Білоцерківський краєзнавчий музей: Чому варто його відвідати
«Моя Київщина» знайомить читачів з музеями нашого регіону. Сьогоднішня розповідь про Білоцерківський краєзнавчий музей, його історію та сучасність
Довідка: Білоцерківський краєзнавчий музей був заснований у 1924 році з ініціативи історика Степана Дроздова як Окружний музей старожитностей, а першу його експозицію було відкрито на початку квітня 1925 року у Зимовому палаці графів Браницьких.
Степан Дроздов
Нині Білоцерківський краєзнавчий музей знаходиться у м. Біла Церква та розташований на історичному місці – Замковій горі.
Основу музею склали: частина власної колекції Дроздова Степана Леонтійовича – організатора та першого директора музею, Болсуновського Карла Васильовича – члена Всеросійського товариства археологів, чиновника Сквирського земства та Дзбановського Петра Максимовича – священника з села Тараща. Ці видатні фахівці з археології, нумізматики, етнографії передали новоствореному музею частину предметів зі своїх приватних колекцій. На початку квітня 1925 року відбулося відкриття експозиції музею. Того ж року, 26 жовтня була затверджена нова назва музею – Білоцерківський окружний археолого-етнографічний музей. З травня 1926 року музею було передано колишній будинок ксьондза на Замковій горі.
З невідомих причин у 1930-ті роки з фондів музею були вилучені значні культурні цінності. Напередодні Другої світової війни фонди мали біля 10 тисяч експонатів, а наукова бібліотека – 7 тис. книжок. На жаль, у роки окупації міста Білої Церкви німецькими загарбниками музей не був евакуйований, тому під час військових дій музейна колекція була значно пограбована. З другого півріччя 1944 року, одразу після визволення міста від фашистських окупантів, у музеї була розгорнута нова експозиція, стали поповнюватися фонди.
Будівництво нової будівлі музею розпочалося у 1976 році, а 7 жовтня 1983 року відкрилася нова експозиція. Наразі музей має 22 виставкові зали, конференц-залу на 80 та кінозал на 100 місць. Унікальна за своєю будовою експозиція базується на матеріалах, зібраних у районах південної Київщини і представлена розділами природи, археології, історії, етнографії. Фонди нараховують понад 96 тисяч предметів. У музеї зберігається багата археологічна, етнографічна, нумізматична колекція. Широко представлена колекція письмових і фотодокументів, серед них – стародруки XVI–XIX ст. Багата збірка предметів козацької доби. Художнє зібрання має цінні живописні полотна ХVІІ–ХІХ ст. та твори сучасних художників нашого міста.
Білоцерківський краєзнавчий музей – єдиний музей України, який має свій прапор і герб, створений у 2004 році до 80-річчя музею рішенням(протокол № 8) наукової ради БКМ від 12 листопада 2002 року.
Новітні фашисти – рашисти цілеспрямовано нищать пам’ятки нашої історії, заклади культури, музеї, книгарні, видавництва, заклади освіти, бо історія, культура та освіта – це основні складові ідентичності української нації, яка бореться за свою свободу та незалежність.
Білоцерківський краєзнавчий музей є міським та обласним осередком культури, науки та просвіти, у якому зібрані пам’ятки матеріальної та духовної культури Південної Київщини. На базі музею щороку проводяться краєзнавчі читання, науково-практичні конференції різного рівня, присвячені визначним подіям історії та сучасності, друкуються їх матеріали. Фонд музею налічує понад 90 000 експонатів.
Окрім того, у Білоцерківському краєзнавчому музеї з 1996 року започатковано випуск науково-популярного історичного видання – щорічника “Юр’ївський літопис”. Вже традиційними у музеї стали творчі зустрічі з письменниками, художніми колективами національно-культурних товариств Київщини, тематичні вечори, художні виставки, виставки декоративно-вжиткового мистецтва та народних майстрів.
Відмінністю музею від інших подібних закладів є те, що музей має свій герб і прапор. Позаяк Біла Церква у XVI–XX століттях була центром визвольних змагань українського народу, тому за основу прапора було взято форму і малиновий колір козацької корогви з трьома фестонами. У центрі прапора зображено щит із гербом музею. Блакитне тло щита перетинає навпіл срібна річка, над якою зображений чорний дрізд із золотим ключем у лапках, а під річкою – схрещені козацька шабля та булава жовтого кольору. Щит обрамлений барвінковим віночком. Отже, малиновий колір прапора символізує Київщину, до складу якої входить Біла Церква й історію якої досліджує Білоцерківський краєзнавчий музей.
Дрізд із ключем на гербі символізує засновника, організатора і першого директора музею Степана Леонтійовича Дроздова-Мишківського. Річка на гербі це – Рось, що несе свої води біля Замкової гори, на якій розташований музей. Шабля і булава – це атрибути гетьманської влади, козацькі клейноди, які супроводжували козаків у походах, були їх святинями і які збирає й зберігає їх музей. Барвінковий вінок – символ вічно молодої України з багатонаціональним розмаїттям її культурної та історичної спадщини.
Над створенням прапора Білоцерківського краєзнавчого музею спільно працювали співробітники музею та художники міста - О. Дмитренко та О. Жарко, які використали цікаву пропозицію С.Гущиної – старшого наукового співробітника відділу природи та археології.
У залах музею працюють різні експозиції, створені працівниками музею, науковцями та пошуковцями.
Діє експозиція, де відвідувачі можуть ознайомитися із геологічною історією нашого краю, з його корисними копалинами, сучасними природними та кліматичними умовами.
Наступна експозиція відображає побут стародавнього населення України від найдавніших часів і до середньовіччя.
Історична експозиція залу відображає історію краю в XІV–XVІІІ століття – період литовсько-польського панування.
Про розвиток освіти та культури на Білоцерківщині наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття розповідає ще одна експозиція.
Є також окрема експозиція, матеріали якої розповідають про Першу світову війну, що стала тяжким випробуванням для українського народу.
У Залі Пам’яті та Надії зібрані портрети 49-ти загиблих захисників- білоцерківчан, та лунає Дзвін Пам’яті на честь нових героїв, що віддали своє життя за Україну.
Варто зауважити, що на базі музею презентують свої роботи юні вихованці КЗ КОР «Центр творчості дітей та юнацтва Київщини». Нещодавно відкрилася виставка робіт гуртка «Технічне моделювання та основи робототехніки». Дитячий табір «Світодар», що базується у Білоцерківському краєзнавчому музеї, проводить цікаві квести та події, які допомагають краще пізнавати рідне місто, історію Київщини, загадкову Трипільську культуру тощо. У таборі працює «Академія Характерників», де діти урочисто та офіційно стають частиною великої козацької родини.
Це добре і важливо, що діти є постійними відвідувачами музею. Проте, саме тема відвідуваності є найболючішою і для Білоцерківського краєзнавчого музею, і для інших подібних закладів. Звісно, що війна негативно впливає на стан справ у будь- якій галузі.
Проте, щоб музеї та інші заклади культури, до яких ще не дотягнулася кривава рука російських окупантів, вижили та плідно працювали, потрібні люди, відвідувачі, для яких вони, власне, і створені.
