ЦВК розпущено. Хто ж після місцевих виборів стане головним провайдером реформ та ключовим гравцем у розподілі ресурсів: центр, регіони чи громади?
Схоже, пошук зручної для себе моделі співвідношень між Києвом, областями та місцевими громадами стає провідною темою на початку роботи нової влади, як законодавчої, так і виконавчої. І ключовою подією тут може стати місцеві вибори, а особливо - дата їхнього проведення
Нагадаємо, що відразу по завершенню президентської кампанії, напередодні проведення позачергових парламентських виборів, на зустрічі новообраного президента зі своїми однодумцями з партії "Слуга народу", Володимир Зеленський говорив про бажання прискорити також і дату проведення місцевих виборів.
Згодом, на тлі кадрових призначень, як у центрі, так і нам місцях, ця тема перестала фігурувати на шпальтах газет, сторінках інтернет-ресурсів і навіть на телевізійних ток-шоу, але днями вона стала знову актуальної, особливо після звернення Володимира Зеленського до парламенту, з вимогою розпустити Центральну виборчу комісію…
Про те, як оцінили президентську ініціативу члени ЦВК, експерти та політичні опоненти "Слуг народу" у середині парламенту і чому після позитивного вердикту профільного комітету керівництво Верховної Ради вирішило прийняти відповідну постанову – лише через добу- трохи пізніше, але спершу - декілька загальних спостережень щодо монополізації влади моноблоком правлячої партії та турбо-стилю роботи нового законодавчого органу влади.
Чи спрацює опція "захист від дурня", коли влада працює, як божевільний принтер, прагнучі узурпації держуправління?
"Между первой и второй- перерывчик- небольшой"- ця нехитра застольна приказка найбільш адекватно характеризує перші півмісяця роботи Верховної Ради дев’ятого скликання : наприкінці серпня новообрані депутати зібралися на своє першу установчу сесію, а буквально через кілька днів відкрили другу, яка триватиме до січня наступного року.
На першій організаційній, яка завершилася глибокої ночі, депутати окрім іншого розподіляли місця у профільних комітетах (хто в якій потрапив з числа мажоритарників Київщини- читайте наприкінці матеріалу) та фактично задали основи стилю роботи депутатського корпусу, який суттєво відрізняється від того, який спостерігався в їхніх попередників.
Темпи прийняття документів - дійсно рекордні, але процедура їхнього прийняття переважно - надмірно спрощена. Але, як кажуть сусіди: "Иная простота- хуже воровства". До речі, про останнє. Як засвідчила практика двох тижнів роботи Верховної Ради монофракція правлячої партії у парламенті не гребує законодавчим плагіатом і замість того, щоб, скориставшись принципом безперервності державного управління, розглядати законопроекти парламенту попереднього скликання, бере їхні напрацювання, робить невеличку стилістичну правку, підлаштовує деякі пункти під нові історичні обставини та реєструє під новим номером…
Бажання розпочати державотворення ніби з чистого аркушу- психологічно зрозуміле . Усіє своєю поведінкою та риторикою, молоді політики прагнуть довести виборцю, що ми - не стара, корумпована номенклатура. Але демонстрація новацій, в супереч змісту - іноді призводить до парадоксів.
Те ж бажання суцільної гаджетизації державного управління, а принагідно й всього нашого життя - цілком схвальне, але небезпечно роковими помилками: функціонал може зависнути, віруси стати епідемією, хакерськи атаки- регулярними…
В умовах же гібридної інформаційної війни будь-який анонс (та ще від ворога) слід перевіряти на "фейковість" , щоб не сталося, як з нашими можновладцями, які за тиждень до реального обміну військовополоненими метнулися до Жулян, щоб попіаритися на тлі наших бранців…
І це при тому, що новий міністр зовнішньополітичного відомства - Вадим Пристайко- досвідчений дипломат, як і віце-прем’єр із закордонних справ Дмитро Кулеба, не кажучи вже про керівника профільного комітету з числа київських мажоритарників "Слуг народу" Богдана Яременка, який до того, як очолити ГО "Майдан міжнародних справ" був дипломатом у Великій Британії та у Туреччині. А це свідчить про відсутність належного рівня комунікацій у середині однієї команди, що досить дивно сприймається у контексті гасла "держава у смартфоні".
