Перед звільненням Карплюк суттєво збіднів

Сьогодні, 2 серпня, в день свого 37-річчя, очільник Ірпеня Володимир Карплюк офіційно пішов з посади міського голови міста

Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" з посиланням на "Громаду Приірпіння".

Напередодні він заповнив майнову декларацію, в якій вказав, що збіднів по всіх статтях – і в доходах, і в нерухомості.

У Карплюка уже немає тих десятків квартир, які він мав, ідучи в крісло мера Ірпеня, дружина в декларації вказана як “особа, з якою спільно проживає, але не перебуває у шлюбі”, проте в нього на руках все ще достатньо готівки та майна, щоб спробувати зайти в велику політику через мажоритарний округ або по партійному списку.

Намір піти на свій день народження не став новиною для тих, хто спілкувався з Карплюком останній місяць. Він розказував, що втомився, що місцеве самоврядування “не його справа”. 

До звільнення Карплюк виділив майданчики під нові житлові квартали. Він також наказав терміново закінчити площу на вулиці Соборній. Тож він іде на позитиві, урочисто відкриваючи цю саму площу та Стелу Творчого Духу.

Навчальні заклади не просто переповнені, цього року вони фізично не поміщають нових дітей, які продовжують прибувати завдяки новозаселеним ЖК. А завдяки великому земельному дерибану 2015-2018 років в межах Ірпеня не залишилося жодної резервної ділянки комунальної землі, де можна спорудити хоча б ще одну нову школу. А їх уже треба 2-3.

Саме тому бажання влади вкопати в невелику площу по вул. Соборній аж 15 мільйонів гривень з бюджету Ірпеня замість вкласти їх у добудову розпочатого торік і “замороженого” корпусу сш №17 чи новий дитсадок, жорстко критикували не лише опоненти мера, а й ті, хто досі прихильно ставився до змін у місті. 

Його вважають вихованцем і спадкоємцем традицій екс-ректора Національного податкового університету Петра Мельника. Правда в тому, що деякі традиції та схеми Карплюк справді взяв, а от самого Мельника “поховав”, публічно поширивши через підконтрольні зливні бачки фейкову інформацію про його смерть. Тоді, коли треба було переключити увагу громадськості від скандалу навколо себе улюбленого на щось інше.

Аналогічно Карплюк вчинив з міським головою Бучі Анатолієм Федоруком, у якого навчився основ містобудівельного бізнесу. Він не став грати у демократичні перемовини з бізнесом і громадськістю, як люблять робити в Бучі, а одразу впровадив власні, зрозумілі тіньовому бізнесу схеми. 

Він не дав розвернутися у місті жодній політичній силі, окрім власних “Нових облич”. Тож так звана політична еліта Ірпеня нині ділиться на два табори – за і проти Карплюка. Інші бренди чи альтернативи цьому існують номінально, якщо не враховувати “Основу” Сергія Тарути, з яким у VIP-ірпінців явно кращі стосунки, ніж з іншими депутатами ВР, та партію “Свобода” Олега Тягнибока, 4 депутати якої в Ірпінській міській раді є ядром системної опозиції до більшості з числа депутатів-забудовників Карплюка.

Що має Ірпінь у сухому залишку після 4 неповних років керівництва Володимира Карплюка? В місті зроблено такий собі євроремонт зразка початку 90-х: візуально картинка виглядає краще, але при цьому комфортнішим життя не стало. Навпаки, удвічі більше людей на ту саму інфраструктуру зробили Ірпінь тісним і незатишним.

Мер багато обіцяв, чим дуже підвищив очікування містян: заасфальтувати 100% вулиць, побудувати за рік нову стаціонарну лікарню з пологовим і реанімацією, спорудити кілька шкіл, зробити систему велодоріжок, новий арт-центр, кілька дитсадочів.  Проте в підсумку обмежився недорогою реконструкцією старої інфраструктури, асфальтуванням лише тих доріг, що ведуть до висоток, відкриттям 2 дитсадків, які не справляються з дітьми новобудов, коло яких їх споруджено, та перетворенням лісів на парки ціною по 15-20 мільйонів кожен.

Ця “красива картинка”, яку Карплюк свідомо створював для Ірпеня як колишній рекламіст, ніяк не убезпечує ні старих, ні нових мешканців міста від проблем з водою та каналізацією, аварій, пов’язаних з електропостачанням, поганих за столичними мірками медицини, освіти та транспортного сполучення з Києвом.

Щоб не відповідати за наслідки від перенаселення міста, дуже вигідно піти зараз, в період літніх канікул і відносного інфраструктурного благополуччя. І спробувати перезапустити своє політичне та бізнесове життя спочатку. Бо Володимир Карплюк все ще хоче прорватися у “вищу лігу”, куди не зміг потрапити, адже Ірпінь виявився надто маленьким плацдармом за всеукраїнськими мірками.