До відома рибалок: із 1 квітня на Київщині стартує нерестова заборона

На Київщині стартує нерестова заборона

Із 1 квітня 2025 року на Київщині стартує нерестова заборона, яка покликана захистити водні біоресурси у період їхнього розмноження

Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на "Трибуну-Бровари".

Цей час є ключовим для збереження популяцій риби, адже від успішності нересту залежить майбутнє екосистеми водойм регіону.

Нерест – це період, коли риба відкладає ікру, забезпечуючи продовження свого виду. У цей час вона стає особливо вразливою, а будь-яке втручання може завдати непоправної шкоди популяціям. На Київщині, де розташовані численні річки, озера та водосховища, включаючи Київське море, нерестова заборона є частиною загальнодержавної стратегії збереження водних ресурсів. У 2025 році заборона розпочнеться 1 квітня і триватиме до 30 травня на річках та їхніх притоках, а на водосховищах, озерах і затоках – до 19 червня.

Правила риболовлі під час нересту

Щоб мінімізувати вплив на рибні популяції, рибалкам дозволяється обмежена діяльність із суворими умовами. Київський рибоохоронний патруль наголошує, що порушення цих правил може призвести до серйозних санкцій. Ось що дозволено та заборонено:

• ловити можна лише з берега за межами нерестовищ;
• дозволяється використання однієї вудки з двома гачками або спінінга з однією приманкою;
• заборонено рибалити з човнів чи інших плавзасобів;
• не дозволяється використовувати сітки, електровудки, остроги чи інші заборонені знаряддя;
• норма вилову – до 3 кг риби на добу плюс одна трофейна особина (за умови дотримання мінімально дозволеного розміру).

Ці правила спрямовані на те, щоб рибалки-аматори могли відпочити на природі, не завдаючи шкоди екосистемі.

Порушення нерестової заборони карається законом, і розмір покарання залежить від тяжкості проступку. За незначні порушення, такі як перевищення норми вилову чи використання зайвих гачків, передбачена адміністративна відповідальність за статтею 85 КУпАП:

• штраф від 34 до 680 гривень;
• конфіскація знарядь лову та улову.

Якщо ж порушення завдало істотної шкоди – наприклад, вилов риби забороненими знаряддями чи у значних обсягах – настає кримінальна відповідальність за статтею 249 ККУ:

• штраф від 1 700 до 6 800 гривень;
• обмеження або позбавлення волі на строк до 3 років із конфіскацією майна.

Окрім цього, порушники зобов’язані відшкодувати збитки, завдані рибному господарству. Розмір компенсації залежить від виду риби та кількості виловлених особин.

Київський рибоохоронний патруль закликає рибалок бути уважними та дотримуватися правил. Перед виїздом на водойму варто перевірити карту нерестовищ, доступну на офіційних ресурсах патруля, і переконатися, що місце для риболовлі не підпадає під заборону. Також важливо мати при собі лінійку для вимірювання розміру риби – якщо особина менша за встановлений мінімум (наприклад, щука до 50 см), її потрібно відпустити.

А ще ідеальним варіантом буде відвідування платних приватних водойм. Ця нерестова заборона на них не діє. У кожної такої водойми є свої правила.