Іде на рекорд: нардеп від Київщини Горобець зареєстрував 394 законопроєкти
Народний депутат від Київщини Олександр Горобець став одним із найактивніших парламентарів IX скликання, зареєструвавши 394 законопроєкти
Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на "Українська правда".
29 серпня 2024 року Верховній Раді IX скликання виповнилося п’ять років. Вже понад два з половиною роки вона працює в умовах повномасштабного російського вторгнення, а її каденція стала найдовшою в історії через воєнний стан.
Попри скорочення кількості чинних депутатів до рекордного показника в 401 парламентаря та зниження середнього показника відвідуваності засідань до 60%, Рада продовжує інтенсивно ухвалювати законопроєкти, зокрема у сфері безпеки й оборони. Кількість таких законів зросла до 11% після початку війни (до цього частка була лише 4,5%).
Водночас соціологічні опитування свідчать, що довіра до парламенту швидко падає. 29% українців зазначили, що "цілковито" чи "швидше" довіряють парламенту, хоча у 2022 році цей показник становив 56%. Нині не відомо, коли й за яких умов відбудуться вибори до Верховної Ради (і чи взагалі доречно в умовах війни вживати слово "вибори"), але суспільний запит на демократичний український парламент є.
Так, за чотири роки роботи IX скликання у парламенті зареєстрували 7269 законопроєктів. Зокрема, за останній рік внесено 1000 ініціатив. Найбільше законопроєктів зареєстрували народні депутати – 5996 (82%). На другому місці – Кабмін із 983 ініціативами (14%), далі – Президент, який подав 290 (4%).
Найуспішнішою виявилася законотворча діяльність Президента – ініціативи, які він подав, депутати підтримують найбільше. Таке тенденція характерна для багатьох скликань Верховної Ради і демонструє значний вплив гаранта Конституції на законодавство України. Так, підтримка законопроєктів Президента перебуває на рівні майже 76%, урядових – 32%, депутатських – лише 15%.
Загалом із 290 ініційованих Президентом проєктів законів успішно проголосовані 221, з 983 урядових ініціатив – 320, з 5996 депутатських – 880. Окремо варто відзначити, що понад половина з ухвалених президентських ініціатив стосувалися міжнародних угод. Водночас, попри успішність ініціатив Президента, головним "донором" ухвалених законів залишаються парламентарі – 62% від усіх.
За п’ять років роботи Ради IX скликання парламенту кожна п’ята законопроєктна ініціатива була успішно проголосована – 1421 із 7269 зареєстрованих. У попередньому скликанні цей показник був нижчим, адже парламент підтримував лише кожен восьмий законопроєкт.
Варто зазначити, що за відсотком ухвалених законопроєктів нинішній парламент удвічі випереджає парламент VII скликання (2012–2014 рр.) і загалом порівнюваний із Верховною Радою VI скликання (2007–2012 рр.). Найуспішніше за всю історію країни ухвалював законопроєкти парламент далекого III скликання (1998–2002 рр.).
Повномасштабне російське вторгнення помітно інтенсифікувало законодавчу діяльність парламенту. Найбільше законопроєктів ухвалили у 2022 році – 387.
Справжній законодавчий "турборежим" діяв у липні 2022 року – тоді парламент ухвалив аж 65 законопроєктів. На другому місці за результативністю – грудень 2019 року, коли було прийнято 52 законопроєкти. Це лише на один більше, ніж у березні 2022 року – на початку повномасштабного російського вторгнення – та в грудні 2020 року.
Цілком закономірно зросла кількість зареєстрованих і прийнятих ініціатив у сфері безпеки й оборони. Якщо до 24 лютого 2022 року ця тема була останньою за кількістю поданих законопроєктів – лише 2,8%, то тепер її стосується кожен десятий зареєстрований проєкт закону. Раніше безпеки й оборони стосувався лише кожен 22-й ухвалений законопроєкт (4,5%), а нині це вже кожна дев’ята ініціатива (11%).
Основним завданням народних депутатів є розробка законодавства, а не, наприклад, ремонти доріг чи встановлення дитячих майданчиків. Багато парламентарів досить буквально сприймають цю свою функцію та реєструють сотні законопроєктів – самостійно або як співавтори. З одного боку, так парламентарі можуть виконувати свої передвиборчі програми чи обіцянки, а з іншого – переважна більшість таких законопроєктів ніколи не будуть не лише ухвалені, а й навіть розглянуті в профільному комітеті. Часто (хоча, можливо, й не досить коректно) таку активність депутатів називають "законодавчим спамом".
Загалом за 5 років до розробки найбільшої кількості законопроєктів – 767 – долучився Георгій Мазурашу зі "Слуги народу",. На другому місці – ще один депутат із цієї фракції Павло Фролов, який долучився до написання 503 проєктів законів.
Андрій Клочко ("Слуга народу") став співавтором 493 законопроєктів, Євгенія Кравчук ("Слуга народу") – 460, Олександр Бакумов – 435 ("Слуга народу"), Галина Третьякова ("Слуга народу") – 432 та Сергій Мінько (група "Довіра") – 424.
Далі йдуть Сергій Швець ("Слуга народу") – 402, Олег Бондаренко ("Слуга народу") – 397, Олександр Горобець ("Слуга народу") – 394, Марʼяна Безугла (Позафракційна) – 391, Данило Гетманцев ("Слуга народу") – 390, Юрій Камельчук ("Слуга народу") – 380, Олександр Аліксійчук ("Слуга народу") – 353 та Геннадій Вацак (група "Довіра") – 352.
Тож, найактивніше реєстрували законопроєкти депутати з найбільшої парламентської фракції – "Слуга народу". Їхні ж ініціативи цілком закономірно найчастіше здобували підтримку в стінах Верховної Ради – обранці з цієї фракції долучилися до понад 91% ухвалених депутатських ініціатив. Іншими словами, саме законопроєкти "Слуги народу" визначають поточну політику від депутатського корпусу.
Нагадаємо, що нардепка від Київщини Анна Скороход працює на роспропаганду, дискредитуючи українських військових.
