Байдужість та безвідповідальність: Як НЕ працює патрульна поліція Білої Церкви
Журналісти «Моєї Київщини» опинились в ситуації,
яка показала патрульну поліцію у всій «красі»
Нещодавно редакційне авто «Моєї
Київщини» зламалося прямо на одній із центральних вулиць Білої Церкви, по якій
курсує громадський транспорт, а більшість містян виїжджають у напрямку столиці.
Важлива деталь: за поворотом знаходиться районне управління поліції. Якби така
біда трапилася в якомусь глухому селі, подальші події ще можна було б пояснити,
але не в цьому випадку.
Водій зателефонував автомеханікам, ті
примчали протягом півгодини, але проблему вирішити не змогли через поломку
електроніки в автомобілі. Тобто, машину потрібно було доставити на СТО. Викликали
евакуатор, однак виникла нова проблема – працівник евакуатора виявився
непрофесійним та довго завантажував зламану автівку на платформу.
Отже, уявляємо картину: будній день, на
смузі громадського транспорту стоїть технічно несправний автомобіль, біля нього
машина та мотоцикл ремонтної бригади, а потім ще й евакуатор. Чотири (!) години
одна із головних вулиць густонаселеного міста - заблокована. Журналісти, водії,
майстри весь час перебували під палючим сонцем при температурі +29 в тіні. За
чотири години місцеві патрульні проїхали повз це місце чи не сотню разів і
жодного разу не зупинилися запитати, чи потрібна допомога. Зламане авто вдалося
завантажити тільки після 19-ї вечора.
Ніхто із поліцейських не поцікавився, в
чому проблема та чому так довго не прибирають машини зі смуги громадського
транспорту. Себто, патрульна поліція не виконала свою головну функцію –
забезпечення безпеки дорожнього руху. Якби таке сталося в країні Євросоюзу,
розігнали б весь відділок із вовчими білетами.
Білоцерківські патрульні неодноразово
втрапляли в гучні скандали до повномасштабного вторгнення, а особливо часто –
під час. Неприємні ситуації з патрульними траплялися і в журналістів "Моєї Київщини". Копи
зупиняли редакційний автомобіль та без належних аргументів евакуювали його на штрафмайданчик.
За транспортування керманичу довелося заплатити захмарні за цю послугу кошти:
відстань 7,5 км вартувала 5430 гривень, що становить 724 гривні за 1 кілометр.
Також був випадок, коли патрульні Білої Церкви відстежували редакційний автомобіль
"МК" із метою
покарати журналіста, який "дуже багато собі дозволяє", критикуючи їх
за корупцію та зловживання.
Читайте більше – Поліцейське сафарі в Білій Церкві:
90-ті повернулися
Корупційні схеми білоцерківських копів розслідувала внутрішня безпека Нацполу та ДБР. Керівник Державного бюро розслідувань Сухачов
давав доручення перевірити зв'язок між білоцерківськими патрульними та
штраф-майданчиками на предмет корупційних схем. Реагував на свавілля підлеглих
і міністр внутрішніх справ Клименко, він давав доручення керівнику Нацполіції
Івану Вигівському розібратись з діями поліцейських із Білої Церкви.
Читайте також – Заповідник 90-х: як провалилася
поліцейська реформа в Білій Церкві
Хто тільки не брався навести лад, але
віз і нині там. Навіть високі начальники розводять руками: мовляв, патрульні –
дітище наших західних партнерів і щойно починається розслідування щодо
беззаконня копів, йде сигнал – «ці - недоторканні». Правда це чи брехня,
сказати складно, але можна пригадати останню резонансну історію, яка сталася в
Києві 18 квітня, коли військовий пенсіонер Дмитро Васильченков, якому знесло
дах, почав розстрілювати людей направо і наліво, а патрульні втікали від нього, як зайці.
Нападника ліквідували, але не
патрульні, а спецпризначенці. Після цього інциденту Президент Володимир
Зеленський розпорядився перевірити всю вертикаль патрульної служби. Нагадаємо,
що відбулося далі. Її начальник Євгеній Жуков пішов у відставку, його замінив
Олександр Фацевич. Потроху інтерес журналістів до трагедії на столичній
Деміївці зник, у МВС знайшли тему, щоб забалакати зашквар київських патрульних
– законопроект про дозвіл на зброю, і все повернулося, як було. Більш того,
навіть перестали говорити, що в закон про мобілізацію внесуть зміни, щоб
ухилянтів ловили та доставляли до ТЦК саме патрульні. Мабуть, легенда про
міцний «дах» - таки правда.
Відчуття безкарності – розволочує. Який
сенс допомагати людям на зламаному автомобілі та ще й у майже тридцятиградусну
спеку, коли можна цього не робити і тобі все зійде з рук? Ще й не таке сходило…