Без справедливості й совісті: як "Слуги народу" руйнують власну підтримку на Київщині

У "слуг" відбуваються серйозні конфлікти

Досить поширеним явищем  у минулому під час виборів було використання адміністративного ресурсу діючою владою у боротьбі з політичними опонентами, аж до фальсифікації результатів. Однак «Слуги народу» можуть запатентувати нове передвиборче ноу-хау: штучно надавати перевагу одному зі своїх симпатиків на шкоду іншого. Про це дізнався портал «Моя Київщина» на прикладі брудних маніпуляцій, які регіональні функціонери правлячої партії на місцевих виборах минулого року застосували проти Володимира Мельника з Васильківщини.

Навіть завзяті скептики з числа міжнародних спостерігачів вимушені були визнати, що найбільш чесною, прозорою та справедливою в новітній вітчизняній історії була двохтактна електоральна компанія 2019-го року,  коли відразу після планових весняних президентських виборів влітку відбулися дострокові парламентські. Журналісти «Моєї Київщини», які в дні голосування та підрахунку голосів відвідували більшість районів регіону,  теж можуть підтвердити чесність тих виборів: на місцях спостерігались лише дрібні порушення, на кшталт голосування без забутих дома документів та за захворілого родича, мовляв, «Петрівна? ти ж мене добре знаєш, як і Василя, який майже не ходить…»

Тоді, у 2019-му дійсно, попри протести окремих правників, Конституційний суд України не знайшов порушення Основного закону країни у тексті прийнятого відразу після власної перемоги Володимиром Зеленським президентськім указі про розпуск парламенту, після чого вибори були перенесені з 27 жовтня на 21 липня 2019-го року.

Результат тоді був – в одні ворота. Наприклад, на 94-му виборчому окрузі( Васильківський, Обухівський райони) одіозний Ігор Кононенко з «Європейської солідарності» програв не менш одіозному (як засвідчив час) кандидату від партії «Слуга народу» Олександру Дубінському.

До цієї місцевості ми ще повернемося, як і до особи нардепа Дубінського, передвиборчого куратора «Слуг народу» на Київщині,  а донедавна – керівника партосередку правлячої партії у столичному регіоні.  Але спершу – трохи докладніше  про силовий контекст останніх виборчих кампаній.

Політологи у більшості своїх висновків переконані, що одним з джерел  унікальної міністерської непотоплюваності Арсена Авакова, починаючи з 2014-року,  власне і було демонстративне невтручання у виборчий процес на будь-чиїй стороні у 2019-му році, що зіграло на користь Зеленського.

Втім, навряд чи «вічний силовик» домовлявся з новою владою про нейтралітет силовиків на виборах, як кажуть – «на всю оставшуюся жизнь», а конкретніше – й на  наступні електоральні кампанії…

Свідченням цього може стати хоча б той недавній звуковий демарш з рефреном «Ганьба!» опонентів монобільшості, коли присягу народного обранця від «Слуги народу» на довиборах по 87-му Івано-Франківському мажоритарному округу приймала найсильніша людина планети – Василь Вірастюк.

Нагадаємо, що самі вибори на Прикарпатті відбулися 28-го березня і коли на початку квітня аж три кандидати на депутатський мандат заявили про свою перемогу, дехто вважав це за першоквітневі жарти, адже підрахунок голосів та обробка бюлетенів зі 117 дільниць тривали тут аж 8 діб. Згодом було відкрито низку кримінальних впроваджень, доля переможця визначалася у судах кількох інстанцій, аж до Верховного. Нарешті ЦВК назвало Вірастюка «обраним депутатом від цього округу, визнавши голосування на шести дільницях округу недійсним і встановивши результати без їх врахування».

Ми навмисно нагадали про недавню запеклу боротьбу за мандат законодавця, або продемонструвати, що правляча партія за два роки остаточно «змужніла» й – за хрестоматійним прикладом попередників з «Партії регіонів» - готова заради перемоги демонструвати суспільству свої м’язи, як у прямому, так і у переносному сенсі цього слова.

Але – то є вища ліга вітчизняної політики, де дуже великі ставки за перемогу і де до результатів народного волевиявлення прикута увага столичних телеканалів, центральних органів влади та широкого кола громадськості. 

