Терміновість на папері: Калашник і Кулеба погодили безтендерні водні підряди на 801 млн (ФОТО, СКРИНШОТИ)
801 млн грн на водні об’єкти Київщини віддали без відкритих торгів, посилаючись на необхідність терміново завершити роботи до початку опалювального сезону. Водночас договори на будівництво у Фастові та Білій Церкві передбачають завершення робіт уже у 2027 році. Це ставить під питання аргумент про нагальність, яким обґрунтовували неконкурентний спосіб закупівлі
Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на розслідування "Наші гроші".
Топ-10 найбільших закупівель минулого тижня
Найбільшими підрядами позаминулого тижня стали 801 млн грн, які Київська обласна державна адміністрація без відкритих торгів спрямувала на будівництво блоків очищення питної води у Фастові (480 млн грн) та Білій Церкві (321 млн грн).
Те, що угоди уклали вже у серпні, коли КОДА очолив Тимур Ткаченко, не має вводити в оману. Ключові рішення, які дозволили провести ці закупівлі без відкритих торгів, були ухвалені раніше — за часів керівництва Київською ОДА Миколою Калашником та за участі Олексія Кулеби, який на той час очолював Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
2 червня Київська обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій погодила проєкти із забезпечення водою у Броварському, Бучанському, Обухівському, Фастівському та Білоцерківському районах (скачати Протокол №20 з подробицями проєктів).
Комісія під головуванням керівника КОДА Миколи Калашника наголосила, що йдеться про заходи, які мають бути виконані до початку опалювального сезону 2026/2027 років. Саме з цією аргументацією було рекомендовано проводити закупівлі без відкритих торгів, аби скоротити строки їх проведення:
невідкладні заходи щодо забезпечення стійкості систем водопостачання та водовідведення в умовах воєнного стану та забезпечення належних умов життєдіяльності населення Київської області в особливий період, виконання яких має завершитися до початку опалювального сезону 2026/2027
Через тиждень, 11 червня, ці рішення погодила Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яку тоді очолював віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Після цього на підготовку настільки термінових закупівель, що для них нібито не було часу на проведення відкритих торгів, пішло майже два місяці.
Лише 5 серпня КОДА затвердила обґрунтування закупівель за двома об’єктами з цього списку. А вже 11 серпня оприлюднила угоди з підрядниками, яких обрали без конкурентної процедури.
При цьому на момент укладення договорів проєктна документація ще мала бути розроблена самими підрядниками, а остаточні кошторисні рішення, відповідно, також не були визначені.
По Фастову 480 млн грн освоюватиме ТОВ "Нікопольська-СТК" із Дніпропетровщини. Інженером-консультантом для контролю якості обрали також дніпропетровську компанію "Юнір інжиніринг". По Білій Церкві 321 млн грн довірили ТОВ "Зелена столиця" з Києва.
До цих компаній ми ще повернемося. Але спочатку — до головної нестиковки цієї історії.
Нестиковка з терміновістю будівництва
Кулеба і Калашник погоджували нагальність проєктів, "виконання яких має завершитися до початку опалювального сезону 2026/2027".Однак у договорах зазначені зовсім інші строки виконання.
У Білій Церкві роботи мають завершитися у лютому 2027 року, а у Фастові — взагалі у грудні 2027 року.
Таким чином, виникає очевидне питання: якщо обґрунтуванням для відмови від відкритих торгів була необхідність завершити роботи до початку опалювального сезону 2026/2027 років, то чому самі договори передбачають виконання робіт значно пізніше цього строку?
Особливо показовим є Фастівський проєкт: там завершення робіт заплановане аж на грудень 2027 року.
Тобто аргумент про необхідність максимальної економії часу для проведення закупівель потребує додаткового пояснення. За таких строків виконання незрозуміло, наскільки проведення відкритих торгів справді могло вплинути на кінцевий термін завершення будівництва.
Саме ця обставина потребує окремої уваги контролюючих та правоохоронних органів — зокрема в частині обґрунтованості застосування неконкурентної процедури закупівлі.
При цьому варто врахувати, що за час цих подій основні фігуранти вже змінили свої посади.
Микола Калашник із КОДА перебрався на посаду міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України. Олексій Кулеба був звільнений з уряду і станом на початок серпня був кандидатом на посаду заступника секретаря РНБОУ.
