Олег Гегечкорі: Герой України, що захищав Гостомель і рідну землю

Захисник Гостомеля та Київщини: Герой України Олег Гегечкорі

Підполковник Олег Гегечкорі, який на початку повномасштабного вторгнення захищав аеродром «Гостомель», боронив Київщину та Чернігівщину, посмертно отримав орден «За мужність» II ступеня та звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка», а також військове звання «полковник»

Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на Главком.

Олег Гегечкорі народився 9 січня 1972 року в селищі Гвардійське, що в Криму. Після строкової служби здобув професію вертолітника в Кременчуцькому льотному училищі, де навчався з 1992 по 1995 рік.

У 1997 році Олег Гегечкорі вирішив піти до армії, адже тоді в Україні ще не було роботи в цивільній авіації. Оскільки за плечима мав ще й військову кафедру, то у званні молодшого лейтенанта пішов служити в одну з військових частин під Одесою. Менш ніж за три роки її розформували й Гегечкорі перевели в Херсон до вертолітної ескадрильї 11-ї окремої бригади армійської авіації Сухопутних військ ЗСУ.

Провів за штурвалом вертольота більше ніж 20 років. До 2014 року неодноразово виконував обов'язки в складі українського контингенту місії ООН в Ліберії, Сьєрра-Леоне, а також проходив службу у пошуковій бригаді.

З 2014 року виконував бойові завдання в зоні АТО/ООС. Зазвичай доставляв вантажі та евакуйовував поранених. Виконував бойові завдання у Дебальцевому, Волновасі, Амвросіївці та інших містах. За всі ці бойові операції був нагороджений орденом «За мужність» III ст. Крім основної роботи, встигав працювати інструктором, навчаючи молодих курсантів.

Служив командиром вертолітної ескадрильї 11-ї окремої бригади армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України. Під час місій на Донеччині (зокрема в Дебальцевому, Іловайську) Олег Гегечкорі евакуював багато людей – як живих, так і вивозив тіла загиблих. Часто забирав стількох, що вертоліт був перевантаженим.

На початку повномасштабного вторгнення Олег Гегечкорі захищав аеродром «Гостомель», боронив Київщину та Чернігівщину. По кілька разів на день виконував вильоти та знищував ворожу техніку.

Він уже 13 лютого був у столиці, вони готувалися до оборони Києва. Коли кажуть, що не готувалися до повномасштабної війни, я не можу у це повірити. Бо я знаю на особистому прикладі, мій чоловік 13 лютого полетів останнім бортом на Київщину,

 – наголошує дружина пілота Оксана.

Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну літав у київському напрямку, атакуючи ворожі колони. Здійснював по декілька вильотів на день. 8 березня 2022 року вилетів на виконання бойового завдання, але окупанти поцілили в його вертоліт з ПЗРК і він розбився поблизу села Бервиця, що на Київщині.

Про те, що її чоловік загинув, Оксана Гегечкорі дізналася від свого сина Едуарда:

8 березня син телефонував в обід, нас привітав і нічого не сказав, хоча уже знав. Він чекав точної інформації. Коли вже звільняли Київську область, у селі Бервиця Броварського району, де їх збили, знайшли тіло мого чоловіка та борттехніка. 3 квітня командир зателефонував синові та сказав: «Давай на упізнання». Майже місяць ми нічого не знали. 8 березня він загинув, а 8 квітня син ховав батька у Кременчуці.

На той час Оксана з дочкою Евеліною були в окупованому Херсоні. Не поїхали, коли росіяни 1 березня 2022 року зайшли в місто, бо мати Оксани не ходила, потребувала догляду, не було змоги її вивезти. Оскільки Оксана та Евеліна були дружиною та дочкою військового пілота, у Херсоні їх розшукували. Але врятувало те, що вони переїхали з квартири, у якій мешкали довгі роки, в іншу. На стару квартиру періодично навідувалися росіяни.

За Олегом Гегечкорі та іншими пілотами розпочалося «полювання» ще з 2014-2015 років. За його голову було призначено нагороду у так званих «ДНР» та «ЛНР», куди він часто літав під час АТО. Дружина Оксана згадує, що питала чоловіка про розмір цієї «нагороди», але він уникав відповіді. Дочка Евеліна додає, що батько багато чого не розповідав, щоб не травмувати її. До повномасштабної війни вона взагалі не знала про участь батька в АТО.

Син Олега Гегечкорі пішов стопами батька і став пілотом, попри його застереження. Зараз 25-річний капітан Едуард Гегечкорі служить разом зі своєю дружиною, що навчалася на бортінженера вертольота. 

Підполковник Олег Гегечкорі посмертно отримав орден «За мужність» II ступеня та звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка», а також військове звання «полковник». У Кременчуці вулицю 1905 року перейменували на честь полеглого пілота – тепер вона має назву Полковника Гегечкорі.

Нагадаємо, що у Малій Каратулі на Переяславщині відкрили меморіальні дошки на честь восьми загиблих військових, що проживали у цьому селі.