Чим займаються місцеві депутати Київщини під час війни: Бучанський район

Фото з мережі Інтернет

На жаль, війна, яку розпочала Росія, триває досі та забирає життя у багатьох людей. Рашисти з усіх сил намагаються захопити Україну. Звісно на початку вторгнення армія Путіна мала неймовірний план – до обіду сидіти в ресторанах столиці їсти котлети та пити горілку, але все склалося не так, як вони собі уявляли. Київська область вистояла та не дала "другій армії світу" здійснити задумане. Наразі райони, де орудували росіяни, повільно повертаються до звичного життя, а як поводилися місцеві депутати Бучанського району під час окупації читайте в сьогоднішньому матеріалі "Моєї Київщини"

Бучанський район, який складається з Білогородської, Бородянської, Бучанської, Дмитрівської, Вишневої, Немішаївської, Коцюбинської, Гостомельської, Ірпінської, Пісківської, Борщагівської та Макарівської ОТГ, фактично весь був окупований. На щастя, такі громади як Пісківська, Вишнева, Коцюбинська, Білогородська та Борщагівська не зазнали режиму ворога, але значно постраждали під час обстрілів та авіаударів.

Тому сьогодні ми розглянемо доволі цікаву тему – чим займалися місцеві депутати Бучанського району, а саме районної ради та кожної громади окремо. Для цього ми аналізували новини, а також соціальні мережі чиновників, які під час війни стали швидким та надійними джерелами інформації. Але, на жаль, не всі публікували свою діяльність через деякі причини, що ускладнює побачити дійсну картину. 

Депутати Бучанської райради

Представнник партії "Батьківщина" Андрій Нагребельний, який у період із листопада 2020 року по липень 2021 року був головою Бучанської районної ради, починаючи з 23 лютого поточного року не зробив жодного допису в соціальних мережах. Однак ще менш активними виявилися його колеги Віталій Нелюбин та Олександр Копаниця, які останні раз користувалися соціальними мережами у 2020 році перед виборами, а у Святослава Куценка взагалі закритий профіль, що говорить одне – його дописи можуть побачити тільки обрані.

Однак не всі представники "Батьківщини" мовчали  у соціальних мережах під час окупації. Активно ввела соціальні мережі Алевтина Ковальчук, яка не тільки словами підтримувала жителів - активно займалася волонтерством.

Також доречні дописи робила у соціальних мережах Тетяна Яловчак, яка крім цього займалася жваво волонтерською діяльністю – жінка плела сітки для ЗСУ, допомагала біженцям із переїздом та багато іншого.

Меншу енергійність проявляв Вадим Бородай. З його дописів важко зрозуміти, що він робив під час окупації. Активно він себе поводив під час першого дня війни – 24 лютого, а через тиждень зробив допис, де погодився з думкою Владислава Оленченка, який вказав, що росіяни - хворе, морально деградоване і наскрізь просякнути рабським страхом, суспільство. А потім зробив два дописи, де дякує волонтерам за їхню роботу та допомагає доставляти продукти за призначенням.

Депутати від партії "Нові обличчя" поділилися на два табори. Перші не подавали жодних ознак у соціальних мережах та  у пресі, де серед них: Наталія Степушенко, Оксана Залужняк та Наталія Смолянчук. А решта:  Дмитро Негреша, Богдан Слюсаренко та Ванда Писанка повідомляли у своїх соціальних мережах важливу інформацію для жителів району, підтримували їх словами, а також дякували волонтерам за гуманітарну допомогу.

Пенсіонер та одночасно депутат від партії "Сила і Честь" Роман Бахтігарєєв із початку війни та до сьогодні невідомо чим займається. Про це, на жаль, нема інформації. Також хтозна, що робив весь час керівник авіатранспортного підрозділу ДП "Антонов" Михайло Харченко. Про нього нічого не чутно у пресі, а його колега Мирослав Григорчук виявився набагато активнішим. Він на початку березня написав свій прогноз щодо подій у державі, а потім 2 квітня зробив допис, де зазначив, що "я повернувся зі справжнього пекла". Далі з коментарів стало зрозуміло, що чоловік був у територіальній обороні та допомагав нашим воїнам вбивати ворогів.