Між іншим, в рамках майбутньої зустрічі у Нормандському форматі, хтось з експертів висловив слушну думку: Петру Порошенку легше було опиратися тиску Кремля та наших європейських м’якотілих партнерів тезою: я б пішов на компроміс, але мене не підтримає парламент, у Володимира Зеленського такої "відмазки" не буде. Втім, на сьогоднішньому форумі "Ялтинської ініціативи" він заявив, що в нього є власні міркування щодо деокупації Криму та Донбасу, але із зрозумілих причин він поки що про них говорити не став…
Але повернемося до внутрішнього життя. І парламент і новий уряд дійсно зробили для країни за короткий термін кілька важливих кроків, це стосується насамперед прийняття специфічних законів щодо будівництва , у питаннях оренди державного майна, у фінансовій сфері чи у підтримці вітчизняного кіновиробництва.
Однак у сфері інституціональних новацій відчувається прагнення до ще більшої концентрації влади, до побудови вертикально інтегрованої корпоративної моделі, попри розмови про продовження децентралізації. Публічне чаювання верхівки нової влади з Коломойським в офісі Президента - тому пряме підтвердження.
Враховуючі подібні тренди політичного розвитку в Європі у цілому та в Україні, зокрема, Віталій Портников із сумом констатував, що у Східній Європі, Україна та Румунія були останніми демократичними країнами, з реальною конкуренцією в політичній сфері і тепер український бастіон фактично пав. Згідно його аналогій, якщо Путін - це сучасний аналог каудиліо Франко, то у Зеленського є перспектива стати схожим на сусіда іспанського генералісимуса - португальського авторитарника й популіста Салазара.
Прагнення очистити ЦВК – вірна ознака дострокових місцевих виборів.
Після певної паузи щодо дати місцевих виборів, яка тривала на тлі позиційних боїв між столичним мером Віталієм Кличком та керівником президентського Офісу Андрієм Богданом, тематика місцевих виборів знову повернулася на порядок денних експертних дискусій.
Причому запитань тут виникає більше, ніж відповідей на них: де саме будуть вибори тільки у мегаполісах чи скрізь, як бути з новими ОТГ, які утворилися нещодавно, чи варто проводити вибори обласних та районних рад, з оглядом на те, що попереду - адміністративно-територіальна реформа, нарешті – за яким виборчим законодавством їх проводити, якщо Виборчій кодекс ще не підписаний Президентом?!.
Директор аналітичного центру "Політика" Микола Давидюк не виключає імовірності, що місцеві вибори відбудуться вже у листопаді, дехто вважає, що вони пройдуть у грудні, інші, що у лютому вже наступного року.
Володимир Фесенко з аналітичного центру "Пента" зауважив, що підставою для проведення дострокових місцевих виборів може бути тільки зміна законодавства. І від цього залежить дата проведення.
"Юридично коректно провести дострокові місцеві вибори можливо, тільки змінивши законодавство – ввівши нові норми повноважень органів місцевого самоврядування. На цій підставі змінити терміни проведення кампанії. Не в окремих містах або районах, а по всій Україні", - зазначив він у спілкуванні з журналістами.
І ось на початку тижня Володимир Зеленський ініціював звільнення всіх членів Центральної виборчої комісії.
І проблема мабуть не тільки в тому, що Голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук- у цивільному шлюбі з бізнесовим партнером Петра Порошенка Олександром Грановським. Тут розрахунок в переможців останніх електоральних баталій простий: чому не підпорядкувати собі ще одну державну інституцію – ЦВК, тим паче, що контроль над ним може гарантувати політичне електоральне довголіття однодумцям Зеленського?!.
Кореспондент "Моєї Київщини" побував на засіданні профільного комітету з питань організації державної влади, регіонального розвитку місцевого самоврядування та містобудування, де окрім вивчення іноземного досвіду функціонування місцевих громад, цієї середи розглядали й відповідне президентське подання, причому документ цей представив депутатам безпосередньо віце-спікер Руслан Стефанчук, який за сумісництвом є ще й представником Президента в українському парламенті.
На засідання запросили весь склад ЦВК, де її очільниця Тетяна Сліпачук, всупереч президентських зауважень, намагалась довести тезу, що насправді що комісія (яка була обрана парламентом лише рік тому і за чинним законодавством має повноваження аж на шість років) працювала належним чином, а можливий розпуск Центрвиборчкому ставить під сумнів легітимність виборчих процесів, проведених нинішнім складом комісії.
"ЦВК була абсолютно незалежною, рівновіддаленою від усіх політичних сил. Саме це стало запорукою успішного результату проведених виборчих кампаній", — наголосила Сліпачук.
Голова ЦВК також нагадала, що поточний склад комісії провів дві виборчі кампанії в об'єднаних територіальних громадах, двоетапні президентські вибори та парламентські та зазначила, що міжнародні спостерігачі констатували, що багато проблем, з якими стикнулася комісія, є проблемами виборчого законодавства і свавілля в судовій практиці.
