Почесний громадянин Фастова: яким видалося життя Григорія Бондаренка

14 лютого 2020 року помер Григорій Іванович Бондаренко - депутат Верховної Ради України 4 скликання по № 92 округу, почесний громадянин Фастова, ексдепутат Київської обласної ради 6-го скликання, заступник Голови Ради ВГО "Асоціації ветеранів державної податкової служби України", колишній заступник Голови Державної податкової адміністрації України

Складне, але цікаве і змістовне життя прожив Григорій Іванович. Народився далекого 1941 року навесні, 13 березня, в селі Мисайлівка Богуславського району на Київщині. Стежина від батьківської хати повела його на широкі життєві шляхи. В голодні і тяжкі повоєнні роки він здобував освіту в середній школі, а також навчався в Одеському фінансово-кредитному технікумі та

без відриву від виробництва у Київському інституті народного господарства на факультеті "Фінанси і кредит", який успішно закінчив у 1969 році та отримав диплом економіста. Розпочавши свою трудову дяльність з посади касира Мисайлівської сільської ради, Григорій Іванович пройшов всі етапи становлення як професійного так і особистісного. У березні 1963 року був направлений на роботу до Переяслав-Хмельницького міськвиконкому Київської області, а вже 1963 році був переведений в Богуславський міськвиконком, на свою малу батьківщину.
Невдовзі його обрали першим секретарем Богуславського райкому комсомолу. За короткий час не тільки на Київщині, але і в Україні він зумів стати справжнім молодіжним лідером.
Свою першу нагороду — Орден Трудового Червоного Прапора отримав в тридцятирічному віці як визнання самовідданої праці на благо людей. Вміле і відповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків, порядність, чесність стали життєвим кредо Григорія Івановича Бондаренка. І цим принципам в подальшому житті він ніколи не зраджував.
Про це свідчить і такий красномовний факт: Григорій Іванович добровільно взявся очолити відстале, технічно не оснащене колгоспне господарство у селі Яхни Миронівського району. Завдяки його ентузіазму, компетентності та вмінню працювати з людьми за неповних два роки господарство опинилося серед п’ятірки кращих в районі.

Опісля Григорій Бондаренко повернувся в Миронівський райком партії його другим секретарем, а далі – з 1973 по 1976 рік він був головою Миронівського райвиконкому. В 1973 році його вдруге нагородили орденом Трудового Червоного прапора та обрали депутатом Миронівської районної ради.

З 1976 по 1988 рік Г. І.Бондаренко працював заввідділом торговельно-фінансових органів Київського обкому Компартії України. Орденом "Знак Пошани" у 1981 році було в черговий раз відзначено плідну працю Григорія Івановича. В 1988 році відбулося нове кадрове призначення¸після якого він став першим заступником начальника Головного планово-економічного управління Київського облвиконкому. Керуючим справами Верховної Ради України Григорій Іванович пропрацював з 1992 по 1996 роки. Бондаренка Григорія Івановича добре пам’ятають в Одесі, і Львові, в Запоріжжі і Криму, і в багатьох інших місцях, де завдяки його ентузіазму та наполегливості було збудовано, відреставровано, унікальні приміщення для відпочинку та оздоровлення податківців, що згодом стали слугувати для зручностей і самих платників податків.
З грудня 1996 року був призначений на посаду заступника Голови Державної податкової адміністрації України, де пропрацював аж до виходу на пенсію.

Нагороджений Орденом України "За заслуги" III ступеня (1997р.). У 1999 році йому присвоєно звання "Почесний працівник податкової служби" а в 2000 році - почесне звання "Заслужений економіст України". З 2006 року очолював Київську обласну організацію Народної партії, а з 2008 року став головою Політвиконкому Народної партії.

Як високодуховна людина, що піклувалася не тільки про матеріальний достаток, допоміг у будівництві Православної Церкви Святителя Миколи Чудотворця в Ірпені та завершенні будівництва церкви у рідній Мисайлівці на Богуславщині. За сприяння духовному відродженню та допомогу в відновленні українських церковних храмів Григорія Івановича Бондаренка нагороджено орденом Української Православної Церкви Святого Рівноапостольного князя Володимира та Орденом "За розбудову України" ім. Михайла Грушевського.

Як справжній чоловік, Григорій Іванович народив та виховав двох синів та трьох онуків, мав чудову дружину та прекрасну дружну родину, багато захоплень: полювання, колекціонування книг, марок, значків.

А ще за своє життя побудував не один дім: лікарні, школи, будинки культури, приміщення для інвалідів та ветеранів. За час депутатської каденції допоміг провести газ у десятки сіл Київщини.Найбільше опікувався народний депутат клубами ветеранів міста Фастів "Надвечір’я" та гуртком "Надія", у якому займаються діти з інвалідністю. Допомагав у Київській області в прокладанні доріг,сприяв капітальному ремонту та добудові шкіл і лікарень у районах Київщини, де доводилося працювати.

У 2003 році в Тетієві поновив роботу хлібозавод. До того часу і в райцентр, і в район хліб завозили з Києва та Білої Церкви. Люди назвали це підприємство "депутатським", бо його було відкрито завдяки зусиллям народного депутата Григорія Бондаренка. Коли під час виборчої кампанії жителі району та міста поскаржилися на те, що хліб привозний, а тому дорогий і несвіжий, то Бондаренко зобов’язався розв’язати цю проблему і проблема була вирішена. 11.02.2009 року за значний внесок у розвиток міста Фастів Григорію Івановичу Бондаренку було присвоєно звання "Почесний громадянин Фастова". І хоча немає такого звання, та всім своїм життям, працею, здобутками та перемогами Григорій Іванович Бондаренко заслужив звання Почесного громадянина України і світла у Вічності...

Тетяна Іванчук, "Моя Київщина"