За весь час депутат Бучанської районної ради ВО "Свобода" Олег Миронов привітав жителів області у соцмережах із Великоднем та дав пораду, що робити, якщо рашист попросить води. А щодо чиновників Ігоря Ополінського та Анатолія Ковіченка нічого не відомо.

Івана Самойдюка від партії "Удар" війна торкнулася дуже глибоко. Його батька, який є заступником міського голови міста Енергодар, орієнтовно взяли у полон 18 березня та досі тримають. Тому всі дописи Самойдюка стосуються його батька та надії, що він скоро повернеться додому.

Ольга Цирилюк у своїх соціальних мережах не сильно активно робила дописи. Однак своїми діями показала та закликала усіх не мовчати про звірства Росії. Зокрема вона була у Вашингтоні, де виступила з плакатами, які показують, що зробила армія Путіна в Бучі, Ірпені та в інших населених пунктах.

Анастасія Гуменюк також викладала у соціальних мережах дописи з новинами. Олександр Боришкевич дужче публікував на своїй сторінці доцільні дописи. Чоловік закликав допомагати ЗСУ та теробороні. Останнім навіть самостійно шукав рожки на автомати. Також, якщо судити з його дописів, то, ймовірно, він був у територіальній обороні, адже Боришкевич висвітлював світлини, де він зі зброєю та одягнутий у бронежилет. Ще депутат бідкався, що на блок постах поліція вимагає накладні та чеки на гуманітарну допомогу.

Серед "Ударівців" нічого невідомо про Андрія Скочка, який є керівником та засновником ТОВ "Перша друкарня". Він абсолютно не активний у соціальних мережах та у пресі.

Нема інформації про діяльність директора ТОВ "Транстрейд-Інвест" та представника "Європейської солідарності" Богдана Кавулича.  Аналогічна ситуація була з його колегою Наталією Зимою. Інше становище з Оленою Гуменюк-Торган, яка є військовослужбовцем. Вона з перших днів війни стала захищати Україну. Дописи робила не часто, але потрібні для людей. Вони стосувалися правильної поведінки під час повітряних тривог, закликала не фотографувати місця "прильотів", переміщення техніки ЗСУ та багато інших порад.

Активно займалася волонтерською діяльністю Олеся Василець та ділилася цим у соціальних мережах. Також депутатка допомогала ЗСУ разом з іншими небайдужими. Загалом жінка з початку вторгнення активно вела соціальні мережі, де поширювала актуальні новини, писала про злочини Росії, засуджувала їх та допомагала жителям добрими справами.

Олексій Черкашин, Владислав Дзівідзінський, Олександр Рибачук, Вікторія Гнатюк, Богдан Ясь та Назар Крицкалюк у соціальних мережах засуджували війну та подібне.

Серед представників партії "Слуга народу" нічого не відомо про: Ганну Страховську, Анатолія Ланового та Олександра Воробйова. Більшу активність проявив Артем Рижак, який з початку вторгнення написав два дописи про війну та бажання, щоб вона скоріше закінчилася.

Не дуже активним у соціальних мережах був Василь Феєр, проте відомо, що він разом із волонтерами розвозив людям допомогу. Також жваво займалися добрими справами Володимир Дубас та Руслан Ахмеян, які після окупації доставляли мешканцям продукти харчування та інші речі.

Депутати громад

Депутати Білогородської сільської ради поділилися на декілька таборів. Нічого невідомо про діяльність наступних чиновників: Ігоря Боровика, Наталії Ботнічук, Сергія Бурака, Михайла Гапича, Максима Зуєва, Олександра Короля, Юрія Марченка, Олександра Прльського, Ганни Купрієнко, Юлії Очеретнюк, Юрія Мишути, Василя Ревчука, Сергія Терені та Михайла Ткача.

Також важко було знайти щось про Інну Петровську, Сергія Петровського, Романа Іващука, Павла Регана, Віталія Славустяна, Оксану Старовойт, Богдана Хамідуліна та В’ячеслава Воловика, Ірину Білозор, Романа Іваненка та Євгенія Охрименка.

