10 років імітації та скандалів: чому патрульну поліцію треба перезапустити

Патрульна поліція

Чинний очільник Київської облради Ярослав Добрянський похвалив патрульних поліцейських та чи заслуговують вони на це? Читайте у матеріалі «Моєї Київщини»

«Сьогодні вони (патрульні) є індикатором чесності, справедливості і законності. Саме через їхню роботу формується довіра людей до держави», - схвально відгукнувся про роботу патрульної поліції голова облради Ярослав Добрянський. Він саме побував у Борисполі на заході до 10-ї річниці створення цієї структури. У дописі Добрянського у мережі «Фейсбук» ще багато гарних слів на адресу патрульних та їхніх керівників. Коли коротко резюмувати допис голови облради, може скластися враження, що каже він не про українських патрульних, а про швейцарських чи німецьких.

З нашими патрульними, яких у самому Нацполі позаочі називають «пластмасовими», ситуація зовсім не така, як хотілося б українцям. І влада мала б не заплющувати очі на проблеми, навіть під час святкових заходів до 10-ї річниці створення цього підрозділу.

Поки його співробітників не залучали до оповіщення населення щодо мобілізації спільно з ТЦК, скандальних випадків було менше, тепер їхня кількість помітно зросла, бо проявилися ті негативні риси, які раніше вдавалося приховувати за міфом про «поліцейських із людським обличчям». Отже, почнемо саме з історій, пов’язаних із мобілізацією. Коли Верховна Рада два роки тому, у квітні 2024 року, ухвалювала зміни до закону про мобілізаційні заходи, у Нацполі без ентузіазму сприйняли норму, згідно з якою поліція здійснюватиме оповіщення спільно зі співробітниками ТЦК. Бо це йшло в мінус іміджу. Проте раз законодавець вирішив, довелося виконувати. Однак у багатьох випадках під час спільної з військовими роботи поліцейські намагаються не втручатися, роблячи вигляд, що стоять поруч лише для дотримання правопорядку. Хоча за законом саме вони уповноважені перевіряти документи громадян, а не ТЦКашники.

Нині обговорюються чергові зміни до законодавства, після яких, у разі ухвалення, «бусифікацією» займатиметься поліція, а не військові. Тобто, у патрульних додасться роботи та відповідальності. А враховуючи значне неприязне ставлення частини населення до мобілізації, ще й іміджевих втрат. Наскільки патрульна поліція готова до цього, не застосовуючи до громадян силові методи?

17 жовтня минулого року копи жорстоко побили чоловіка неподалік Голосіївського ТЦК столиці – йому було завдано численних ударів по голові та тілу. В ході розслідування виявилося, що громадянина затримали, у салоні автомобіля він розпилив перцевий газ. За фактом завдання шкоди здоров’ю потерпілого двом правоохоронцям повідомили підозру у перевищенні влади і службових повноважень.    

У січні цього року у Чернігові стався кричущий інцидент – патрульні із застосуванням сили затримали ветерана російсько-української війни, інваліда Дмитра Тютюнника. Він їхав на велосипеді, коли на свою біду зустрів патрульних. Ті зажадали від громадянина, щоб він зупинився і пред’явив документи. Тютюнник відмовився, пояснивши, що у правоохоронців немає законних підстав його зупиняти. Копи накинулися на ветерана, заламали йому руки і доставили до райвідділку. Там чоловіку стало зле і його госпіталізували до обласної лікарні. За словами постраждалого від дій патрульних, він опору не чинив, дише нецензурно лаявся і відповідь на застосування сили проти нього. Замість вибачень, поліціянти придумали відмазку – на велосипеді не було ліхтаря, тому, мовляв, Тютюнник порушив правила дорожнього руху, та ще й опирався.

Також у січні у Львові патрульна побила літню двірничку. Причиною конфлікту стало зауваження останньої на адресу працівників ТЦК та поліції, що вони заважають й прибирати сніг. Агресивна поліцейська копнула двірничку ногою в плечі та замахнулася з кулаками, однак послизнулася і впала. Конфлікт завершився тим, що поліціянтку відтягнули. Її начальство пояснило: співробітникам заважали проводити мобілізаційні заходи. Та навіть коли бабуся сказала щось не те, яке право мала коп бити громадянку, при якій не було зброї, а лише лопата для прибирання снігу?

Не стала виключенням і Київщина. Патрульна поліція столичного регіону неодноразово опинялася в центрі резонансних історій: від сумнівних рішень після смертельних аварій до конфліктів під час комендантської години. Частина цих кейсів так і не отримала зрозумілого публічного фіналу. На жаль, журналістам «Моєї Київщини» теж довелося зіткнутися з проявами вільного трактування законів та неповаги до громадян з боку копів.

Про незаконні дії патрульних читайте за покликанням: ДБР ініціювала розслідування стосовно патрульної поліції Білої Церкви щодо бездіяльності, яка призвела до загибелі дитини (ДОКУМЕНТ)

Одним із багатьох ганебних випадків стала історія, яка трапилася на початку серпня минулого року у Білій Церкві. Мешканка міста випадково забула мобільний на лавці і його відразу вкрали. Молода жінка звернулася до поліції, у неї взяли покази та от далі вона зіткнулася з бездіяльністю полісменів. Жертва крадіжки намагалася додзвонитися на свій номер (SIM-карта лишилася у вкраденому телефоні) і з надцятого разу їй вдалося. Чоловік на тому боці погодився віддати «сімку» за винагороду і навіть розповісти, хто вкрав телефон. Жінка повідомила про це патрульним, та яким був її шок, коли ті не проявили інтересу до затримання крадіїв. Патрульні були свідками шантажу, але не вжили жодних дій – навіть не запропонували жінці супровід.

Читайте більше - "Ми просто патрульна поліція": як у Білій Церкві правоохоронці залишили жінку сам на сам із ймовірним злодієм

Робота патрульних – не проста. Серед них є багато чесних і добросовісних співробітників. Проте, на жаль, цю структуру занадто міфологізували, створивши їй ореол «держави в державі», яку не можна критикувати, мовляв, наші західні партнери образяться, адже реформа, внаслідок якої на місці сумнозвісної ДАІ з’явилася патрульна поліція, - їхня ініціатива. Та насправді за понад 10 років свого існування цей департамент у методах роботи давно відійшов від того, з чого починав, і все більше нагадує ДАІ з розширеними повноваженнями. Тому потребує не просто косметичного реформування, а перезавантаження і серйозного кадрового очищення. Лише нахвалювати патрульних та оминати проблеми в їхній діяльності – неправильний шлях, він призведе зрештою до повного розчарування українців у справедливості.