Брехня від олігарха: як Жеваго довів до банкрутства ключові підприємства у Білій Церкві

Костянтин Жеваго

Жеваго заперечує причетність до корупції у Верховному суді, але йому ніхто не вірить. Чому – читайте у матеріалі «Моєї Київщитни»

19 травня співробітники НАБУ та САП завітали в гості до суддів Верховного суду. Там не люблять антикорупційників відтоді, як ті викрили на хабарництві колишнього очільника головної судової інституції країни Всеволода Князєва. Про ту історію варто трохи нагадати, оскільки нинішня є її безпосереднім продовженням. Та й почалося все три роки тому, 15 травня 2023 року.

Мало хто пам’ятає, якою була погода того дня, але у Верховному суді вона виявилася дуже похмурою, - під час отримання другого траншу у $450 тисяч США набушники взяли на гарячому голову Верховного суду Всеволода Князєва та адвоката-посередника Олега Горецького. Наступного дня Пленум Верховного суду висловив недовіру Князєву. Як з’ясувало слідство, верховний суддя отримував гроші від людей, які діяли в інтересах Жеваго. Тоді, як і зараз, олігарх усе заперечував. Мовляв, стосунку до дачі хабара не має.

16 травня 2023 року Князєв та адвокат отримали від НАБУ і САП підозру, а 3 серпня того ж року підозру «впіймав» і сам Жеваго. Відставний голова суду загримів під арешт, звідки вийшов у січні 2024 року під заставу 18,16 млн грн. Спочатку сума застави була значно вищою, але поки Князєв перебував у СІЗО його колеги у мантіях потроху заставу зменшували, аж поки не зупинилися на тій, яку за Князєва внесли. Подальше життя-буття цього пана нас не цікавитиме, скажемо лише, що він досі на свободі.

Останній за часом візит антикорупційників до Верховного суду пов’язаний із новими деталями хабара Князєву. "Викриття суддів Верховного суду, причетних до одержання неправомірної вигоди в інтересах власника групи "Фінанси і кредит", стало можливим після здобуття важливих додаткових доказів, які НАБУ і САП вважають достатніми для притягнення цих осіб до кримінальної відповідальності», - сказано у заяві Антикорупційної прокуратури. У Жеваго оперативно відмахнулися заявою: до справи не причетний, неправомірну вигоду не пропонував і не надавав, свою непричетність готовий доводити у «законний, прозорий і публічно зрозумілий спосіб". Про повернення задля цього до України з Франції олігарх не сказав нічого. Як завжди…

Оскільки Жеваго вперто продовжує малювати із себе чесну людину, до якої чомусь мають претензії всі – Нацбанк, НАБУ, САП, прокуратура, ДБР і так далі – варто нагадати, хто ж ця «жертва режиму» і як він довів до банкрутства ключові білоцерківські підприємства ТЕЦ та шинний завод «Росава».

Почалася ця історія давно, коли офшорна компанія з орбіти Жеваго відкрила кредитні лінії в іноземних банках. Згодом між цими банками та "Фінанси та кредит" було укладено договори застави за цими кредитними лініями на суму понад $113 млн., при цьому український банк виступив поручителем. Але справи у нього з часом пішли донизу і у 2015 році банк Жеваго отримав від НБУ рефінансування в розмірі майже 1,5 млрд грн для стабілізації ситуації. Кошти видавалися під персональну гарантію олігарха, а поручителем виступала Білоцерківська ТЕЦ. За даними слідства, всі кошти, разом із депозитами вкладників, зникли. Того ж 2015 року за невиконання зобов'язань офшорною компанією, іноземні банки стягнули з рахунків банку "Фінанси та кредит" $113 млн. Банк був оголошений неплатоспроможним.

Нацбанк звинувачував олігарха у тому, що левова частка активів його фінструктури була пов'язана з кредитуванням його ж бізнесу. Схема проста: навіщо брати кредити деінде, коли маєш власний банк. У ході банкрутства банку планувався розпродаж застави в рахунок забезпечення кредитів рефінансування. ТЕЦ і «Росава» були серед активів, які мали піти з молотка. Але теплоелектроцентраль з огляду на її стратегічне значення для Білої Церкви Нацбанк продавати не поспішав, спочатку за рішенням Господарського суду Київської області він став її власником, а 20 вересня 2023 року Білоцерківська міська рада запропонувала центробанку викупити інфраструктурний об’єкт за 298,6 млн грн. Пов'язана з Жеваго компанія Mulready Ventures Limited намагалася заблокувати угоду в судах, але їй це не вдалося. Це коротко про те, як БТЕЦ перейшла у власність громади, бо на цьому шляху ще були крутелики, які скуповували проблемні активи, у тому числі хотіли накласти лапу і на ТЕЦ.

Читайте більше – ТЕЦ розбрату: що трапилося з ключовим стратегічним підприємством Білої Церкви

Для «Росави» історія зі зміною власників виявилася не такою щасливою, точніше зовсім нещасливою. З0 квітня 2018 року акціонери ухвалили рішення ліквідувати ПрАТ «Росава». Шляхом ліквідації, писали ЗМІ, компанія мала намір позбутися боргів, накопичених за роки перебування у власності Жеваго. На кінець 2017 року на балансі «Росави» накопичилися банківські позики на 32 млн. євро, кредиторська заборгованість на 530 млн. та інша заборгованість на 940 млн. Плюс до цього, визнання неплатоспроможним банку «Фінанси і кредит», якому за даними Фонду гарантування вкладів фізосіб, «Росава» на той час була винна майже 2 млрд. грн. А з низки кредитних угод, пов'язаних з компаніями олігарха, підприємство виступало поручителем.

Після припинення існування ПрАТ «Росава» продовжило працювати ТОВ «Росава Тайерс», яке очолював колишній директор припиненої «Росави» Олександр Даліба. Тобто, на папері підприємство з боргами ліквідували, але сам шинний завод продовжував приносити прибутки. Попри зв’язок із Жеваго, Даліба залишався у фаворі місцевої влади, отримував подяки як керівник великого платника податків, а влітку 2024 року виїхав за кордон і не повернувся – ймовірно, аби уникнути кримінальних підозр у справах Жеваго.

Читайте також – VIP-ухилянт: ексдепутат від партії Порошенка та гендиректор «Росави» втік з України до Франції

Подальша доля пов’язала шинне підприємство у Білій Церкві з Леонідом Глиняним, найбагатшим депутатом Київської облради. Глиняний не визнає зв’язків із Жеваго попри незаперечні факти партнерства у минулому з опальним олігархом. «Моя Київщина» розповідала, як Глиняний піднявся завдяки ґешефту з активами Жеваго. Але олігарх намагається повернути свої бізнес-активи через суди. Так, у квітні повідомлялося, що він почав атаку на Глиняного. Більшість справ, в яких проглядаються інтереси Жеваго, зрештою опиняються у Верховному суді як найвищій інстанції. І, як бачимо з розслідування НАБУ, окремі служителі Феміди не проти ухвалювати рішення на його користь за солідні хабарі.