Біла Церква та Херсон - разом! Як добровольці з Київщини рятували постраждалих від повені
Підрив
рашистами Каховської дамби став величезною бідою для всієї України.
Природно, що й жителі Білої Церкви не змогли залишитися у боці від ліквідації
наслідків катастрофи. Про їх героїчні дії в умовах страшної рукотворної повені,
читайте в матеріалі «Моєї Київщини»
Уже на наступний день після підриву російськими
терористами Каховської ГЕС, 7 червня, представники добровольчого
формування Білоцерківської громади (ДФТГ) №3 на чолі з добровольцем Павлом
Велігорським разом з волонтерами ГО «Волонтерського штабу ТРО» (загалом – 20
людей) вирушили на допомогу населенню Херсону та Херсонської області. Білоцерківці
активно долучилися до роботи з порятунку місцевих мешканців.
Допомогти мешканцям обласного центра вдалося достатньо швидко – і тут, зрозуміло, діяли не тільки та не стільки наші земляки. Але основну проблему склала саме область, і ось тут білоцерківцям довелося попрацювати.
«У самому Херсоні все більш-менш стабілізувалося. Тут
дуже багато волонтерів, дуже багато МНС – я так розумію, вони приїхали
з усієї України, - розповідає білоцерківський волонтер Микола Шалагін.
- Але зараз ще залишаються проблеми з водою. Не у Херсоні – його ми
забезпечили, а тепер розвозимо воду по області».
Але й в обласному центрі білоцерківцям довелося чимало
попрацювати. Окрім іншого, вони активно допомагали транспортувати маломобільних
осіб – тобто інвалідів та літних людей. В умовах повені посадити таку людину в
човен або вивести з нього – завдання не з легких. Але за допомогою
добровольців із Білої Церкви проблему вдалося вирішити.
«Було дуже важко, - розповів один з добровольців. - Ми евакуювали людей після важких хвороб, які не могли йти самі. При цьому нам доводилося не виводити їх не через двері, а спускати через вікна. Також спускали їх у човни по поверхах. До того ж люди налякані. Тут роботи – непочатий край».
Непростішою справою став і порятунок тварин – собак і
кішок, які були налякані не менше людей, а пояснити їм щось – набагато важче.
Але їх теж вдалося помістити в клітки та на човнах доставити у безпечні місця.
Евакуація людей і тварин тривала п'ять днів. Надалі
самі евакуйовані місцеві мешканці долучилися до роботи та стали розвозити на
човнах гуманітарку з Херсону до сіл і містечок області. Запрацювала свого роду «ланцюгова
реакція».
«Більшість людей, яких ми вивозили, має якихось родичів або ще когось, - каже Микола Шалагін. - Але практично всі, з ким я розмовляв, бажають залишитися. Дуже багато людей взагалі не виїхало – вони залишилися у цих затоплених дев'ятиповерхівках. Вони кажуть: вода ж спадає».
До речі, рятувальники з Білої Церкви спочатку взяли з
собою все необхідне для евакуації населення: човни, жилети, генератор, тощо.
Окрім того, вони повезли велику кількість питної води, харчових
продуктів, а також засоби гігієни, одяг, дитячі та дорослі памперси та
інше. З першої ж секунди вони були вже готові робити все потрібне.
І ця допомога знадобилася у першу чергу саме тім
мешканцям, які не захотіли залишати свої будинки (звісно, таке небажання –
цілком природне, але іноді може створювати певні проблеми). І ось тут
білоцерківці виявилися дуже до речі. Незабаром вони змогли закрити
перші потреби мешканців регіону.
Як повідомили «Моїй Київщині» в Білоцерківській міській раді, за десять днів для жителів Херсонщини та Миколаївщини від Волонтерського штабу ТРО вже тричі виїздив гуманітарний вантаж, завезли понад 15 тон вантажу, зокрема: ліхтарі, гумові чоботи, корм для тварин, батарейки, паливо, одноразовий посуд, засоби гігієни, медикаменти, крупи, куряче м’ясо, олію, макарони, каву, чай, згущене та сухе молоко, печиво, їжу швидкого приготування, хлібці, сухарі, солодощі тощо.
Зараз, звісно, вода у Херсонської області спала, але
ситуацію там ще не скоро буде можна назвати нормальною. І
білоцерківці мають намір лишатися в зоні лиха до тих пір, поки потрібна
буде допомога. За ініціативи Ольги Нагорної, Світлани Бридні, Татьяни
Однорог і Татьяни Голотюк 15 червня команда волонтерів у складі 9 осіб ГО
"Волонтерського штабу ТРО" долучилася до гуманітарної підтримки в
Херсонській та Миколаївській областях.
У херсонському благодійному фонді «Особлива дитина» заявили, що «безмежно вдячні» волонтерам з Білої Церкви.
Звичайно, хотілося б сподіватися, що каховська
катастрофа стане останньою у цій війні. Але, на жаль, зараз українці повинні бути
готовими до усього. І десь знову знадобиться допомога – білоцерківці прийдуть.