Ексголова Київської ОДА знає про план "Б" у війні з РФ
Колишній очільник Київської ОДА Михайло Бно-Айріян розповів про план "Б" у війні проти путінської росії
Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" з покликанням на допис Михайла Бно-Айріяна.
Михайло Бно-Айріян запевнив, що кожен день війни для України коштує набагато більше, аніж для Росії. Так, в абсолютних цифрах втрати російської економіки непорівнянні з нашими, але важливість цих втрат для економіки та життєдіяльності Росії набагато менша.
В Україні зупинилася більшість підприємств важкої промисловості. На черзі — підприємства легкої промисловості в низці регіонів. Відплив робочої сили в Західну Україну та країни ЄС колосальний. Заблоковано всі морські артерії, через які здійснювався експорт основних товарів, що забезпечували країну валютною виручкою, — чорних металів, руди, зернових. Це десятки мільярдів доларів на рік.
Він зазначив:
Тим, хто вірить у швидкий економічний кінець Росії, треба зрозуміти, що країни ЄС не відмовилися від російських нафти та газу та сплачують їй щодня валюту, залишивши шпаринку в SWIFT для окремих російських банків.
Росія має Китай, світову фабрику товарів, із яким є величезний спільний кордон і гарно налагоджені логістичні коридори. Китай виробляє все і залюбки замістить тисячі товарних позицій західного імпорту. Крім цього, Китай споживає і споживатиме російські природні ресурси. Це не кажучи вже про Індію, яка обігнала Китай за населенням та є величезним ринком збуту.
У Росії також є і своя промисловість, яка охоче компенсуватиме заміщення імпорту. Посил простий — вони зупиняються, але набагато повільніше, ніж ми. І вони теж маневрують і пристосовуються.
Відтак, Путіну зараз найцікавіше «підвісити ситуацію», розтягнути війну на 3–5 місяців і заблокувати ключові логістичні артерії.
За словами екголови КОДА, Україні не можна недооцінювати противника та переоцінювати власні сили. Україні терміново потрібен план "Б". Цей план має дати відповіді, як запустити економіку та забезпечити більш-менш нормальне функціонування держави, а значить, надійні тили для армії.
Тому ключове завдання уряду зараз — це, по суті, створення ефективної функції перерозподілу центральних бюджетних коштів (у тому числі і багатомільярдної допомоги країн Заходу) в економіку.
Це має бути не просто роздавання грошей через "Дію" (хоча це можливо та доцільно в певних умовах), а перебудова великих підприємств, що залишилися або будуть евакуйовані, на роботу у воєнний час через мобілізаційне замовлення та інші економічні програми. Саме підприємства мають відбудувати ланцюги постачань і забезпечити рух обігових коштів в економіці.
Айріян додав:
І це не має бути 10-15 зрозумілих для себе заводів. Десятки, сотні, а може, і тисячі підприємств важкої, середньої та легкої промисловості повинні розпочати та продовжити функціонування. А відтак, займати людей, у яких от-от залишаться останні заощадження. І, до речі, не лише чоловіків. Бо якщо ми не створимо сотень тисяч нових робочих місць, то отримаємо другу хвилю міграції — поствоєнну в пошуках заробітку.
Україні також потрібно "вигризти" у країн Заходу можливість збільшувати експорт товарів, що виробляються в Україні, але не потрібні для війни, але вкрай важливі для отримання валютної виручки. Сьогодні в світі величезне бажання допомагати Україні — на рівні урядів, на рівні муніципалітетів, бізнесу, церкви та простих громадян.
На думку Михайла Бно-Айріяна, зараз украй важливо:
- провести реальний аналіз економічного стану та прорахувати економічні сценарії з розумінням, який обсяг ВВП та які галузі Україна втратила і може втратити;
- розробити та запустити мобілізаційне замовлення для першочергових потреб армії;
- визначити перелік галузей (і підприємств), які потребуватимуть державного замовлення з метою забезпечити Україну товарами першої необхідності, у тому числі з метою імпортозаміщення;
- розробити програму стимулювання виробництва в Україні з визначенням чітких механізмів отримання державного замовлення та збуту продукції;
- забезпечити евакуацію підприємств, які готові переїжджати в регіони з кращою безпековою ситуацією;
- розробити програму підтримки попиту з боку українських громадян, які тимчасово переїхали з регіонів бойових дій у регіони з кращою безпековою ситуацією;
- розпочати перемовини з іноземними країнами (зокрема, із країнами ЄС, США і Канадою) по лінії як урядів, так і бізнесу щодо можливої закупівлі певних груп товарів з України, які можливо експортувати за кордон.
За словами економіста та дипломата Айріяна, це непрості процеси, але реальні.
Нагадаємо, що станом на 18 березня 109 дітей загинуло через збройну агресію рф в Україні, ще 130 отримали поранення.
