У колишній тюрмі в Переяславі знайшли послання з минулого (ФОТО)
У приміщенні, де колись була сувора
переяславська в’язниця, під час ремонтних робіт знайшли лист-послання у скляній
зеленій тарі
Про це повідомляє
інформаційний портал "Моя Київщина" з покликанням на
"Переяслав.
City".
Зауважимо, що трьохповерхове приміщення тюрми,
яке було збудоване в другій половині ХІХ століття, збереглося й донині, зовні
майже у первинному вигляді. Збудоване в другій половині ХІХ століття. Нині його
важко розгледіти за цілою низкою магазинів та банків, що відділяють його від
вокзальної площі. Та й сама колишня тюрма тепер – осередок комерції: тут
орендують місця для своєї діяльності і магазини, і ательє, і оздоровчий салон.
А на першому поверсі незабаром відкриють ресторанний комплекс. Саме будівельні
роботи тут й призвели до виявлення цікавої знахідки.
Буквально вчора хлопці-ремонтники з димоходу витягли пляшку із зеленого скла. Пляшка розкололася, і в ній виявився лист-послання з минулого. Думаю, від постійного нагрівання скло не витримало і розкололося давним-давно, тому четвертий рядок листа просто пропав, зотлів майже повністю. А ось решта тексту збереглася прекрасно: "Грамодяни! Нашедшие эту бутулку помянити старика Овсиенко и (далі прочитати неможливо: від прізвища іншого в’язня залишилося лише закінчення "баева") за упокой, за здравие души нашей за то что выпили святую воду а в бутулку поклали бумагу. Шлем вам земные люди зимной поклон души нашей грешной". І це все, - розповів керівник "Сіміха" Михайло Сиворко.
Окрім послання із минулого, ремонтники знайшли
також так звану "заточку" під плінтусом. Холодна зброя зроблена зі
шматка товстого дроту, довжина видимої металевої частини – близько 15
сантиметрів. Та найцікавіше в цьому предметі – ручка, зроблена з
різнокольорового воску.
А щодо того листа, з якого ми почали нашу розмову, то сподіваюсь, що музейники нам допоможуть дізнатися більше. А якби у нас були колекціонери давньої скляної тари, то ми принаймні дізналися б, який це був приблизно рік. Думаю, що лист написано в 1930-х, - каже Микола Сиворко.