Справжнє «тренування на котиках» до майбутніх виборчих кампаній (а зараз багато експертів стверджують, що на Банковій мріють про проведення дочасних президентських, а можливо, й парламентських виборів, доки рейтинг не обвалився) правляча партія здійснила минулої осені на місцевих виборах. Відсутність вагомих перемог на виборах мерів обласних центрів (головна родзинка жовтневих виборів) представників «Слуг народу» дещо зменшила кількість скандалів, проте у боротьбі за депутатські мандати на всіх рівнях проблеми були, однак у тих, хто програв, не завжди вистачало сил, нервів та коштів на адвокатів, аби відновити справедливість через суд. Тож усі протести та емоції переважно обмежилися на рівні публікації в місцевих групах соцмереж…

Тим паче, проти сили моноліту не попреш…Але випадок з Володимиром Мельником, який фактично переміг на виборах до Обухівської районної ради, але так і не отримав мандату – можливо і не унікальний, але досить показовий, оскільки там влада зробила все можливе, аби переможцем виборів став висуванець тієї ж сили, яка підтримала Мельника.

Мова, як ви зрозуміли,  йде саме про політичну партію «Слуга народу»…

Вочевидь, при формуванні кандидатів на депутатський мандат раніше чимало бувало образ та ревнощів, коли партосередок висунув ту чи іншу кандидатуру…

Але вибори у новітніх умовах – за відкритими партійними списками – за задумом законодавця (який напередодні вніс суттєві зміни у виборче законодавство) здавалося, мали б допомогти партфункціонерам, що відповідають за партійне будівництво на місцях,  визнати:  хто найбільше користується популярністю, долучивши до цього громаду, як найбільш об’єктивного арбітра, адже перемогою на виборах лише розпочинається депутатська місія служіння народу.

Натомість, координаторам боротьбі за мандати значно зручніше мати в депутатських корпусах громад того, хто покірливо виконує вказівки регіонального  «партайгеносе», або (з врахуванням факту, що нині й досі пальним для машини виборчого процесу залишається «чорний нал»)  більш щедро пронспонсорував своє місце у виборчих списках, ніж тих, хто має власну думку, в тому числі й на реальну практику додержання на місцях принципів внутрішньопартійного демократичного централізму…

Тому і відбувається корегування на марші, вірніше, пост-фактум виборів. Але це вже – класика. Згадаємо знамените сталінське висловлювання: «головне не як голосують, а як рахують голоси».

Отже, на думку Володимира Мельника на виборах до Обухівської районної ради від політичної партії «Слуга народу» в територіальному окрузі №2, де ,окрім нього, балотувався й Олександр Омельченко, відбулася навмисна фальсифікація результатів на користь останнього.

Як переконаний Мельник, «під час проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року, відбулося умисне внесення до протоколу встановлення результатів виборів депутатів Обухівської районної ради свідомо, з порушенням всіх норм моралі, права і виборчого законодавства, неправдивих відомостей з боку Обухівської районної ТВК відносно кандидатів  в депутати від політичної партії «Слуга народу» Мельника В.І. та Омельченка  О.С.»

За сумарною звіркою протоколів дільниць переміг Мельник, але в остаточному рішенні, затвердженому ЦВК, мандат дістався Омельченку. Хоча дехто з представників «Слуг народу» встиг  привітати Володимира Івановича із заслуженою перемогою.

Коли ж відбулася маніпуляція з рокіровкою голосів між кандидатами в одному з ОТГ і остаточно була затверджена перемога Олександра Сергійовича Омельченка всі емоції Мельника (від здивування до обурення) натикалися на запевнення, що «відбулася прикра помилка, яка невдовзі буде виправлена». Але йшов час і всі звернення Мельника, як обіцянки відповідальних осіб від політичної партії «Слуга народу», по проведенню виборів депутатів до Обухівської районної ради, відновити справедливість, на протязі чотирьох місяців результатів не принесли.

Такий бюрократичний підхід, на думку Володимира Мельника, як і маніпуляція при підрахунку голосів виборців, - аж ніяк не додає авторитету політичній партії «Слуга народу» та особисто принижує президента України Володимира Зеленського.