Білогородський сільський голова Антон Овсієнко, якщо судити з дописів та його звернень у соціальних мережах, був постійно із громадою, публікував актуальні новини, повідомляв про повітряні тривоги, просив людей бути обережними та закликав вірити у краще. Сергій Пишний займався допомогою ЗСУ та сам став на захист України. Це очевидно з його фото у соціальних мережах та дописів.

У Борщагівській ОТГ також подібна ситуація. Нема жодної інформації про діяльність Вадима Костенка, Олександра Левченка, Наталії Розовенко, Ірини Тарасової, Ігоря Івасюка, Людмили Шпак, Алли Кухарчук, Анни Коркіної, Олега Швидкого, Олександра Головка, Мартинюк Людмили, Ольги Волохової, Кравчука Миколи, Петра Савченка, Романа Мазура, Лесі Талько, Олександра Байди, Ігоря Підкіпного, Федоренка Андрія, Олени Горб, Анни Попової, Дмитра Гусятинського, Тетяни Мишкіної, Тетяни Гагаріної, Артура Терпелюка, Олександра Демочка, Руслана Дудка, Романа Гаха, Світлани Шевцової, Світлани Шумигай та Володимира Унжина. Варто зауважити, що останній 1 лютого написав допис, де зауважив, що біля кордонів України зосереджено понад 100 тис військових Росії, а від міністра оборони, секретаря РНБО – лунають абсолютно незрозумілі зверхні заяви, які принижують роботу місцевих рад, голів громад зі створення системи територіальної оборони.

Олександр Медвідь у соціальних мережах не багатослівний, але відомо, що разом із депутатом Білогородської сільської ради Пишним допомагав солдатам на передовій. Також волонтерив Артем Постовалов. Не відставав від нього Павло Пальчевський, який свою діяльність публікував у соціальних мережах та навіть хизувався, що "задонатив на бронік для ЗСУ".

У Пісківській ОТГ важко було встановити. що робили: Сергій Наумов, Лідія Корякина, Ніна Яковенко, Віталій Шульгач, Світлана Свінціцька, Олександр Петров, Оксана Ганьова, Валентин Ковальський, Юлія Гузікова, Алла Хомутовська, Андрій Грабовський, Руслан Спитковський, Тетяна Зеленська, Віктор Васько, Борис Саркисян, Галина Кот, Оксана Євтушенко та Віктор Блонський. Винятком є Наталія Рудніченко, яка допомагала волонтерам розвозити необхідні речі. Також цим займався Руслан Руденко. Невідомо, що робив та робить Володимир Попика, бо сторінка у соціальних мережах у нього закрита, а Ірина Пастернак активно публікувала актуальні новини і не більше.

Серед депутатів Вишневої ОТГ важко встановити чим займалися: Сергій Розум, Володимир Атаманюк, Наталія Скригіна, Вадим Гриценко, Костянтин Мельник, Сергій Поліщук, Олександр Бухаренко, Іван Михайлюк, Лазарян Артакович, Людмила Невгад, Павло Бойко (на його сторінці навіть нема згадки про війну), Світлана Ярьоміна, Василь Бухонський, Ганна Мошківська, Вадим Ковальов, Наталія Савенко, Андрій Чечило, Олександр Кутовий, Владислав Зубченко, Оксана Дубовик та Ольга Ділова.

Активно вела дописи Яніна Прунцева, які стосувалися засудження російської агресії та подібне. Схожі повідомлення залишала Катерина Жуковська, але більшість із них стосувалися тварин, які шукають домівку. Також публікаціями доцільних новин у мережах займалися Олександр Буряк, Олена Бурцева, Оксана Поліковська, Яна Рудюк та Вячеслав Гостар.

Приховує від усіх свою сторінку Володимир Усаневич – його дописи можуть бачити тільки його друзі. Допомогою ЗСУ та волонтерством займалися Андрій Юнчиц, Оксана Олексієнко та Андрій Кріпак. Ймовірно нині захищає Україну Сергій Гулієв – він опублікував фото на початку березня, де він стоїть зі зброєю.

Не дуже активно вів соціальні мережі Ілля Діков. На початку війни він сказав, що підприємства працюють у штатному режимі, а 24 березня описав ситуацію в місті, що склалася. Далі нічого не було особливого - привітання з Великоднем та іншими святами.

