Чому платимо так багато, або Як олігарх Фірташ украв облгаз у громади Київщини

Колаж порталу "Моя Київщина"

Сумна українська практика: все те, що раніше належало державі, а отже й усім громадянам України, завдяки старанням певних осіб плавно переходить у приватну власність. Саме монополізація енергетичного ринку стала причиною появи олігархів, які зараз гордо називають себе бізнесменами та меценатами

Історія будівництва мереж

Найбільш масово газорозподільні мережі бу дувалися за державний кошт в 1960-1970-х роках минулого століття, тобто за часів радянської України. Натхненні ідеєю газифікації села люди були готові працювати майже задарма, аби тільки блакитне паливо з’явилося в їхніх оселях. Для будівництва мереж та їх обслуговування створювалися управління з експлуатації або "газконтори", які були в кожному районі, а їх об’єднання фактично стали нинішніми облгазами.

Як відомо, зараз магістральними газопроводами управляє "Оператор ГТС України", а регіональними – облгази і міськгази, у випадку зі столичним регіоном – "Київоблгаз". Саме цій структурі, яку очолює Дмитро Дронов, жителі Київщини та промислові підприємства платять за споживання газу.

Усі облгази – монополісти з постачання природного газу в своєму регіоні, адже альтернативної "труби" немає і не буде. Вони мають відносно стабільну кількість споживачів та постачають їм блакитне паливо. До слова, у Київській області загалом понад 850 тисяч абонентів.

Як державне стало приватним?

Зауважимо, що процес приватизації державного майна завжди проходить по звичайному сценарію. Спочатку підприємство заганяють у шалені борги та з усіх можливих ресурсів заявляють, що воно - збиткове. Згодом, щоб зменшити фінансовий тягар на державу, приймається рішення про його продаж, звісно ж, за мізерну ціну. Спочатку з молотка йде частина акцій, згодом ще трохи, аж поки приватна структура не отримує контрольний пакет.

У випадку з облгазами ситуація була наступною. Дмитро Фірташ, який ніколи не приховував свою любов до Росії, завдяки топовим чиновникам часів президентства Віктора Ющенка отримав "зелене світло" на приватизацію облгазів. У часи Януковича він розжився 24 газорозподільчими компаніями по всій Україні, але при цьому Антимонопольний комітет не помічав жодних порушень.

У 2009 році вперше заговорили про загрозу контролю над газовими трубами в руках однієї людини, а тодішній міністр палива та енергетики Юрій Продан повідомляв, що держава планує повернути облгази в державну власність. У часи Януковича експансія газової труби тільки зросла, чому серйозно посприяв тодішній міністр енергетики Юрій Бойко – ще один прихильник російського триколору, який зараз є одним із лідерів проросійської партії "ОПЗЖ".

Із відкритих джерел відомо, що наприкінці листопада 2012 року Фонд держмайна України виставив на продаж через "Східно-Європейську фондову біржу" 8,24% акцій ПАТ "Київоблгаз" за 21,7 млн грн. Звісно, їх купила компанія "Газтек" олігарха Фірташа, який наразі контролює близько 70% великих газорозподільних підприємств України. Купівлю державного майна задарма назвати інакше як крадіжкою не можна…

У часи Януковича у володінні компанії Фірташа опиняються не тільки облгази – структури, які займаються збутом, але й власне газові мережі. У 2012 році уряд Азарова своєю постановою передав у безкоштовне користування майно державні труби, якими забезпечується постачання газу до споживачів. За даними слідства, через скандальне рішення держава втратила близько 930 млн грн.

Таким чином на структурах Фірташа замкнувся повністю газовий цикл: російські компанії, до яких має безпосереднє відношення олігарх, продавали газ державній компанії НАК "Нафтогаз України". Останній у свою чергу продавав блакитне паливо регіональним облгазам, частина яких  належить тому ж Фірташу. При цьому держава взагалі не контролювала газові мережі, тому монополіст мав необмежені можливості для зловживання становищем. Це і встановлення захмарних тарифів на постачання палива, несанкціоновані відключення, крадіжки з газосховищ, шантаж бізнесу та держави, адже в будь-який момент можна спричинити газову кризу.

Теми-схеми

Експерти запевняють, що після передачі газових мереж у користування структурам Фірташа сталося непоправне – держава стала заручницею олігарха, адже найважливішим у цій історії залишається контроль над трубою. Окрім того, влада не отримувала достовірної інформації про об’єми використаного газу, тому була вимушена компенсувати субсидії "наосліп". Зауважимо, що після повернення контрольного пакету акцій "Кіровоградгазу" у власність держави та перевірки його діяльності було встановлено, що через субсидії на "мертвих" душ у 2016 році списали понад 78 млн грн. Зауважимо, винних у газовій оборудці так і не було покарано…

Попри те, що "Київоблгаз" має постійну кількість абонентів та стабільно працює на ринку, структура називає себе збитковою. За інформацією НКРЕКП, яку комісія отримує від газових компаній, у 2017 році "Київоблгаз" отримав збитки в розмірі 310 млн грн. Нібито жителі столичного регіону заборгували перед облгазом, а той у свою чергу не може розрахуватися з НАК "Нафтогазом". Звісно, довіряти структурі, яку нині очолює Дронов, немає жодних підстав…

Як приклад можемо навести той факт, що голова збиткового підприємства не може жити в елітному помешканні на Обухівщині, який збудований в австрійському стилі. До слова, володіння голови "Київоблгазу" показали з висоти, хоча в декларації немає жодного слова за особняк.