Нарешті під час листування з функціонерами правлячої політсили Володимир Мельник зазначив:  «У разі не позитивного вирішення даного питання протягом квітня-травня 2021 року, за фактом умисного фальшуванню результатів виборів депутатів до Обухівської районної ради від політичної партії «Слуга народу, залишаю за собою право звернутися до компетентних органів та засобів інформації».

До речі, вже після місцевих виборів, великого резонансу набув скандал навколо одного з діючих осіб виборчої епопеї в Обухівському районі – народного депутата по цьому виборчому округу Олександра Дубінського, який одночасно був куратором передвиборчого куратора «Слуг народу» на Київщині,  а донедавна – керівником партосередку правлячої партії у столичному регіоні…

До речі, перед самими виборами місцевий часопис «Життя і слово» на першій шпальті газети вистрелив двома публікаціями з портретами. Зліва Олександр Дубінський на правах політичної реклами розмістив звернення до виборців «Рішення приймати вам» із закликом голосувати за кандидатів від правлячої партії, яке завершує об’єктивним самовизнанням: «Слуга народу»- неідеальна партія. У нас є свої сильні та слабкі сторони. Але ми – чесна партія. Ми даємо можливість потрапити до місцевих рад звичайним, але небайдужим людям. Це лікарі, журналісти, підприємці, громадські активісти, які живуть поруч з вами. У нас немає представників кланів, немає випадкових людей. З нами до місцевих рад йдуть ті, хто рішуче налаштований  завершити те, що ми всі разом почали минулого року. Ті, хто вірить у можливість реальних змін».

А зліва на сторінці, під редакційною рубрикою «Наш сучасник»,   розміщений портрет Володимира Мельника та розповідь про нього «Сорок років на службі людям», яка переконує самого впертого скептика з числа читачів, що його кандидатура саме й віднесена до таких людей, яких ретельно підбирала партія для підвищення власного авторитету та й прохідного результату…

Але це було до виборів. Невдовзі після них і запровадження персональних санкції до Олександра Дубінського з боку американської влади, парламентська фракція «Слуги народу» була вимушена виключити його зі своїх лав, а принагідно ще й з партії.

До речі, такі тектонічні зрушення у партбудівництві правлячої політсили навіть призвели до переформатування більшості у складі депутатів Київської обласної ради, натомість, за іронією долі, вони стали зручною причиною додаткового ускладнення комунікації Володимира Мельника з обласним партосередком. Мовляв, все це було за головування областю Дубінським, а зараз маємо інших кураторів. Зателефонувати нікому практично не вдавалось, а відповіді на попередні письмові звернення Володимир Іванович так і не одержав.

Аби читач зрозумів суть конфлікту навколо виборів, ми копіюємо уривок з листа, який Володимир Мельник надіслав Президентові України Володимиру Зеленському, голові політичної партії «Слуга народу» Олександру Корнієнку та його колезі по фракції у парламенті і новому куратору Київщини Андрію Мотовиловцю, залишаючи у цьому списку дійових осіб, немов у п’єсі, незмінною авторську стилістику.

«Під час проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року з вини певних осіб відбулось фальшування результатів виборів депутатів до Обухівської районної ради від політичної партії «Слуга народу» в територіальному окрузі №2 Мельник В.І. та Омельченко О.

 На мою думку відповідальність за це тут несуть:

- Дубінський Олександр Анатолієвич. – народний депутат України, голова Київської обласної партійної організації «Слуга народу» (на той час), відповідальний за проведення виборчої компанії в Київській області. В листопаді 2020 року на особистій зустрічі п.Дубинський О.А. запевнив, що ця помилка буде виправлена на протязі трьох днів, але не пізніше 13 грудня 2020 року.

- Шубенок Олег Миколайович – голова Обухівської районної ТВК; Від нього було заявлено, що по цьому питанню необхідно звернутись до п.Дубінського О.А.. Уже на другий день після оприлюднення результатів сказав, що всю документацію здав в архів.

- Морський Сергій Іванович – відповідальний за проведення виборів депутатів до Обухівської  районної ради від Васильківської ОТГ. Особисто привітав, сказавши, що ви на 99% депутат і залишилось отримати депутатське посвідчення, так як у кандидата в депутати на 185 голосів більше ніж в Омельченко О.С.

