Контрольовані операції: як визначити обов’язок звітування та уникнути штрафів
Українські компанії, які працюють з нерезидентами, дедалі частіше стикаються з вимогами трансфертного ціноутворення. Щоб уникнути податкових донарахувань, важливо правильно визначити, чи потрібно подавати звіт про контрольовані операції. Адже навіть звичайна комерційна угода може мати ознаки контрольованої та спричинити ризики додаткових перевірок та штрафів.
Що таке контрольовані операції
Контрольовані операції – це угоди, які здійснюються між пов’язаними особами, тобто юридичними або фізичними особами, що мають прямий чи опосередкований вплив одна на одну, незалежно від того, чи є вони резидентами України чи нерезидентами. Також під контроль потрапляють операції з контрагентами, які зареєстровані у юрисдикціях з низьким рівнем оподаткування.
Такі операції підлягають пильному контролю з боку податкових органів, якщо одночасно виконуються дві умови: річний дохід платника податку перевищує 150 млн гривень, а сума операцій із кожним окремим контрагентом перевищує 10 млн гривень на рік, без урахування ПДВ.
Під контроль підпадають не тільки купівля-продаж товарів і послуг, але й операції з роялті, надання кредитів і позик, продаж прав інтелектуальної власності, а також інші фінансові та нематеріальні угоди. Часто бізнес недооцінює статус своїх угод, вважаючи їх звичайними комерційними операціями, хоча за законом вони вже належать до контрольованих, що може призвести до порушень і штрафів.
Хто зобов’язаний подавати звітність
Платники податку на прибуток, які відповідають вищевказаним критеріям, повинні щороку подавати звіт про контрольовані операції до 1 жовтня року, наступного за звітним. Окрім самого звіту, на запит податкової слід підготувати документацію з ТЦУ. Це структурований документ, який обґрунтовує ринковість цін, метод оцінки та розрахунки.
Подати звіт потрібно навіть у разі наявності лише однієї контрольованої операції. А от за неподання звіту чи документації передбачені суттєві штрафи.
Як не припуститися помилки
Серед найпоширеніших помилок неправильна ідентифікація контрольованих операцій. Щоб цього уникнути, слід:
- перевірити всі операції з нерезидентами на відповідність критеріям ТЦУ;
- переконатися, що контрагент не входить до переліку «низькоподаткових» юрисдикцій;
- проаналізувати пов’язаність сторін за критеріями Податкового кодексу;
- звернутися до консультанта, якщо є сумніви в статусі угоди.
Особливої уваги потребують нетипові або разові операції – наприклад, виплата роялті, надання позик, передачі прав на об’єкти ІВ. У таких випадках краще провести попередній аналіз і зафіксувати висновки.
Зовнішній аудит – спосіб уникнути штрафів
Щоб правильно ідентифікувати контрольовані операції, важливо врахувати не лише контрагента, а й суть угоди, умови її виконання, наявність посередників та інші нюанси. Самостійно охопити всі аспекти іноді буває складно, особливо якщо операції нетипові або компанія працює з кількома юрисдикціями. Тому рекомендується залучити фахівців, які допоможуть розібратися з нюансами, уникнути помилок і забезпечити підготовку коректної звітності. Це можна зробити за допомогою аудиту контрольованих операцій.
