"Верифікація" через Telegram: у Білоцерківському районі жінка втратила 500 тисяч гривень
Мешканка Білої Церкви втратила 500 тисяч гривень після того, як намагалася продати підліткове взуття через платформу оголошень. Потенційний покупець надіслав їй посилання на нібито сервіс для отримання оплати, а далі жінку переконали пройти "верифікацію" через Telegram-бот. У результаті вона відкрила кредитний ліміт та переказала всі кошти на рахунок сторонньої особи
Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на матеріали "Еспресо: Біла Церква" з посиланням на Єдиний державний реєстр судових рішень.
Правоохоронці розслідують випадок шахрайства, внаслідок якого місцева жителька втратила 500 тис. грн. Суд надав поліції доступ до банківських документів, щоб відстежити рух викрадених грошей.
У травні 2026 року потерпіла виставила на платформі оголошень повідомлення про продаж підліткового взуття. Згодом їй у Viber написала невідома особа та запропонувала купити товар. Їй надіслали посилання, за яким жінка мала отримати оплату.
Після переходу відкрився сайт, де жінці запропонували пройти верифікацію через чат-бот у Telegram. Там вона вказала свій банк, прізвище, ім'я та по-батькові. Виконуючи інструкції чат-бота, жінка відкрила кредитний ліміт на 500 тис. грн.
Далі бот надав реквізити сторонньої особи для переказу коштів. У чаті жінку переконали: якщо вона натисне "далі" та "переказати", служба безпеки не пропустить платіж, гроші залишаться на рахунку і це буде лише підтвердженням верифікації. Проте гроші одразу списалися.
Під час розслідування правоохоронці з'ясували, що викрадену суму того ж дня розділили та переказали на картки кількох інших осіб. У подальшому з цих рахунків знімали готівку в банкоматах, оплачували товари у магазинах, послуги "Нової пошти" та комунальні платежі.
Аби встановити всіх причетних, слідчі звернулися до суду, щоб отримати доступ до даних про банківський рахунок, куди пішла частина вкраденого. Суддя частково задовольнив клопотання: поліція отримала дозвіл вилучити документи з даними власника рахунку, роздруківки руху коштів, а також електронні копії фото- та відеоматеріалів зняття готівки.
Читати "Моя Київщина" у Facebook