожному випадку ми знаходимо конструкторські помилки й загрозливі знаки, які повинні були здаватися очевидними", - пише автор. Також він стверджує, що катастрофа в АЕС сталася через випробування систем безпеки, які потрібно було зупинити при перших же ознаках того, що щось працює не так, як слід.

Серіал поки що показав, що в момент, коли аварія сталася, багато хто відмовлявся повірити у те, що вибух реактора взагалі можливий. Із інженерної точки зору, дуже важливо визнати як ризики, так і їхні можливі наслідки.

У випадку катастроф в Чорнобилі й Фукусімі, ризики не були визнані, а наслідки – належним чином оцінені. Як результат, у великої частини суспільства з’явився великий страх перед ядерною енергією. Відтак, після Чорнобиля розвиток ядерної енергетики різко скоротився. А після Фукусіми навіть почав занепадати.

На думку автора, ядерна енергетика ще може зіграти важливу роль як надійне джерело без вуглецевих викидів. Вона може доповнити сонячні й вітрові електростанції нового покоління. Однак, потрібно вирішити дві ключові проблеми: забезпечення суспільної безпеки й адекватна утилізація ядерних відходів.

Ядерні електростанції потрібно розробляти досить міцними на випадок аварії, а краще взагалі безвідмовними. Це означає, що у разі виникнення неполадок, реактор повинен автоматично переходити у гіпотетичний безпечний режим. Для ілюстрації автор наводить суть електричного запобіжника. Якщо через нього намагається пройти більша кількість струму, ніж належить, він плавиться і зупиняє роботу системи. Ні в Чорнобилі, ні в Фукусімі не було ніяких запобіжних систем. АЕС майбутнього повинні бути збудовані так, щоб у суспільства не виникало сумнівів у їхній безпечності.

Нагадаємо, що вчені показали результати дослідження радіоактивності чорнобильських лісів.