У лісах Київщини встановили будиночки для комах, аби підтримати популяції запилювачів

Приклад "готелю" для комах

На Київщині створюють умови для збереження комах-запилювачів — у лісах встановили спеціальні штучні гнізда. Пілотний проєкт має допомогти оцінити, наскільки такі конструкції можуть компенсувати нестачу природних місць для життя бджіл, джмелів та інших важливих для екосистем комах

Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на матеріали Всесвітнього фонду природи (WWF).

Комахи-запилювачі є одними з ключових учасників природних екосистем. Понад 75% сільськогосподарських культур, що вирощуються у світі, і понад 85% диких квіткових видів залежать від комах-запилювачів. Але для багатьох з них дедалі складніше знайти місце для життя — природних мікрооселищ, таких як дупла в стовбурах дерев, пні та відмерлі гілки, тріщини у корі, відкриті ділянки ґрунту та порожнисті стебла рослин. 

Щоб частково компенсувати цей дефіцит, на Київщині встановили штучні гнізда для комах. Такий пілотний проєкт реалізують у співпраці Всесвітній фонд природи WWF-Україна та Тетерівське надлісництво Філії "Столичний лісових офіс" ДП "Ліси України", щоб оцінити ефективність таких рішень та можливості їхнього масштабування. 

Ми прагнемо підтримати запилювачів та дослідити, наскільки такі рішення можуть сприяти зростанню біорізноманіття в лісовому ландшафті, та чи можуть вони компенсувати втрату природних мікрооселищ. Цей проєкт про маленькі рішення, які можуть мати великий вплив на екосистеми

— коментує менеджер лісових проєктів WWF-Україна Ганна Лобченко. 

Що таке "готелі для комах" і навіщо вони потрібні?  

Штучні гнізда для комах, так звані "готелі" — конструкції, які частково імітують природні гнізда, зокрема дупла та відмерлу деревину — один з ключових, але часто недостатньо представлених елементів у лісах. Практики інтенсивного лісогосподарювання часто передбачають зменшення кількість такої деревини в лісах. В результаті навіть за наявності квіткових ресурсів, як кормової бази, комахам може просто не вистачати місць для розмноження.  

Готелі для комах не є заміною природних процесів і структур, а є допоміжним інструментом підтримки популяції запилювачів, підвищення структурної  різноманітність середовища і альтернативним рішенням у ландшафтах, де бракує відмерлої деревини та усіх інших необхідних елементів середовища

— зазначає начальник Тетерівського надлісництва Сергій Федоренко. 

Як встановлювали "готелі для комах"? 

Місця для розміщення штучних оселищ обиралися на основі польових досліджень експертами WWF-Україна спільно з фахівцями надлісництва. Це дозволило визначити найоптимальніші локації —  узлісся, лісові галявини, ділянки лісу біля боліт та уздовж малих річок, заплавні ділянки із багатою кормовою базою й тривалим періодом цвітіння рослин. Такий підхід допомагає підтримати різні групи запилювачів із різними потребами. 

Першочергово варто враховувати біотопи. Якщо це сухий сосновий бір, то для запилювачів там може не бути "роботи". Натомість галявини, луки, долини річок — це ті місця, де є рослини, які потребують запилення, і саме там такі гнізда можуть працювати найкраще

— пояснює експерт-ентомолог, старший науковий співробітник Інституту еволюційної екології НАН України Володимир Горобчишин. 

У межах проєкту лісівники Тетерівського надлісництва встановили 4 перші комплекси із кількох типів штучних гніздових структур: 

• "готелі для бджіл і ос" — конструкції з очерету, деревини та порожнистих стебел для поодиноких бджіл і ос, які часто є надзвичайно ефективними запилювачами, а для деяких рослин — навіть незамінними;
• штучні дупла (бортьові гнізда) — для диких популяцій медоносної бджоли;
• горизонтальні штучні гнізда з отворами та природними тріщинами — для червонокнижних видів, зокрема бджіл-теслярів. 

Планується, що одна з локацій стане частиною екологічного маршруту для школярів та студентів. 

Чому зменшення чисельності комах є проблемою? 

Вчені повідомляють про катастрофічне скорочення чисельності комах у всьому світі. Міжнародні огляди оцінюють щорічні втрати у світі від 1% до 2,5% від загальної біомаси комах щороку.  

Зменшення чисельності запилювачів пов’язане з низкою чинників: фрагментацією середовища, втратою кормових ресурсів, пестицидами, хворобами та зміною клімату.  

Штучні оселища можуть частково замінити природні мікрооселища, та стати додатковим інструментом підтримки запилювачів у місцях, де таких природних структур бракує. 

Збереження запилювачів є критично важливим і для стабільності рослинних угруповань. Успішне гніздування комах безпосередньо впливає на насіннєве відновлення видів флори, в тому числі і рідкісних, та підтримання фітоценотичного різноманіття цих ділянок

— наголошує старший науковий співробітник Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Наталя Пашкевич. 

Встановлення штучних оселищ є одним із практичних прикладів впровадження принципів наближеного до природи лісогосподарювання (Closer-to-Nature Forest Management). Такий підхід передбачає збереження та відновлення природної структури лісів, зокрема різноманіття мікрооселищ, включаючи відмерлу деревину.  

WWF-Україна і Тетерівське надлісництво разом напрацьовують практичні рішення, які посилюватимуть стійкість лісових екосистем та їхню адаптацію до змін клімату. Зокрема пілотний проєкт з розміщення штучних оселищ для комах дозволяє перевірити ефективність таких підходів і сформувати рекомендації для їх подальшого широкого застосування. 

Що буде далі? 

У межах проєкту планують створити близько 50 точок зі штучними гніздами, розташованих рівномірно у науково визначених біотопах, придатних для запилення — зокрема в долинах річок, на галявинах. 

Втім, встановлення штучних оселищ — лише один з перших етапів проєкту. Надалі науковці та лісівники спостерігатимуть за тим, які саме види комах заселяють "готелі", як швидко відбувається заселення. Отримані результати допоможуть науковцям встановити наскільки ефективним є цей підхід, сформувати рекомендації для втілення таких рішень й на інших ділянках, та оцінити, чи можуть такі практики стати одним із інструментів підтримки біорізноманіття в лісах. 

Нагадаємо, у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику підтвердили присутність шакала звичайного (золотистого) — виду, який останніми роками активно розширює свій ареал в Україні та Європі. Тварину виявили загиблою після наїзду автомобіля на дорозі між Чорнобилем і Прип’яттю.