Цільові програми Київщини-2019: чому варто повчитися в сусідів

Як показав минулий рік, чиновники Київщини зовсім не поспішають забезпечувати жителям області ліпші умови для життєдіяльності – цільові програми прийняли із запізненням у півроку, і в результаті більшість із них просто не була реалізована. Все йде до того, що на краще нічого не зміниться й цьогоріч. Чи не стала така проблема закономірністю для інших регіонів країни, перевіряла "Моя Київщина"

У кінці 2018 року відбулося засідання позачергової сесії Київської обласної ради, на якому депутати проголосували за бюджет області на 2019 рік. Голова ради Ганна Старикова тоді зазначила: "Зауважу, що сьогодні ми ухвалили лише бюджет по фінансуванню захищених статей витрат: зарплати працівників комунальних підприємств області, кошти на оплату спожитих енергоносіїв, харчування та медичне забезпечення для пацієнтів, які перебувають на лікуванні у медичних закладах тощо. Це понад один мільярд гривень, який розподілений між всіма комунальними підприємствами Київщини". Також вона додала, що інші видатки будуть затвердженні після того, як Київська обласна державна адміністрація надасть свої пропозиції щодо фінансування обласних цільових програм та після обговорення цих пропозицій всіма комісіями Київоблради.

Коли ж це відбудеться – велике питання. У 2018 цільові програми були затверджені занадто пізно. У цьому ж році сесія ще ні разу не скликалася. Тим більше, на носі вже вибори президента, під час яких депутатам буде зовсім не до цього. Тому існує велика вірогідність, що у 2019 гроші на важливі напрямки будуть виділені ще пізніше.

В ідеалі все має бути так – на початку нового року департаменти прописують пункти програми (які мають однорічний або перехідний характер), передають їх обласній раді, депутати їх вивчають, за необхідності відправляють на доопрацювання, потім на сесії за них голосують, після чого казначейство виділяє заплановані кошти – і програми працюють. Нашій області до ідеалу ще далеко. А де ж, насправді, прихований корінь зла, як завжди, виявити нелегко.

Для порівняння поглянемо, що відбувається в інших регіонах. Наприклад, у червні 2018 депутати Львівської області бідкалися, що незважаючи на те, що вони спільно з департаментами облдержадміністрації напрацювали та затвердили всі програми до кінця січня 2018 року, відсоток їх виконання за перше півріччя був доволі низький – 23 %. Але, погодьтеся, це все одно досягнення, в порівнянні з тим, що наші народні обранці з Київщини за півроку ледве встигли за ті програми проголосувати, що вже говорити про їх реалізацію.

Нагадаємо, що за минулий рік на виконання обласних цільових програм було використано близько 981 млн грн бюджету Київської області з передбачених 1,9 млрд грн. Тобто бачимо, що більше половини грошей, які мали б піти на розвиток регіону, залишилися лежати без діла. Для прикладу, у Волинській області було освоєно 96% від передбачених коштів. Що ж завадило нашим чиновникам вкласти їх у добрі справи?..

Тут також варто згадати про те, що багато областей затверджують до нового року не лише бюджет по фінансуванню захищених статей витрат, а й видатки на інші цільові програми різноманітних галузей. Зокрема, депутати Миколаївської обласної ради ще 21 грудня 2018 ухвалили запропонований облдержадміністрацією бюджет області на 2019 рік, чому передувало обговорення цілого ряду проектів рішень про продовження строку дії програм, внесення до них змін та їх затвердження. Показовим є цей регіон і тому, що на сайті ради постійно з'являються звіти про зібрання комісій різних напрямків в рамках контролю за виконанням цільових програм. Можливо, саме завдяки такій системній роботі посадовцям Миколаївщини і вдається вчасно затверджувати всі проекти та втілювати їх у життя. Приблизно в такий самий час головний фінансовий документ було прийнято й на Чернігівщині, Одещині, Вінниччині, Житомирщині та Хмельниччині. Не забули депутати цих областей передбачити кошти й на виконання цільових програм, внести в них зміни та доповнення.

Регіони ж, які за певних причин не затвердили інші видатки разом з бюджетом, роблять це на початку нового року за вже згаданою вище схемою. І чим раніше "слуги народу" почнуть над цим працювати, тим швидше громадськість зможе відчути переваги цільових програм. Адже, за гірким досвідом минулого року, про існування більшості з них люди можуть навіть не підозрювати в силу того, що вони так і не будуть реалізовані, чи то за браком часу, чи то через якісь інші проблеми. 

Для прикладу, депутати Кіровоградської та Житомирської обласних рад цього року вже збиралися на сесію, щоб прийняти зміни до бюджету. А на сайтах рад Дніпропетровської, Сумської та Харківськоїобластей вже з'явилася інформація про дати, на які заплановані зібрання, де й будуть розглядати звіти про виконання бюджету за 2018 рік та вносити зміни до цьогорічного. Депутати ж нашого регіону збиратися поки не поспішають, тому залишається лише сподіватися, що незабаром на сайті Київської обласної ради з'явиться заповітний анонс з програмою сесії, в якій буде передбачене обговорення видатків на важливі для життєдіяльності області програми.

Треба згадати й те, що за чинним Законом України "Про місцеве самоврядування", сесія ради має скликатися в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, головою обласної ради або ж за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради. Зважаючи на це, часу на таку ініціативу залишилося у наших обранців не так і багато. Проте поки що його вони витрачають на зовсім інше. Наприклад, їздять підтримувати агітації кандидатів у президенти до міст області, і, схоже, не підозрюють про те, що громадськість очікує на їх активність зовсім в інших напрямках.

Євгенія Любомирська, "Моя Київщина"