Нацбанк планує стягнути 2 мільярди гривень із жителя Вишгорода

Макар Пасенюк

Нацбанк планує стягнути 2 мільярди гривень із жителя Вишгорода, власника банку "Авангард" та ICU Макара Пасенюка, а також співвласника банку Костянтина Стеценка

Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на "Економічну правду".

Вони заробили на арештованих активах Сбєрбанку рф і тепер судяться з НБУ за ділову репутацію. Натомість уряд хоче стягнути з інвестбанкірів  понад 2 мільярди гривень. 

Історія почалася з перших днів великої війни, коли Нацбанк відкликав ліцензії та ліквідував російські банки. В активах одного з них перебували держоблігації на 9 млрд грн. Поки влада вирішувала, як і кому передавати арештоване майно, компанія, у якої тимчасово обліковувалися ці папери, прокрутила їх та отримала, за різними оцінками, до 949 млн грн.

Облігації та виплачені Міністерством фінансів відсотки на них державі повернули, а отриманий від цінних паперів дохід – ні. В НБУ відстежили, що ці кошти виплатили власникам згаданої компанії та банку, який входить у групу ICU.

Формально, з юридичної точки зору, власники інвесткомпанії нічого не порушили, скориставшись неврегульованістю в законодавстві. З точки зору моралі, як вважає один з членів РНБО, це "мародерство". НБУ в цій ситуації спромігся лише визнати власників такими, що "не відповідають кваліфікаційним вимогам".

Поки регулятор у суді відбивається від юристів бізнесменів, які оскаржують санкцію Нацбанку, у гру вступив уряд. Мін'юст вимагає стягнути з компанії, банку та їхніх власників 2,1 млрд грн.

ТОВ "Інвестиційний капітал Україна" та банк "Авангард" належать Макару Пасенюку та Костянтину Стеценку. До 2014 року третім співвласником цих організацій була Валерія Гонтарева.

У квітні 2023 року Нацбанк провів позапланову інспекцію в "Авангарді". Її офіційні результати є банківською таємницею, а відомі лише загальні висновки та певні деталі.

З’ясувалося, що за підсумками 2022 року власники істотних часток у капіталі банку (по 45% Стеценко і Пасенюк) вирішили виплатити членам його наглядової ради 580 млн грн "винагороди". Проблема в тому, що майже всю цю суму отримали тільки два з шести членів ради – Стеценко і Пасенюк.

Це були дивіденди, які фігуранти вивели за кордон. Втім на на період дії воєнного стану виводити капітал з країни заборонено. Таким чином вони обійшли цю заборону.

В "Авангарді" пояснили, що закон не обмежує розмір винагород членам наглядової ради, якщо це не призводить до погіршення фінансового стану банку.

Другий аспект стосувався того, що виплачена двом власникам банку сума виявилася не набагато меншою від тієї, яку "Авангард" отримав від операцій з розміщення коштів у депозитних сертифікатах (точна цифра не розголошується). Відстежити це для НБУ – не проблема, адже Нацбанк випускає цей інструмент.

Отже, за версією Нацбанку, група, яка тимчасово зберігала державні активи, інвестувала їх, отриманий прибуток залишила собі і виплатила ці кошти своїм власникам.

Проте регулятор зіткнувся з неочікуваною проблемою. "Формально "Авангард" не порушив закон, а лише скористався неврегульованістю законодавства. Вони (Стеценко і Пасенюк) нам так і відповіли: зробили, тому що можемо", – розповідає співрозмовник ЕП в НБУ.

Наразі Стеценко і Пасенюк мешкають у Лондоні.

Вони почувають себе дуже комфортно на Темзі. Україна для них – як копальня. Це відбувалося в той час, коли в нас були блекаути, ракетні обстріли, переговори з МВФ та друк грошей

– наголосив один з членів РНБО, знайомий із цією справою.

22 січня Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків НБУ вирішив тимчасово, до усунення порушення, позбавити Пасенюка, Стеценка і підконтрольні їм компанії, через які ті володіють частками в "Авангарді", права голосу за їхніми акціями.

Тепер банк повинен подати на розгляд НБУ кандидатури довірених осіб, яким будуть передані права голосу, а регулятор проведе оцінку ділової репутації таких осіб. Скільки це займе часу і які матиме наслідки для банку та його власників – невідомо.

23 січня Нацбанк направив голові Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Руслану Магомедову лист з рішенням комітету. НБУ просить "взяти інформацію до відома та в разі необхідності використовувати в роботі".

Вочевидь, інформація про цю справу дійшла до найвищих кабінетів. 15 грудня Господарський суд Києва розглянув позов уряду (виконавець – Мін'юст) до "Авангарду", Пасенюка, Стеценка та ICU про стягнення понад 2,1 млрд грн.

Мін'юст вважає, що компанія і банк несвоєчасно переказали державі гроші, тому мають сплатити інфляційні втрати (1,34 млрд грн) і 3% річних (208,57 млн грн) за порушення строків повернення коштів. Заради справедливості варто зазначити, що в документах відсутня дата, коли відповідачі мали переказати кошти державі.

Інші державні органи, залучені до обговорення доцільності подання такого позову, у тому числі сам Мін'юст, у своїх листах до уряду займають абсолютно іншу позицію щодо причин затримок та обставин у процесі примусового вилучення активів.

У грудні суд повернув Мін'юсту заяву, посилаючись на те, що Господарський процесуальний кодекс забороняє обʼєднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Тобто за суттю справа ще не розглядалася.

Зараз уряд оскаржує рішення першої інстанції в Північному апеляційному господарському суді. Останнє засідання відбулося 25 січня, однак через відсутність представників відповідачів його перенесли на 30 січня.

Скільки триватиме розгляд справи та скільки справ може з'явитися в майбутньому, наразі невідомо. 

Нагадаємо, що звинувачений у махінаціях із землею на Вишгородщині магнат Мазепа заявив про політичне переслідування.