На Київщині садівництво та виноградарство опинилися на межі виживання

Фото з мережі Інтернет

Додали проблем аграріям жорсткі погодні умови та карантин 

Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" з посиланням на "КиевВласть". 

Не зважаючи на те, що уряд виділяє на підтримку галузей 400 млн гривень, а профільний департамент КОДА активно рекламує програму держпідтримки, фермери й малі господарства не поспішають ставати у чергу за грошима. Садівники та виноградарі жаліються на бюрократизм і податкову колізію під час отримання коштів і в один голос кажуть: реформа взаємин між сільгоспвиробниками та державою потрібна Україні як повітря. 

Як стало відомо KV, 12 травня в.о.голови Київської обласної державної адміністрації (КОДА) Василь Володін погодив деякі питання функціонування обласної комісії із надання фінансової підтримки розвитку галузей садівництва, виноградарства та хмелярства.

У розпорядженні йдеться про створення комісії, яка прийматиме заявки від аграріїв на отримання відшкодувань, а також про затвердження положення про її роботу.

За що дають кошти і як їх отримати

За даними КОДА, торік 24 агрокомпанії Київщини, які займаються садівництвом, хмелярством та вирощують ягоди, отримали відшкодування в розмірі 53,1 млн гривень. Крім того, у січні 2020-го було зареєстровано кредиторську заборгованість перед одним підприємством у сумі 1,6 млн гривень, яку уряд обіцяє погасити протягом року.

Як розповіла KV заступник директора управління – начальник відділу фінансово-кредитного забезпечення Департаменту агропромислового розвитку КОДА Лідія Литвиненко, з 2018 року в області щороку таку підтримку отримали 24 підприємтсва. Для того, щоб аграрії змогли отримати фінансування й цьогоріч, Мінекономіки має затвердити відповідну форму заявки та бланків для подання пакету документів. 

“Аграрії вже телефонують, цікавляться, але необхідно дочекатися бланків. Думаю, що за декілька тижнів їх мають затвердити. Підприємств у таких галузях працює небагато, тому що це досить трудомістка праця з тривалим терміном окупності капіталу. Проте потреба є. Насамперед, аграрії звертаються за відшкодуванням вартості придбаних саджанців. Для них це більш актуальне. Холодильне обладнання та лінії переробки будують не всі підприємства, бо дороговартісне”, – розповіла вона.

Окрім напрямку покриття витрат за придбаний посадковий матеріал (до 80 % від вартості),  постанова передбачає відшкодування за спорудження шпалери (споруди для вирощування хмелю – від ред.) і встановлення систем краплинного зрошення, будівництво холодильників і лабораторних установок (до 30 % вартості), придбання обладнання тощо.

Крім того, цьогоріч Кабмін розширив напрямки, на які господарства можуть отримувати кошти. Наприклад, знято обмеження щодо ємності холодильників (раніше на кошти могли претендувати лише ті, хто будував холодильник ємністю від 500 тонн), додалися цехи первинної переробки винограду і відшкодування за придбання ліній із переробки плодів та ягід на соки і виноматеріали, на погашення кредиторської заборгованості. Встановив уряд і граничний відсоток відшкодування – не вище 25 млн гривень за кожним напрямком.

За словами Литвиненко, як і торік, для стимулювання збільшення площ і обсягів виробництва цих галузей держава спрямує 400 млн гривень.

“За областями наперед кошти не розподіляють. До першого жовтня підприємства надають заявки, їх розглядають профільні комісії. І лише тоді кінцеве рішення затверджує наказом Мінекономіки, розподіливши безпосередню кошти підприємствам. Гроші в повному обсязі надходять вже до кінця року”, – додала вона.

Згідно зі встановленими урядом у 2019 році нормативами, за посадковий матеріал яблуні садівник може отримати від 30 до 60 гривень за одну яблуню, 35-45 гривень за грушу, до 80 гривень за вишню, черешню, абрикос, персик. За саджанець винограду дають 22 гривні, хмелю – 36 гривень. 330 гривень можна отримати за волоський горіх, по 50 і 80 гривень – за насадження мигдалю і фундуку.

Фермери, які хочуть взяти участь у програмі, мають звернутися до профільної комісії КОДА й подати визначений перелік документів. Також інформацію щодо участі в програмі можна одержати безпосередньо в департаменті АПК за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 13/1, к.306 або за телефоном: (044) 234–45–87.

Держпідтримка не для всіх

Опитані KV агровиробники переконані: підтримка держави – це дуже гарно, але попри задекларовані благі наміри, реальний стан справ влаштовує не всіх. Фермери жаліються на бюрократію, на вибірковий підхід до підприємств, податкові міни і неоперативність державного апарату. Карантинний 2020 рік – цьому яскравий приклад. Майже всі учасники ринку, з якими поговорило наше видання, нарікають на те, що держава більше приділяє уваги хліборобам та тваринникам. А якщо садівники чи ягідники через погодні умови, чи пізнє зняття карантину, втратять кошти, – то допомогу від держави отримують лише одиниці.

Як розповів KV керівник приватного Білоцерківського плодового розсадника "Чечіль-Сад" Андрій Чечіль, вітчизняні аграрії звикли покладатися на свої сили і не дуже вірять у якість держпрограмм.

