Підприємець із Бородянки розповів УП про війну та післявоєнні плани

Фото з місця події

Журналістам підприємець із Бородянки Максим Камінський розповів, що мав у березні цього року тестувати власний додаток для рибальського туризму, але війна внесла свої корективи

Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на «Українська правда».

Максим Камінський розповів, що за п'ять місяців до вторгнення по франшизі відкрив точку видачі та магазин Rozetka. На неї він витратив близько $40 000. Спочатку йшли справи добре, але потім прийшла війна та мародери.

Підприємець розповідає:

Вони винесли всю техніку: компи, принтер, маршрутизатори. В сейф залізли, але там лише документи були. А ось стіл IKEA не взяли. Унітаз також залишили. Мені цей бізнес дуже подобався. Працювали з дружиною та татом. Наша точка видавала до 3 000 посилок на місяць.  Зараз треба декілька тисяч доларів, щоб відновити справу. Я хочу вже працювати. Не хочу чекати, поки війна закінчиться, поки хтось дасть гарантії, що росіяни знов не підуть на Київ.

Чоловік розповідає, що наразі є початок часів, після якого все обов'язково буде:

Я це називаю "нульова декларація". Все, що було до 24-го лютого, зараз на Бородянщині та по всій країні помножено на нуль. Емоції, політичні та бізнесові амбіції… Нам треба все починати з нуля, і в цьому наш великий шанс.

Також Максим Камінський зауважує, що з його квартири чужинці винесли ноутбуки та чотири жорсткі диски з сімейними фотографіями.

Підприємець із Бородянки на кінець сказав:

Якщо влада захоче зробити пам'ятник цій війні у нашому містечку, то це має бути якийсь сквер. Жодних стел, монументів із граніту!  Граніт не замінить загиблих, не поверне втрачене житло. Граніт нагадує про кладовище. Не треба перетворювати наші села та міста на кладовище. Треба пам'ятати тихо, в собі, але більше думати про сьогодення та майбутнє. Хай буде сквер для дітей. Хай буде на згадку про полеглих фонтан. Хай шумить вода, як символ вічного життя.  А ще краще нічого не вигадувати – просто залишити нашого розстріляного Тараса таким, яким він зараз є. Як згадку. Як символ українського духу, з яким нічого не змогли зробити. Ані царська, ані радянська влада, ані тисячі орків, літаків та танків путінської Росії.

Нагадаємо, що 15 травня поблизу села Вишеград Макарівської громади було знайдено тіло 28-річного хлопця.