У Коцюбинській громаді діяльність таких депутатів як Наталії Пилипенко, Володимира Колесніченка, Олександри Куцан, Олени Сокотюк, Ольги Матюшиної, Дмитра Андрющенка, Юлії Главацької, Анатолія Столяра, Олексія Олійника, Сергія Міщенка, Павла Назарука, Богдана Слюсаренка, Олександра Хворостенка, Катерини Ющенко-Корбут, Віктора Анісімова, Віталія Лазаренка, Яніни Джабанашвілі, Євгенія Лаврова та Наталії Коломієць здебільшого зводилася до репосту новин про війну та її засудження. Серед них, можливо, хтось волонтерив чи робив щось інше, але це важко встановити.

 Зброю до рук взяли Владислав Євстєфєєв (це відомо зі світлин, які він публікував) та Владислав Журавель, який нещодавно написав цілий допис про це.

Ігор Рожанський, Віталій Головня, Інна Шматок та Іван Лизун долучалися до роздачі гуманітарної допомоги, а ось що робив та публікував Сергій Бовкун не відомо. Інформації про останнього нема, а його соціальні мережі закриті – дописи можуть бачити тільки друзі.

У Бородянській громаді, яка найбільше постраждала від злочинних дій Росії, також не всі намагалися робити добрі справи. Такі депутати як Роман Дяченко, Наталя Новікова, Діна Салахова, Володимир Віннічук, Геннадій Шапаренко, Таїсія Баскакова, Тетяна Науменко, Надія Бердник, Сергія Кулик, Володимир Тонюк, Олександр Савченко, Ігор Корецький, Михайло Музиченко та Орел Ірина фактично не показувалися, а деякі навіть не мають сторінок. Тому важко встановити чим вони займалися.

Приховує своє життя Валентина Клевчук - у неї закриті соціальні мережі. Не дуже активною була Тетяна Пільник. Декілька разів писала про евакуацію зі селища, а після відходу російських військ, повідомила, що у селищі з’явився Starlink. Доволі активним був та є Олег Бульбанюк. Депутат постійно публікує новини про війну, а також критикує владу та говорить, що Порошенко має сидіти в тюрмі.

На другий день війни зробив заспокійливий допис Олександр Михайлюк, де сказав, що копаються окопи та виконується багато дій для затримання росіян.

Депутатка Ірина Захарченко разом із Наталією Сороко з початку війни займалася збором коштів на ЗСУ, а саме для тепловізорів. Після деокупації жінка розвозила гуманітарну допомогу.

Наталія Нікіфорова публікувала у мережі лише пости про війну. Аналогічне робили Дмитро Науменко, Павло Остапченко та Максим Шеремета. На жаль, детальніше про їхню діяльність не відомо. Щодо дій Георгія Єрка читайте детальніше у матеріалі, де ми писали куди поділися та чим займалися керівники громад Бучанського району.

В Ірпінській громаді важко було знати щось про Олександра Пікулика, Максима Макаренка, Дениса Лавровського, Максима Нельзіна, а ось Сергій Когут, Станіслав Федоров, Юлія Устич та Дмитро Чава мають закриті сторінки. Але більшість депутатів міської ради поводили себе активно та не кидали жителів громади напризволяще. Вони публікували актуальні новини, заяви, оголошення, а також брали участь у розвезенні гуманітарної допомоги.

Також не вдалося знайти інформацію про таких депутатів Макарівської ОТГ як: Наталію Островську, Миколу Синька, Світлану Яценко, Анатолія Йовенка, Олександра Цисаренка, Олександра Іващенка, Сергія Токара, Олексадра Сотніченка, Ірину Федченко, Олександра Коваля, Олександра Бабича, Романа Бельмегу, Юрія Загоруя, Віктора Плаксія, Олександра Євтушенка, Ірину Багінську, Ольгу Негоду, Тетяну Новіцьку, Олексія Кобу, Андрія Очеретюка та Анатолія Токара.