“Галузь садівництва в області потребує розвитку, але ми всі питання звикли вирішувати власними силами. Створюючи фермерське господарство, я звернувся до районної влади щодо виділення коштів за програмою на закупівлю техніки. Але у відповідь не отримав жодної реакції. На владу тепер надії не маю. Ці програми з повернення коштів ефективні, коли маєш великий бізнес і потрібне коло знайомих. В іншому випадку – усе зав’язане на бюрократичних процесах. Складається враження, що в держави садівництво та виноградарство взагалі не в пріоритеті. Якщо такі карантинні умови застосовуватимуться до виробників ще й до осені, буду змушений закрити підприємство через брак коштів на виплату зарплатні від нереалізованої продукції”, – розповів він.

Не сподівається на допомогу держави і керівник підприємства ТДВ "Василівське" (село Василів Білоцерківського району, спеціалізується на вирощуванні смородини, волоського горіху та ліщини) Юрій Кириченко, в якого весною 2020-го загинуло 11 га смородини.

“Всі програми державної підтримки працюють лише на папері. Маю в цьому досвід, адже раніше звертався по допомогу. І це проблема економіки країні взагалі. Коли більше півроку збираєш документи й лише через півроку мають прийняти рішення чи нададуть ці кошти – це значна втрата часу. Немає в Україні і вигідного кредитування, щоби мати можливості розвиватися І це питання не лише галузі садівництва, а підтримки всього сільського господарства”, – говорить він.

Не без проблем і в галузі виноградарства. Бориспільський фермер Сергій Сівчук із 30-річним стажем вирощування винограду і саджанців розповів KV, що отримати державну допомогу через бюрократію є шанс далеко не в усіх виноградарів. 

“Здебільшого фермери працюють із видами сортів винограду, які сприятливіші до умов області і краще реалізуються, аніж із районованими, які мають реєструватися у виді діяльності підприємства. Тож, хто вирощує подібні, не зареєстровані сорти на підтримку від держави й не розраховує. Та й посадковий матеріал має бути здоровий, а цього дуже важко досягти в нашій справі. І було б куди краще, якби держава звернула увагу саме на цю проблему й погодолися виділяти кошти на подібні заходи”, – додав Сівчук.

Не вдалося одержати минулого року кошти й компанії “Бері Комерц” – один із найбільших експортерів ягід полуниці в Україні. Як розповів KV голова Бородянської райради Георгій Єрко, підприємство має тепличний комплекс на 25 га  у селі Вишняки. Комплекс наразі розбудовується, розширюючи посадковий матеріал, тож у компанії сподівалися на державну підтримку.

“У цьому питанні не спрацювала саме районна адміністрація через недбалість деяких працівників. Сільгоспуправління припустилося помилки в розрахунку однієї цифри й у результаті підприємство, яке б мало розвиватися, не одержало 1,7 млн гривень допомоги. Це минулорічний бюджет, тож кошти безповоротно втрачені. Проте сподіваюсь, в цьому році підприємство зможе отримати державну підтримку”, – зауважив він.

Експертна думка

Голова асоціації фермерів Київської області Олександр Чубук: 

Через ситуацію з епідемією від держави в бік підтримки сільгосппрацівників взагалі не спостерігається жодних дій. Фінансова допомога не надається, усе на етапі розмов. Багато аграріїв і досі не отримали кошти за відшкодування придбаної техніки. Сподіваюся, ринок врегулює всі ці питання й не реалізована продукція не буде потрапляти на звалище.

Депутат Київоблради, ректор Білоцерківського національного аграрного університету Анатолій Даниленко:

На Київщині започатковують перспективні сади. У Володарському районі одноосібник практикує вирощування плодів сливи, яка при дотриманні комплексу дає 20 тонн з гектару. І тут виникає вже потреба в холодильному обладнанні, яке допоможе зберегти якість продукції. І без держпідтримки фермер не розкрутить подібне виробництво й не зрушить питання попиту на українську продукцію. Сьогодні випускаються студенти, які мають значний практичний досвід у новітніх технологіях і таке покоління має підтримувати влада. Нам необхідно надолужувати втрачене в розвитку садівництва. За кордоном надзвичайний попит на ягоди, які і ми закуповуємо. Там діє програма підтримки фермерського руху. Для нас же це актуальна проблема через те, що подібними програми мало хто користується із-за бюрократії в цих процесах і занадто високі кредитні ставки. Через постійне митарство в оформлені документів, у будь-якого фермера опускаються руки. Ці ж заходи мають відбуватися спрощено та прозоро.

Київщина - найбільш сприятлива природно-економічна зона для вирощування ягід. Та поспілкувавшись із керівництвом Кагарлицького, Володарського, Сквирського, Переяслав-Хмельницького районів, виявилось, що садівництво, виноградарство, і тим паче хмелярства, не є досить популярними. Куди вигідніше аграріям займатися саме зерновими культурами. Якщо й долучаються до вирощування, то здебільшого приватні одноосібники або окремі сільгосппідприємства, як один із напрямків діяльності.

Нагадаємо, що Президент Зеленський не знайшов на Київщині достойних аграріїв.