Тож тепер увага має бути прикута і до Олександра Сидоренка з Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації. Саме він підписував документи за цими закупівлями і, відповідно, має володіти інформацією про підготовку рішень та визначення підрядників.
Довідково про підрядників
ТОВ "Зелена столиця" зареєстровано у 2010 році. Наразі фірма прописана у Києві по вул. Костянтинівська, 2а — за цією адресою зареєстровано ще понад чотири десятки компаній.
Однак київська прописка та новий підряд у Білій Церкві — фактично єдине, що безпосередньо пов’язує фірму зі столичним регіоном.
За даними "Youcontrol", із 2025 року компанія зареєстрована на Олександра Пономарьова із Запорізької області. За даними "Clarity-project", перші у своїй історії тендери на 340 млн грн компанія виграла у 2025 році саме в Запоріжжі у місцевих органів влади. До Пономарьова фірма була зареєстрована на Климента Гриньова з Донецька, а керівницею була Ольга Котелевська. Гриньов також був уповноваженою особою в ТОВ "Українські інвестиційні технології", з якою "Зелена столиця" розігрувала низку тендерів у Запоріжжі.
За цим фактом Антимонопольний комітет відкрив справу щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
За даними видання "Локатор медіа", перший великий контракт "Зеленої столиці" був на реконструкцію Парку Металургів. Проєкт профінансував "Метінвест" Ріната Ахметова. Видання також пов’язує діяльність "Зеленої столиці" та "Українських інвестиційних технологій" із запорізьким бізнесменом Євгеном Ковальовим.
ТОВ "Нікопольська-СТК" зареєстроване у 2026 році в Дніпропетровській області. Засновниками є Станіслав Поган та Ірина Поган.
Нинішній підряд на 480 млн грн — найбільший в історії фірми. До цього, за даними "Прозорро", компанія за десять років отримала загалом 416 млн грн за державними та комунальними контрактами.
За даними видання "Центр журналістських розслідувань", син власників фірми Станіслав Поган служить у поліції і в 2025 році піднявся до посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Департаменту стратегічних розслідувань НПУ.
За даними видання, фірма фігурувала у низці кримінальних проваджень, а стосовно директора компанії у 2021 році було затверджено обвинувальний вирок за підписання актів щодо фактично не виконаних робіт.
Водночас у фірмі змінили директора, а наявність інших кримінальних проваджень не стала перешкодою для участі компанії у державних закупівлях.
За даними "Youcontrol", "Нікопольська-СТК" регулярно фігурує у журналістських матеріалах щодо будівельних закупівель.
ТОВ "Юнір інжиніринг" 30 липня 2026 року отримало замовлення КОДА вартістю 50 тисяч гривень на "Розрахунок попередніх, прогнозованих вартісних показників по об’єкту" у Фастові.
Вже 7 серпня цей підряд мав бути виконаний. Надалі саме на основі цього розрахунку було визначено прогнозовану вартість будівництва у Фастові — 480 млн грн, після чого відповідний підряд без відкритих торгів отримала "Нікопольська-СТК".
"Юнір інжиніринг" також визначено інженером-консультантом цього будівництва.
Власниками "Юнір інжиніринг" є Ігор Сєдих і Олександр Шаповал. Вони ж є бенефіціарами консорціуму "ЮІ інжиніринг" разом із Франческою Канессою з Італії. Основним місцем діяльності цих компаній раніше була Дніпровщина.
Таким чином, історія із двома першими водними підрядами на Київщині залишає низку запитань.
На початку літа обласна та державна комісії обґрунтували необхідність проведення невідкладних заходів без відкритих торгів тим, що роботи мають бути завершені до початку опалювального сезону 2026/2027 років.
Через два місяці перші два підряди на загальну суму 801 млн грн справді з’явилися. Але їхні договори передбачають завершення робіт у лютому 2027-го та грудні 2027 року.
Тож головне питання цієї історії просте: якщо будівництво не потрібно завершити до початку опалювального сезону, то навіщо було обґрунтовувати відмову від відкритих торгів саме цією терміновістю?
Відповідь на це питання мала б бути прозорою — тим більше, що йдеться про сотні мільйонів гривень бюджетних коштів і про підрядників, яких обрали без конкурентної процедури.
Читати "Моя Київщина" у Facebook
