Нардеп від Київщини приєднався до відкритого звернення до Міжнародного валютного фонду

Нардеп із Бориспільщини Олександр Федієнко підтримав звернення до МВФ щодо політично значущих осіб

Народний депутат України Олександр Федієнко став одним із підписантів відкритого листа до директорки-розпорядниці Міжнародного валютного фонду Крісталіни Георгієвої та місії МВФ в Україні. Автори звернення закликають міжнародних партнерів підтримати ухвалені Верховною Радою зміни до законодавства про політично значущих осіб (PEP) та не пов'язувати подальшу фінансову підтримку України зі скасуванням відповідної норми

Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на допис колишньої заступниці міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Світлани Панаіотіді у соцмережах.

Звернення також адресували Європейській комісії, єврокомісарці з питань розширення Марті Кос, послу ЄС в Україні Катаріні Матерновій та віцепрем'єр-міністру з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Йдеться про поправку до законопроєкту №15111-д, яка передбачає, що через 12 місяців після припинення виконання публічних функцій банки мають проводити переоцінку ризиків щодо політично значущої особи. При цьому посилений фінансовий моніторинг не скасовується автоматично: якщо ризики залишаються, фінансові установи й надалі можуть застосовувати додаткові заходи контролю.

У червневому меморандумі Фонд висловив занепокоєння, що нова редакція закону нібито послаблює режим фінансового моніторингу PEP та може суперечити міжнародним стандартам FATF. Втім, автори відкритого листа категорично не погоджуються з такою оцінкою. Вони наголошують, що ухвалена парламентом поправка не скасовує фінансовий моніторинг політично значущих осіб, а лише запроваджує обов'язкову переоцінку ризиків через 12 місяців після завершення виконання публічних функцій. Після цього банки й надалі матимуть право, а за наявності ризиків — і обов'язок, застосовувати посилений фінансовий контроль.

На думку підписантів, зміни фактично впроваджують ризик-орієнтований підхід, який передбачений рекомендаціями FATF, натомість чинна українська практика перетворилася на довічний формальний контроль колишніх посадовців незалежно від того, чи існують реальні ризики відмивання коштів.

У зверненні стверджується, що нинішня система створює значні труднощі для тисяч колишніх держслужбовців, членів їхніх родин та бізнес-партнерів. Йдеться про постійні повторні перевірки, вимоги регулярно підтверджувати особу, пояснювати звичайні фінансові операції, а подекуди — труднощі з відкриттям рахунків чи здійсненням платежів. На переконання авторів листа, такі процедури не сприяють ефективнішій боротьбі з відмиванням коштів, але створюють надмірний адміністративний тиск на доброчесних громадян.

Окремо автори звертають увагу на те, що після змін до законодавства у 2023 році статус PEP фактично став довічним і поширився на всіх осіб, які будь-коли обіймали відповідні державні посади, починаючи з 1991 року, а також на членів їхніх сімей та ділових партнерів. На їхню думку, такий підхід суперечить принципам правової визначеності та негативно впливає на реформу державного управління, оскільки демотивує кваліфікованих фахівців працювати на державній службі або входити до наглядових рад державних підприємств.

У листі також висловлюється занепокоєння тим, що міжнародні партнери отримують неповну інформацію про зміст законодавчих змін. Автори наголошують, що наразі ніхто не навів конкретних положень стандартів FATF, які б порушувала ухвалена поправка.

У зв'язку з цим підписанти просять МВФ:

• отримати незалежний аналіз ухвалених змін від представників бізнесу, громадянського суспільства та експертного середовища;
• провести професійний діалог із підписантами у форматі відеоконференції;
• не ставити подальшу фінансову підтримку України у залежність від скасування поправки до завершення її об'єктивної експертної оцінки.

Серед підписантів звернення — народний депутат України від Київської області Олександр Федієнко.

Додамо, у Верховній Раді Федієнко очолює підкомітет з питань безпеки у кіберпросторі Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Через специфіку роботи у сфері кібербезпеки його діяльність неодноразово ставала об'єктом інформаційних атак російської пропаганди. Водночас він є одним із найбільш медійних парламентарів, а окремі його публічні заяви неодноразово викликали суспільний резонанс.

Попри обрання до парламенту за списком партії "Слуга народу", депутат активно працює в Бориспільському районі Київської області. Як законотворець він є автором і співавтором низки законодавчих ініціатив у сфері оборони та мобілізації, частина яких викликала активні дискусії. Зокрема, йшлося про пропозиції щодо обмеження виїзду заброньованих осіб за кордон під час воєнного стану, а також про ініціативи, пов'язані із застосуванням санкцій до громадян, які ухиляються від мобілізації.

Відкритий лист підписали 51 представник державного сектору, експертного середовища, бізнесу та громадських організацій. Серед них: Світлана Панаіотіді, Ігор Дядюра, Дмитро Золотухін, Євген Глібовицький, Олександр Стародубцев, Гліб Вишлінський, Марія Репко, Максим Нефьодов, Дмитро Романович, Андрій Журжій, Галина Загороднюк, Артем Біденко, Роман Сульжик, Валерія Коломієць, Олексій Комліченко, Тарас Котов, Антон Швець, Юрій Гудименко, ГО "Центр суспільного контролю", Олексій Любченко, Вікторія Войціцька, Олена Павленко, Максим Немчинов, Руслан Корж, Костянтин Косяченко, Максим Бужанський, Галина Григоренко, Олександр Федієнко, Вадим Гламаздін, Володимир Омелян, Тетяна Сальнікова, Євгенія Кравчук, Микита Потураєв, Григорій Шверк, Андрій Длігач, Андрій Мотовиловець, Роман Сарамага, Олександр Романішин, Марія Ніжнік, Тетяна Острікова, Андрій Осадчук, Галина Янченко, Юрій Савко, Володимир Купрій, Денис Чернишов, Сергій Бугайов, Денис Смірнов, Анжеліка Коноплянко, Вахтанг Кіпіані, Олександр Панченко та Ярослав Маркевич.

У документі підписанти просять МВФ отримати незалежний аналіз ухвалених змін, розпочати професійний діалог із представниками українського експертного середовища та утриматися від будь-яких рішень щодо фінансової підтримки України до завершення об'єктивної оцінки нових норм законодавства.

Нагадаємо, Антикорупційні органи завершили розслідування у кримінальному провадженні щодо чинного народного депутата Олександра Качного. Підозру за ст. 368-5 ККУ (незаконне збагачення) він отримав ще у квітні 2026 року.