Зараз він каже, що зовсім не зачепили результати голосування за дільницями Ходосіївської ОТГ, яка входить до цього територіального виборчого округу. Там у Мельник В.І. – 154 голоса, у Омельченко О.С – 119 голосів. По дільницях Васильківської ОТГ там де переміг Омельченко О.С. результат залишили, а де виграв Мельник В.І. його голоси записали Омельченко О.С., а голоси Омельченко О.С. поставили Мельник В.І.

- Тимофійчук Володимир Павлович – журналіст, депутат Київської обласної ради. Приймав активну участь у виборчій компанії на території Васильківської ОТГ. Після оприлюднення  протоколу результатів виборів депутатів Обухівської районної ради жодного разу не відповів ані на мої дзвінки, ані на мої письмові повідомлення, хоча під час проведення самої виборчої компанії в нас відбувалася нормальна комунікація.

- Горбачев Олександр Михайлович – представник партоседку «Слуг народу» на Київщині (колишній очільник Держгеокадастру області та кум Дубінського - Ред). В телефонних розмовах запевняв мене, що Омельченко О.С. напише заяву про складання депутатських повноважень, в іншому разі він буде їх позбавлений після 25 жовтня 2021 року.

   - Альона  та  Наташа – помічники депутата Дубінського О.А. Ці молоді особи на протязі декількох місяців цинічно брехали (мабуть насміхаючись), що заяву про складання повноважень депутата п. Омельченко О.С. уже написав і чекаємо сесію районної ради.

Ось це коло осіб, на моє переконання можливо і знає, як пройшла фальсифікація виборів депутатів до Обухівської районної ради в територіальному окрузі №2 тому , що факт фальсифікації вони признали. Так, що суди тут не потрібні, а потрібна порядність і совість, яка мабуть в декого відсутня»

Резюмуючи історію власної боротьби за конституційне право бути обраним,  Володимир Мельник, з гіркотою констатує:

«Під час останніх президентських виборів, була надія, що політична партія «Слуга народу» стане джерелом нових професійних та порядних кадрів для України. Але десь приліпились до цієї політичної сили якісь невігласи, які думають, що із зневіреним, приниженим і обкраденим народом можна творити все, навіть фальшувати результати виборів.

Я і надалі домагатимуся справедливості, як для себе, так і для виборців, які довірили мені бути депутатом Обухівської районної ради. Однак при невирішені цього питання по справедливості, в майбутньому відстоювати інтереси політичної сили на території Васильківської ОТГ буде неможливо», - пише він наприкінці свого офіційного звернення.

Зазначимо, що метод – приспати пильність суб’єкта виборчого процесу на першому етапі – складністю процесу підрахунку голосів на місцевих виборах відразу за чотирма-п’ятьма бюлетенями відповідно до Виборчого кодексу, а згодом відфутболювати ображених тим, що «всі результати вже передані у ЦВК або до архіву», у решті-решт, розпорошеність відповідальності партії за дії, а частіше - за бездіяльність своїх функціонерів – у тактичному сенсі може й ефективна, але у стратегічному – досить небезпечна для її застосуванців, бо може поставити хрест на подальших електоральних здобутках того чи іншого політичного проекту.

На тій же Васильківщині, де авторитет досвідченого інженера Володимира Мельника – досить високий, його прихильники для відновлення справедливості навіть були налаштовані перекрити автошляхи.

Дехто з цинічних порадників казав Мельнику: навіщо ти так чіпляєшся за цій мандат? Збережи нерви, батогом обуха не переб'єш. Та й що це за мета – депутатство у райраді? Воно не варто того, або йти у ва-банк. Але Володимир Іванович переконаний, що принциповим потрібно бути в усьому і якщо політична сила проколюється на локальних прикладах, що вже казати про стратегію здійснення реформ, скрізь не завжди популярних?

А поки що значна частина виборців на Васильківщині за наслідками цього протистояння в середині правлячої партії зареклася у подальшому її підтримувати на виборах, так само, як і її висуванців.  

Втім, у «Слуги народу» ще залишився шанс виправити своє реноме серед виборців – на черговій конференції своїх однопартійців відновити справедливість: якщо не у правовий спосіб, то у політичний.

Власне, і Володимир Мельник досі остаточно не хоче перевести конфлікт у приміщення судових засідань, сподіваючись на хоч якусь вкоріненість внутрішньопартійної демократії на вітчизняному грунті на тридцятому році української незалежності…