Читайте також: Розкішний маєток очільника "Київоблгазу" Дмитра Дронова зафільмували з дрона (ВІДЕО).

Як виявилося, "мертві душі" не єдина схема тіньового заробітку облгазів. У 2018 році силовики провели обшуки на підприємствах Фірташа за підозрою в махінаціях зі скрапленим газом. За даними слідства, державне підприємство уклало з "Київоблгазом" та "Житомиргазом" договір-доручення щодо реалізації скрапленого газу. Згодом компанія відзвітувала, що реалізувала понад мільйон кілограм скрапленого газу для потреб населення на суму понад 13 мільйонів гривень, а по факту незаконно продавала через мережу газових АЗС із націнкою в 400 відсотків.

Також останнім часом усе частіше з’являється повідомлення про несанкціоновані відключення абонентів від газопостачання. При цьому співробітники "Київоблгазу" дозволяють собі проникати на приватну територію та відключати родини в опалювальний сезон. Якщо власники помешкання присутні, то їм говорять про планову перевірку, яка потім знову ж таки закінчується відключеннями.

Ще одна схема з обдирання населення – донарахування у платіжках за "приведення обсягів газу до стандартних умов". Нібито розрахунок об’єму має відбуватися за температури повітря 20 градусів тепла за Цельсієм, а тиск – 760 міліметрів ртутного стовпчика. Але досягти таких умов практично неможливо. Попри те, що суд заборонив облгазам проводити донарахування, структури Фірташа продовжували це робити. Експерти запевняють, що таким чином облгази штучно збільшували заборгованість населення, аби унеможливити перехід абонентів до іншого постачальника послуг.

Варто нагадати скандальну історію за участі "Київоблгазу" та компанії "Інвестиції третього тисячоліття", яка входить до складу Броварського промислового вузла. Наприкінці 2017 року співробітники компанії-монополіста намагалися відключити підприємство від постачання газу, мотивуючи це "крадіжками" блакитного палива на суму 48 млн грн. Попри тиск Дронова на місцеву владу та Феміду, суд виніс рішення на користь ТОВ "Інвестиції третього тисячоліття". Насправді це був перший прецедент у судовій практиці, коли рішення винесено на користь споживача.

Оптимальне вирішення проблеми

Як відомо, на початку червня 2020 року НКРЕКП внесла зміни до низки регуляторних актів, спростивши процедуру зміни постачальника газу для населення. Із 1 серпня в Україні запрацював ринок газу для населення, в якому клієнт сам може обирати постачальника залежно від ціни та сервісу. Зауважимо, що це можна було робити ще з 2015 року, проте раніше регульована ціна майже завжди була нижчою за ринкову.

Зараз для зміни постачальника послуг необхідно направити новій компанії заяву-приєднання, яка у свою чергу забезпечить переведення клієнта на себе. Постачання газу новою структурою розпочинається із дня реєстрації споживача у відповідному реєстрі. Найбільшим конкурентом "Київоблгазу" в постачанні газу для населення може бути компанія "ДТЕК" Ріната Ахметова. Для того щоб освоювати перспективну Київську область, даній структурі потрібно буде небагато – зробити якісний сервіс, а також запропонувати конкурентну ціну, що структури Ахметова беззаперечно можуть забезпечити.

Насправді незрозуміло, чому облгази досі перебувають у приватній власності, якщо вони є дуже прибутковими, як би це не хотіли приховати їх нинішні власники? Навіщо "годувати" приватні структури, якщо держава може отримувати величезні надходження в бюджет? Єдина наразі політична сила, яка висловлюється за націоналізацію всіх облгазів – ВО "Батьківщина". Якщо структури Фірташа і далі будуть творити свавілля з відключеннями, то ризикують отримати шквал критики та страйки від однієї з найбільш рейтингових політичних сил у регіоні.

Взагалі ідеальний варіант – видобуток українського газу із власних родовищ, який через повернені у державну власність облгази буде продаватися населенню. Відповідно, якщо не буде посередників, то й ціна на блакитне паливо буде значно меншою, а олігархи не зможуть шантажувати владу відключеннями в опалювальний сезон. Проте поки це виглядає утопічно, тому потрібно створювати реальну конкуренцію на ринку, від чого виграють споживачі...