Активніше поводилися (робили доречні дописи та подібне) Олександр Богдюк, Наталія Сидоренко, Олександр Гулак, Антоніна Показій та Андрій Євтушенко. Однак окремої уваги потребує голова громади Вадим Токар, який залишився з людьми та став на оборону Макарова.

Більша частина депутатів Дмитрівської громади, а саме: Інна Халматова, Володимир Спасіченко, Дмитро Сорока, Роман Горбатенко, Павло Науменко, Валентина Костенка, Людмила Дудар, Тетяна Ступаненко, Іван Кравченко, Олексій Самуненко, Сергій Дударенко, Наталія Баранівка, Юлія Мунтян, Василь Ільчишин, Алла Збанацька, Лідія Романюк, Ірина Зіневич та Валентина Бернацька не з’являлися в інформаційному полі. Про них не вдалося знайти інформацію.

Декілька публікацій про війну зробили у себе на сторінках Галина Кутковська та Любов Кашхчян. Відомо, що Тарас Дідич був на місці, організовував евакуацію та займався забезпеченням гуманітарною допомогою.

Серед депутатів Бучанської ОТГ важко було знайти щось про: Сергія Мостіпаку, Аркадія Кобринеця, Наталію Валяр, Мар’яну Матковську, Романа Янкового, Сергія Короля, Наталію Єфимович, Сергія Саврея, Віталія Косенка, Анастасію Переяславську, Тетяну Сорокіну, Османова Музафара та Тетяну Сашко. Також знайшлися депутати, які непоказували свою діяльність у соціальних мережах: Роман Ганаба та Алевтина Морозова.

Але більшість депутатського корпусу не покидала своїх людей. Вони робили актуальні дописи, допомагали розвозити гуманітарну допомогу, збирали кошти на ЗСУ та інше. Деякі навіть самі взяли до рук зброю та стали воювати, а саме Володимир Коротя.

Дії депутатів Гостомельської громади, яка також постраждала від навали росіян, були різними. Деякі майже не з’являлися в інформаційному полі: Микита Шупов, Андрій Ткачук, Діана Прилипко, Денис Ненько, Володимир Молчанов, Тарас Мовчун, Ольга Матущак, Юрій Марчук, Олег Мамчук, Вероніка Максим’юк, Сергій Коморний, Анатолій Драпей, Олексій Головін, Олена Герасименко, Роман Гарманик, Максим Гавриленко, Тетяна Ведмеденко та Абрамчук Дмитро.  Ще знайшлися чиновники, які приховують свої соціальні мережі: Вадим Дубас та Оксана Опанасенко.

Однак були активні, які публікували свою діяльність: Ольга Смолянчук, Ольга Прилипко, Людмила Ластовка, Руслан Коваленко, Володимир Захлюпаний та Вадим Башун. На їхніх сторінках у соціальних мережах можна зустріти дописи, які стосувалися розвезення гуманітарної допомоги, зелених коридорів та іншого. Також Вадим Башун на початку заявив, що мер Юрій Прилипко працює в громаді та все буде добре. Проте вже 5 березня Башун  написав, що Гостомель на межі гуманітарної катастрофи.

У Немішаївській ОТГ важко було знайти інфрмацію про: Костянтина Холоденка, Андрія Пасльона, Людмилу Синецьку, Дмитра Марченка, Миколу Бовсуновського, Оксану Ільницьку, Сергія Карамазіна, Володимира Кушніренка, Дмитра Іхванюка, Олену Хоменко, Олександра Шупика, Олександра Копишинського, Ігоря Харковського, Валентину Рибачок, Ірину Хоружу та Вадима Абражевича.

Але деякі займалися корисними справами. Серед них Микола Бігун, який розвозив гуманітарну допомогу людям, та Аліна Федоренко. Жінка допомала людям вижити під час окупації, а нині працює над відновленням громади. Також активним був Сергій Разкевич. Він займався порятунком населення, але, на жаль, під час цього загинув.

Дуже енергійним був Іван Когут. За словами деяких жителів, саме він був владою в окупованому селищі. При цьому слід згадати Бориса Коваля, який з перших днів узяв до рук зброю став захищати Україну, та Максима Шабельного. Останній відважно боронив Ірпінь від росіян та має навіть за це нагороду.