Натомість члени профільного комітету більшістю голосів прийняли відповідну постанову, якою рекомендували винести це питання на порядок денний сесії. Проте у четвер воно так і не потрапило на розгляд законодавців. Адже для розпуску ЦВК потрібна була конституційна більшість голосів.
Проте 300 чоловік "Слуга народів" на підтримку ідеї перевантаження ЦВК у четвер ще мабуть не було, тому парламент чорний день для ЦВК відклав на п’ятницю, 13-те число, та ще на наступний день після повнолуння. Мабуть добре попрацював моноблок з фракціями "Опозиційної платформи" та "Батьківщина" у проміжок між середою та п’ятницею.
Отже, сьогодні, напередодні перерви, Верховна Рада достроково звільнила всіх членів Центральної виборчої комісії, за проект постанови №2127 проголосував 341 депутат. Проти голосував 41 депутат, утрималися 2 нардепи. Фракції "Європейська солідарність" і "Голос" не дали жодного голосу.
Зазначимо, попри сьогоднішню принципову перемогу, у правлячій фракції в моменти менш важливих голосувань стало не вистачати навіть простої більшості у 226 голосів для продуктивного голосування. У четвер, "Слуга народу" не зумів продавити аж два власних законопроекти, оскільки інші фракції дали їм нульову підтримку, а дисципліна відвідування правлячої фракції трохи зменшалась.
Приміром, сьогодні депутати, навіть з правлячої фракції, не дали керівництву парламенту змінити графік його роботи на вересень. Спікер Дмитро Разумков зазапропанував колегам у режимі сесійних засідань попрацювати і наступного тижня, але більшість мажоритарників була проти: в них вже були про анонсовані в місцевих ЗМІ зустрічі з виборцями.
Хто з мажоритарників Київщини- в якому профільному комітеті?
У контексті дискусій навколо місцевих виборів та ідей поділити столичний регіон на шість районів - виникає інтерес власне до наших мажоритарників. Тому "Моя Київщина" вирішила поцікавитися, хто із депутатів регіону в якій профільний комітет потрапив?
Відповідно до проекту постанови №1077 від 29 серпня, зясувалося, що єдиний мажоритарник, що не йшов у виборчій колоді "Слуг народу" Микола Бабенко з 90-го білоцерківського округу став секретарем комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Олександра Дубінського з 94-го округу призначено заступником голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Також до цього комітету увійшла його колега по журналістиці Ольга-Василевська-Смаглюк з 96-го виборчого округу.
Анна Скороход з 95-го округу та її соратник по пропрезидентської фракції "Слуга народу" Олександр Горобець , обраний по 96-му округу, увійшли до профільного комітету з питань енергетики та житлово-комунального господарства.
Олег Дунда з фастівського округу № 91, увійшов до складу комітету з питань організації державної влади, регіонального розвитку та місцевого самоврядування.
Валерій Колюх з виборчого округу№ №92- став членом парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій.
Екс-правоохоронець Микола Галушко з Броварського во № 97 цілком закономірно увійшов до складу комітету з питань правоохоронної діяльності.
Його сусід по бориспільському виборчому округу №98, екс-депутат Облради Сергій Бунін увійшов до профільного комітету з аграрних та земельних питань.
Сюди ж увійшов і списочник з "Батьківщини", тісно пов'язаний з Київщиною, Вадим Івченко. А ось екс-колега Буніна по Облраді Олександр Качний (він висувався за списком Опозиційної палатформи "За життя!") увійшов до складу комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Серед нових депутатів, тісно пов’язаних з Київщиною, також можна назвати керівника обласного осередку "Батьківщина" Костянтина Бондарєва , який потрапив до Ради за партійним списком власної політсили, та мажоритарника з 155-го рівненського виборчого округу, колишнього фінансового директора ТОВ "МДС-Буд" Віктора М’ялика з депутатської групи "За майбутнє", який вже довгий час проживає з родиною в селі Мотовилівка Фастівського району.
За першими днями роботи нового парламенту найбільш публічну позицію (виступи з трибуни, коментарі для журналістів в кулуарах парламенту, активність в соцмережах) серед наших земляків-депутатів проявили Олександр Дубінський, Олег Дунда та Олександр Качний.
Бліц-інтервью з ними, в тому числі щодо тематиці співвідношення повноважень між Києвом, областями та місцевими громадами, читайте в наших наступних випусках.
Олександр Воронін, "Моя Київщина"
Читати "Моя Київщина" у Telegram